Рішення № 72645847, 02.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4158/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідачів ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за ОСОБА_3 акціонерного товариства “Родовід Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 акціонерного товариства “Родовід Банк” ОСОБА_4 до Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування податкової вимоги,-

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 акціонерного товариства «Родовід Банк» до Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 11.10.2016 року №12852-17.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.11.2016 року на адресу ОСОБА_3 акціонерного товариства «Родовід Банк» надійшла податкова вимога Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №12852-17 від 11.10.2016 року, згідно якою у ОСОБА_3 акціонерного товариства “Родовід Банк” наявний податковий борг в сумі 469,44 грн. Крім того, даною вимогою позивача також попереджено, що з 01.10.2016 року на майно платника податків розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штраф. Відповідач повідомив, що органом доходів та зборів буде здійснений опис майна у податкову заставу. Можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги. Позивач вважає, що податкова вимога є необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позаяк постановою Правління НБУ від 25.02.2016 року №107 ПАТ “Родовід Банк” віднесено до категорії неплатоспроможних, що в свою чергу, згідно вимог ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмежує нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, а також зобов'язань перед кредиторами. Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати податкову вимогу Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 11.10.2016 року №12852-17 на суму 469,44 грн.

У судовому засіданні протокольною ухвалою суду допущено заміну позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Родовід Банк» на належного - ОСОБА_3 акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_4.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, аналогічних викладеним у письмовому запереченні долученому до матеріалів справи. Зазначив, що оскільки станом на 10.10.2016 року сума податкового боргу, яка виникла внаслідок самостійно задекларованих позивачем сум по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельному податку з юридичних осіб становила 469,44 грн. Залізничною ОДПІ сформовано та направлено на адресу платника податків податкову вимогу від 11.10.2016 року №12852-17. За таких підстав, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 25.02.2016 року № 107 Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Так, 25.02.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

В подальшому, на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №419 від 25.03.2016 року «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «Родовід Банк» продовжено строк тимчасової адміністрації на один місяць, з 26.03.2016 року по 25.04.2016 року.

25.04.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №610, яким продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_5 до дати отримання рішення Національного Банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Родовід Банк».

14.11.2016 року ПАТ «Родовід Банк» отримано податкову вимогу Залізничної ОДПІ ГУ ДФС від 11.10.2016 року №12852-17.

Згідно вказаної вимоги, сума податкового боргу ПАТ «Родовід Банк» станом на 10.10.2016 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями (земельний податок з юридичних осіб та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) становить 469,44 грн. Крім того, вказаною вимогою позивача попереджено, що починаючи з 01.10.2016 року, будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Відповідач також повідомив, що органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу. Можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу звернувся із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до п.1.3. ч.1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення податкової вимоги), Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.

Так, відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Як встановлено судом, Постановою Правління Національного банку України від 25.02.2016 року № 107 Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

25.02.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

В подальшому, на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №419 від 25.03.2016 року «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «Родовід Банк» продовжено строк тимчасової адміністрації на один місяць, з 26.03.2016 року по 25.04.2016 року.

25.04.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №610, яким продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_5 до дати отримання рішення Національного Банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Родовід Банк».

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Судом встановлено, що оскаржувану податкову вимогу винесено відповідачем 11.10.2016 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк».

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно п.п.14.1.153. п.14.1. ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу пункту 95.1. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, прийняття рішення про направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу.

Враховуючи, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд лійшов висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до п.п.60.1.2 п.60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2. пункту 60.1. цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Положенням даної норми кореспондує пункт 6.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 576, згідно якого податкова вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування податкової вимоги.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем доказів прийняття рішення про скасування податкової вимоги суду не надано, суд вважає за можливе визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 11.10.2016 року № 12852-17.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути з Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 11.10.2016 року №12852-17

3. Стягнути на користь ОСОБА_3 акціонерного товариства “Родовід Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 акціонерного товариства “Родовід Банк” (ЄДРПОУ 14349442 м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3) з Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції (Франківське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська,35, судовий збір в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2018 року.