Рішення № 72645515, 07.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м. Житомир справа № 278/2604/17

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування п.81 рішення №102 від 29.09.2017, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати пункт 81 рішення Міністерства оборони України про відмову йому в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 11.07.2017, внаслідок травми, поранення пов'язаних з захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.09.2017 № 102;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати йому, як інваліду 3 групи з 11.07.2017, внаслідок травми, поранення пов'язаних із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня 2017 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги зазначив, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, йому гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, зі змісту наказу командира військової частини АО281 № 22 від 26.06.2017, що ОСОБА_2 визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с.14).

З матеріалів довідки Міністерства оборони України військової частини польова пошта В1740 встановлено, що позивач від 17.03.2014 № 303/2014 призваний для проходження військової служби по мобілізації, перебував у службовому відрядженні в районі виконання бойових завдань особовим складом частини та з 23.04.2014 по 03.06.2014 приймав участь у антитерористичній операції в Донецькій області по врегулуюванню кризової ситуації в Україні до оголошення демобілізації (а.с.17).

Довідкою від 16.05.2017 № 490/1/вп підтверджено безпосередню участь прапорщика ОСОБА_2 в антитерористичній операції в періоди з 23.04.2014 по 03.06.2014, з 13.09.2015 по 31.12.2015, з 29.11.2016 по 31.01.2017 (а.с.18).

Згідно довідки про обставини травми від 03.05.2017 № 47 в ході проведення антитерористичної операції на території Донецької області, 3 червня 2014 року ОСОБА_2 отримав наскрізне вогнепальне кульове поранення (а.с.19).

У відповідності до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 783752 від 13.07.2017, позивачу встановлено третю групу інвалідності з 11.07.2017 - травма, поранення, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.22).

16 травня 2017 року за розпорядженням командира військової частини пп В1740 від 19.04.2017 № 278 госпітальна ВЛК провела огляд позивача, за результатами якого складено свідоцтво про хворобу № 912. Зі змісту встановлено, що виявлене захворювання пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.20-21).

18 липня 2017 року ОСОБА_2 подав до Житомирського ОМВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із захистом Батьківщини. До заяви, на виконання пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, позивач додав: копію довідки МСЕК; копію свідоцтва про хворобу; копію довідки про обставини травми; копію витягу з наказу про виключення з особового складу; копію паспорта; копія картки платника податків; копію картки реквізитів банку; копію довідки про участь в АТО; згоду.

Як видно із витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.09.2017 № 102, затвердженого Міністерством оборони України, розглянувши подані документи ОСОБА_2, комісія прийняла рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Даний висновок вмотивований тим, що позивачу 09.09.2014 під час первинного огляду МСЕК встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталися 03.06.2014, а 11.07.2017 під час повторного огляду органами МСЕК визнано інвалідом 3 групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Відповідач зауважив, що у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Не погоджуючись з таким рішенням комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України № 2232-ХІІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України № 2011-XII).

Основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи визначено Положенням "Про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум" затвердженим наказом Міністерством оборони України від 26.10.2016 № 564.

Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Нормами частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-12), встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п.4 ч.2 ст.16 Закону № 2011-12 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини першої статті 16-2 Закону №2011-12, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Приписами частини 4 статті 16-3 Закону № 2011-12 встановлено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Згідно пункту 8 Постанови № 975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

В ході проведення антитерористичної операції на території Донецької області, 3 червня 2014 року позивач отримав поранення, що підтверджується копією довідки військової частини польова пошта В1740 (а.с.19).

Як встановлено з матеріалів справи, і не заперечується сторонами, у 2014 році відбувся огляд позивача Житомирською медико-соціальною комісією № 2, за результатами якого встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок контузії, отриманої під час виконання обов'язків військової служби.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про порушення його права на соціальний захист та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності вперше, з огляду на таке.

Так, приписами пункту 7 постанови № 975 у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Позивач у позовній заяві підтверджує факт отримання одноразової грошової допомоги в сумі 21315,00 грн у зв'язку із встановленням 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталося 03.06.2014 (довідка МСЕК серії ЖИА № 004969 від 09.09.2014), відповідно до пункту 7 постанови № 975.

Суд наголошує, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Під час повторного огляду 11.07.2017 МСЕК встановило позивачу третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини.

Таким чином, під час повторного огляду у 2017 році позивачу встановлено інші причини втрати працездатності та визначено 3 групу інвалідності.

З урахуванням того, що первинний огляд МСЕК з метою встановлення ступеня інвалідності відбувся у 2014 році, після чого, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, а повторний у 2017 році, тобто понад дворічний термін, підстав для скасування п.81 рішення Міністерства оборони України суд не вбачає.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, та те, що Комісією Міністерства оборони України відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу на підставі норм чинного законодавства, у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

З урахуванням відмови у задоволенні позову ОСОБА_2, суд не розглядає питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 12424, інд. код НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект,6, м.Київ-168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування п.81 рішення № 102 від 29.09.2017, зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва