Рішення № 72645621, 28.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. Справа№805/4165/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення:12:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Соколовій С.О.

за участі представників:

позивача Бермана Ю.А.

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу до Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (надалі - КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі відповідач, Офіс великих платників податків ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2017 року: №000653614, №0006524614, №0006414614, №0006484614, № 0006494614.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наступні обставини:

По перше, відповідачем не взято до уваги, що юридичною (поштовою) адресою КП «Компанія «Вода Донбасу» з 04.12.2014 р. є місто Маріуполь, але фактичним місцезнаходження апарату управління підприємства залишається м. Донецьк. В цьому контексті позивач посилається на розпорядження КМУ від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», до яких серед інших включено й м. Маріуполь.

По-друге, обставини, за яких у позивача виникла неспроможність своєчасно проводити реєстрацію податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних є обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини), що відповідає приписам ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», зі змінами, внесеними Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а саме Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.03.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», прийняття вказаного указу Президента України зумовило проведення антитерористичної оперції на сході України. У зв'язку із настанням обставин, що у світлі вищезазначених нормативно-правових актів є форс-мажорними, позивачем були отримані сертифікати ТПП України від 25.11.2014 року №1735, №1736 про настання обставин непереборної сили та Висновок Донецької торгово-промислової палати Донецької області від 03.07.2014 №2005/12.12-03, якими засвідчено факт настання обставин непереборної сили, що тривають та дату їх закінчення встановити неможливо. Таким чином, на думку позивача, вказані сертифікати ТПП є документами, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14.04.2014 року з боку податкових органів, що надає можливість платнику податків ініціювати процедуру продовження граничних строків подання податкової звітності, як передбачено Податковим кодексом України (надалі - ПК України.), у розумінні якого податкову накладну слід відносити до категорії податкової звітності.

По-третє, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави проводити камеральну перевірку, оскільки норма, відповідно якої останню було здійснено, набрала законної сили лише з 01.01.2017 року, що обумовлює відсутність підстав для її застосування до правовідносин, що значно передували її прийняттю. Натомість відповідачем, при виявленні фактів несвоєчасної реєстрації податкових накладних, не було застосовано абз. 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України та не проведено документальну позапланову перевірку позивача.

По-четверте, КП «Компанія «Вода Донбасу» не має законних підстав для реєстрації податкових накладних, доки не погашено заборгованість із заробітної плати, оскільки заборгованість із заробітної плати станом на 01.08.2017 року становить 74,5 млн. грн., а погашення останньої є першочерговим завданням позивача.

По-п'яте, позивач звертає увагу на особливості здійснюваної ним господарської діяльності та формування при цьому податкового кредиту з податку на додану вартість а також той факт, що суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними та не включені до сладу податкового кредиту, покупцеві не відшкодовуються, але при списанні заборгованості включаються до складу бухгалтерських витрат, що в свою чергу свідчить про зарахування такої суми податку в рахунок зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

У судовому засіданні від 28 лютого 2018 року позивач позовні вимоги підтримав, з мотивів аналогічних викладеним у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в поданому відзиві на адміністративний позов з правовою позицією, КП «Компанія «Вода Донбасу» не погоджується та зазначає, що відповідальність платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних визначена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Нормативно-правовими актами України не передбачено звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі за наявності у такого платника заборгованості із виплати заробітної плати та наявності на електронному рахунку податку на додану вартість від'ємного значення ліміту.

Крім того, відповідач звертає увагу, що норми пунктів 102.6-102.7 ст. 102 ПК України щодо продовження граничних строків не стосуються строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а регулюють виключно продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових коштів.

У судове засіданн від 28 лютого 2018 року представник відповідача не з'вився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, щодо причин неявки пояснень суду не надсилав.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00191678), місцезнаходження: 87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177 А, зареєстровано платником податку на додану вартість від 24 грудня 2014 року за № 200201930, виданного СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ ДФС з індивідуальним податковим номером - 1916705099.

Відповідно до постанови КМУ від 30.03.2016 року № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі пп.19-1.1.2. п. 19-1. ст. 19, пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.75.1. ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральні перевірки Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних у грудні 2015 року, січні-березні 2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами яких складено наступні акти перевірок:

Акт від 14.07.2017р. № 444/28-10-46-14-00191678 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних КП «Компанія «Вода Донбасу» виписаних у січні 2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно висновку вказаного акта перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017р. ), в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 801 355,67 грн;

- від 16 до 30 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 36 336, 44 грн.;

- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 100 552, 66 грн.;

- від 61 і більше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 2 095 968,67 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № 0006414614, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 838 387,45 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № 0006484614, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 115 566, 63 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № 0006494614, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 2000, 00 грн.

Акт від 14.07.2017р. № 445/28-10-46-14-00191678 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних КП «Компанія «Вода Донбасу» виписаних у лютому 2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно висновку вказаного акта перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017р. ), в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 781 805,93 грн.;

- від 16 до 30 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 69 832, 80 грн.;

- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 293 326,39 грн.;

- від 61 і більше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 1 872 838, 41 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № 0006524614, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 929 280, 42 грн.

Акт від 14.07.2017р. № 446/28-10-46-14-00191678 «Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних КП «Компанія «Вода Донбасу» виписаних у березні 2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно висновку вказаного акта перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2017р. ), в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 242, 13 грн.;

- від 16 до 30 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 2 848,36 грн.;

- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 53 250, 18 грн.;

- від 61 і більше календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 1 788 911,30 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 № 0006534614, яким визначено за порушення п. 201.10 ст. 201 (в редакції, що діяла до 01.01.2017) та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму штрафу у розмірі 732 133,47 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 23.08.2017р.№ 44759/10/28-10-10-4-33, скаргу позивача від 11.08.2017 було залишено без розгляду та зазначено, що відповідні повноваження перегляду в рамках процедури адміністративного оскарження, податкових повідомлень рішень, прийнятих відповідачем належать ДФС України.

Рішенням ДФС України від 09.11.2017 № 25705/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача від 06.09.2017р. було залишено без розгляду.

Позивачем до справи надано:

Висновок Донецької ТПП від 03.07.2014 року №2005/12.12-03 за змістом якого встановлено наявність форс-мажорних обставин з 10.06.2014р., з якими пов'язано невиконання КП «Компанія «Вода Донбаса» договірних зобов'язань щодо надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Повідомлення від 17.02.2015 року № 17/199 та від 08.09.2016р. № 17/1172 на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку МГУ ДФС, за змістом яких КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомляє про отримання Сертифікатів про настання обставин непереборної сили від 25.11.2014 року № 5268/05-4 та № 5270/05-4, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а також продовження граничного строку подачі податкових декларацій.

Сертифікат (висновок) №1736 від 25.11.2014 року про настання обставин непереборної сили, виданий ТПП України, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Сертифікат (висновок) №1735 від 25.11.2014 року про настання обставин непереборної сили, виданий ТПП України, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Предметом спору у даній справі є встановлення правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за затримку реєстрації податкових накладних, за умов функціонування позивача на території проведення АТО, наявності у останнього сертифікатів, виданих ТПП України «Про настання обставин непереборної сили» та аргументів позивача щодо наявності у нього заборгованості із виплати заробітної плати і відсутності у відповідача права проводити камеральну перевірки підприємства.

Позивач правильність обставин, встановлених судом, не заперечує.

Правова позиція суду обгрунтована наступним.

В частині аргументів позивача щодо відсутності у відповідача підстав проводити камеральну перевірку, оскільки норма, відповідно якої останню було здійснено, набрала законної сили лише з 01.01.2017 року, що обумовлює неправомірність застосування останної до правовідносин, що значно передували її прийняттю, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19 ПК України контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПК України, у відповідності до п. 76.1. якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 109.1. ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 58 Конституцій України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення".

Тобто, суть зворотньої дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов'язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.

З викладеного вбачається, що для розуміння обгрунтованості твердження позивача, про застосування відповідачем зворотньої діі закону, слід встановити, щодо яких саме правовідносин застосовано спірну норму.

З пояснень позивача та викладеного у позовній заяві судом встановлено, що такими правовідносинами є правовідносини щодо проведення камеральної перевірки, а не щодо юридичної кваліфікації встановлених податковим органом правопорушень та застосування відносно таких правопорушень відповідальності.

Судом встановлено, що камеральні перевірки позивача були проведені 14.07.2017 року.

Таким чином, на дату проведення камеральних перевірок відповідачем, норма пп. 75.1.1 п. 75.1 ст 75 ПК України в редакції Закону України № 1797-VIII від 21.12.2016 року, була чинною та відповідач правомірно, відповідно наданих законом повноважень, здійснив перевірку платника за правилами, що були чинні на момент проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене суд вважає необгрунтованими твердження позивача про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки КП «Компанія «Вода Донбасу».

В частині неврахування податковим органом сертифікатів ТПП України при вирішенні питання про звільнення платника податків від нарахування штрафних санкцій та пені з 14.04.2014 року, суд дійшов наступних висновків.

Підпунктами а, б п. 185.1. статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів п. 187.1. статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, діючим законодавством чітко встановлено обов'язок платника податків, яким є позивач, щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і передбачена відповідальність за порушення цього обов'язку. Стосовно доводів позивача щодо звільнення його від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі наявних сертифікатів Торгово-промислової палати України, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р та від 30.10.2014 №1053-р, а м. Маріуполь, де позивача взято на облік як платника податків, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 25 листопада 2014 року за №5268/05-4 Торгово-промисловою палатою України Комунальному підприємству "Компанія "Вода Донбасу" надано Сертифікат (висновок) №1736 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій.

25 листопада 2014 року за №5270/05-4 Торгово-промисловою палатою України Комунальному підприємству "Компанія "Вода Донбасу" надано Сертифікат (висновок) №1735 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Як вбачається із зазначених сертифікатів (висновків) Торгово-промислової палати України, на момент їх видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669), статтею 10 якого передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Також підпунктом 2 частини четвертої статті 11 Закону № 1669 внесено зміни до Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР „Про торгово- промислові палати в Україні", якими передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, а також видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Пунктом 1 ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами і доповненнями) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджено Рішенням Президії ТПП України від 15 липня 2014 року № 40(3) (редакція, чинна на момент надання сертифікатів № 1736/1735 від 25.11.2014 року).

Відповідно до п. 6.1 пiдставою для засвiдчення форс-мажорних обставин є наявнiсть однiєї або бiльше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелiчених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання вiдповiдного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термiн, що настав (наявнiсть причинно-наслiдкового зв'язку мiж обставиною та неможливiстю виконання зобов'язання в термiн, передбачений вiдповiдно законодавством, вiдомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорнi обставини (обставини непереборної сили) засвiдчуються за заявою зацiкавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угодi тощо, а також по податкових та iнших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згiдно з законодавчим чи iншим нормативним актом або може настати найближчим часом i виконання яких стало неможливим через наявнiсть зазначених обставин (п. 6.2 Регламенту).

Пунктом 6.10 Регламенту передбачено, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об'єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов'язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

За змістом Сертифікатів (висновків) № 1736/1735, судом встановлено, що заявник (КП «Компанія «Вода Донбасу) зазначив про неможливість, починаючи з 10.06.2014р. дотримуватись законодавства України, що стосуються строків подання податкових декларацій (абз. 4 вказаних Сертифікатів).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що ТПП України встановлює факт настання обставин непереборної сили для заявника по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами законодавчих чи інших нормативних актів або настане найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Разом із тим при дослідженні судом Розрахунків штрафів за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є додатками до спірних податкових повідомлень-рішень (копії наявні у матеріалах справи) вбачається, що дати складання податкових накладних та дати реєстрації останніх в Єдиному реєстрі податкових накладних охоплюють період з жовтня 2015 року по 2016 рік включно.

Вказаний період, на думку суду не може бути кваліфікований як такий щодо якого розповсюджується дія Сертифікатів № 1736/1735, оскільки останній є майбутнім (і в жодному разі не найближчим) відносно дати звернення заявником (КП «Компанія «Вода Донбасу») із заявою про настання обставин непереборної сили, яка мала місце 04.09.2014р.

Тобто відсутні ознаки настання податкового обов'язку/або настання найближчим часом, що є необхідними для встановлення дії обставин непереборної сили саме відносно такого обов'язку.

Крім того, на думку суду, вказані вище Сертифікати, жодним чином не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ними засвідчено факти настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 для КП «Компанія «Вода Донбасу» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій.

Так, при дослідженні Сертифікатів № 1736/1735 судом встановлено, що останні стосуються виключно застосування норм пунктів 102.6-102.7 ст. 102 ПК України щодо продовження граничного строку подачі податкових декларацій .

Правова позиція КП «Компанія «Вода Донбасу» щодо ототожнення податкової звітності та податкової накладної, на думку суду є хибною, виходячи з наступного.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», (в редакції, чинній на момент складання та реєстрації позивачем податкових накладних), до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (п. 8 Порядку).

На підставі викладеного вбачається помилковість висновку позивача щодо ототожнення податкової накладної та податкової звітності оскільки серед переліку податкових документів, які визнаються податковою звітністю податкова накладна відсутня, в свою чергуостання є документом, що засвідчує факт здійснення певної господарської діяльності та підставою виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту та/або обов'язку визначення ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Безпідставним також визнається посилання позивача на наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2014р. № 958 «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», оскільки останній покликаний регулювати впровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних, що обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V ПК України та не містить положень, щодо визнання податкової накладної у якості податкової звітності.

Окрім того, суд не приймає посилання позивача на наявність у останнього заборгованості зі сплати заробітньої плати у якості підстави, що звільняє його від обов'язку реєстрації податкових накладних, на основі того, що законодаством України не передбачено звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, у тому числі за наявності у такого платника заборгованості із виплати заробітної плати.

Таким чином, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати здійсненні позивачем не підлягають відшкодуванню.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"(вул. Карла Лібнехта, 177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547) до Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної Фіскальної Служби (вул. Дехтярівська, 11, м. Київ, 119, 04119) про скасування податкових повідомлень-рішень- відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 лютого 2018 року. Повний текст судового рішення складено 12 березня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.