Рішення № 72645446, 07.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 р. Справа№805/4315/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» (далі – ТОВ «Бон Аппеті») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, а тому згідно з п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на час проведення антитерористичної операції до її закінчення воно звільнено від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у вказаний період до нього не застосовуються.

Між тим, в порушення вказаних норм відповідач надіслав йому вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2017 року №Ю-121-00 в сумі 190646,96 грн.

Крім того, протягом 2015 - 2017 років відповідач протиправно нарахував позивачу в інформаційній системі органу доходів i зборів штрафні санкції та пеню на загальну суму 50136,29 грн., оскільки ні відповідних рішень з цього питання, ні вимог про сплату боргу позивач не отримував, а частина вказаної суми, на думку позивача, могла бути включена до раніше оскаржених вимог про сплату боргу (недоїмки), які скасовані судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Крім того, протягом вказаного періоду, на думку позивача, відповідач протиправно спрямував кошти на загальну суму 25261,60 грн., що сплачені позивачем в рахунок погашення недоїмки з єдиного внеску, в зарахування 50136,29 грн. – суми незаконно нарахованих штрафних санкцій та пені.

Про вказані обставини позивач дізнався з листа Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції від 03.11.2017 року №30024/10/05-84-07-13.

У зв’язку з наведеним позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2017 року №Ю-121-00;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування позивачу штрафних санкцій та пені у загальній сумі 50136,29 грн. та зарахування сплачених позивачем коштів в сумі 25261,60 грн. у погашення штрафних санкцій та пені;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області провести коригування в облікових даних ТОВ «Бон Аппеті», що містяться в інформаційній системі органу доходів і зборів, а саме виключити з облікових даних штрафні санкції та пеню у загальній сумі 50136,29 грн. та зарахувати сплачені позивачем кошти в сумі 25261,60 грн. у погашення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що на думку відповідача підстави для звільнення позивача від сплати сум єдиного внеску відсутні. Норми законодавства не звільняють органи доходів і зборів від обов’язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі поданої платником звітності. Оскаржена вимога про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідає вимогам законодавства. Борг позивача з єдиного внеску, що зазначений в оскаржуваній вимозі, виник за період з 02.09.2015 року по 20.09.2017 року. Щодо штрафних санкцій та пені на загальну суму 50136,29 грн., то їх автоматично відображено в інтегрованій картці на підставі податкових повідомлень-рішень: від 24.03.2015 року №0006231700, від 29.07.2015 року №0013221700 та від 11.03.2016 року №0000011701, які не оскаржувалися та є дійсними. Так, в інтегрованій картці 23.04.2015 року відображені штрафні санкції в сумі 7856 грн. та пеня в сумі 691,61 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0006231700; 02.09.2015 року - відображені штрафні санкції в сумі 19452,61 грн. та пеня в сумі 4252,72 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0013221700; 11.03.2016 року - відображені штрафні санкції в сумі 17883,35 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.03.2016 року №0000011701. Щодо зарахування сплачених позивачем коштів в сумі 25261,60 грн., то протягом 2015 - 2017 років позивачем до бюджету сплачено суми єдиного внеску у загальному розмірі 308500,09 грн. і ними погашалися суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, що відповідало вимогам ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Також пояснив що картка особового рахунку платника та інтегрована картка платника – це одна і та ж картка. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач також подав письмові пояснення, в яких зазначав, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2015 року №0006231700, від 29.07.2015 року №0013221700 та від 11.03.2016 року №0000011701 позивач не отримував і, відповідно не оскаржував. Про їх існування йому стало відомо з ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року про витребування доказів в даній справі. Також пояснив, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача зарахувати сплачені позивачем кошти в сумі 25261,60 грн. у погашення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування витікають з позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу штрафних санкцій та пені у загальній сумі 50136,29 грн. та зобов'язання провести коригування в облікових даних позивача шляхом виключення з них штрафних санкцій та пені у вказаній сумі, оскільки кошти в сумі 25261,60 грн. спрямовувалися відповідачем в рахунок погашення таких штрафних санкцій та пені.

Судом встановлено, що ТОВ «Бон Аппеті» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який зареєстрований та здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції (м. Маріуполь Донецької обл.).

Перебуває на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України.

З метою звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, що визначені ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, платник єдиного внеску вчинив наступні дії:

- 14.12.2015 року подав до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання таких обов'язків;

- у лютому 2016 року звернувся до Донецької торгово-промислової палати з питанням щодо отримання сертифікату Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили, на що отримав лист від 26.02.2016 року №212/12.1-21-03, в якому зазначалося про відсутність необхідності засвідчення форс-мажорних обставин сертифікатом Торгово-промислової палати України для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання своїх обов’язків в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Між тим, Головним управлінням ДФС у Донецькій області вказаному платнику надіслано вимогу від 03.10.2017 року №Ю-121-00 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 190646,96 грн., у тому числі недоїмка – 165602,27 грн., штрафи – 24355 грн., пеня – 689,69 грн.

Платник єдиного внеску скористався правом на досудове оскарження вказаної вимоги.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.11.2017 року №26774/6/99-99-11-02-02-25 оскаржену вимогу про сплату боргу залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення.

Вказане рішення платником отримано 24.11.2017 року.

Судом також встановлено, що не погоджуючись з розміром недоїмки, що зазначений у вимозі від 03.10.2017 року №Ю-121-00, ТОВ «Бон Аппеті» звернулося до Головного управління ДФС у Донецькій області із заявою від 24.10.2017 року №36 про проведення звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску, на що отримало лист Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції від 03.11.2017 року №30024/10/05-84-07-13, в якому повідомлялося, що згідно з карткою особового рахунку за к.б.к. 71010000 інформаційної системи «Податковий блок» по ТОВ «Бон Аппеті» за період з 01.01.2015 по 20.10.2017 роки міститься, зокрема наступна інформація:

- 23.04.2015 року за несвоєчасну сплату єдиного внеску нараховані штрафні санкції в сумі 7856 грн. та пеня - 691,61 грн.;

- 02.09.2015 року за несвоєчасну сплату єдиного внеску нараховані штрафні санкції в сумі 19452,61 грн. та пеня - 4252,72 грн.;

- 11.03.2016 року донараховані штрафні санкції за актом в сумі 17883,35 грн.

Загальна сума відображених в картці платника штрафних санкцій та пені становить 50136,29 грн.

Судом також встановлено, що про нарахування штрафних санкцій та пені на загальну суму 50136,29 грн. контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 24.03.2015 року №0006231700, від 29.07.2015 року №0013221700 та від 11.03.2016 року №0000011701.

Відображення штрафних санкцій та пені на загальну суму 50136,29 грн. в інтегрованій картці платника відбулося автоматично на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, які не оскаржувалися та є дійсними.

Так, в інтегрованій картці платника:

- 23.04.2015 року відображені штрафні санкції в сумі 7856 грн. та пеня в сумі 691,61 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 року №0006231700;

- 02.09.2015 року відображені штрафні санкції в сумі 19452,61 грн. та пеня в сумі 4252,72 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року №0013221700;

- 11.03.2016 року відображені штрафні санкції в сумі 17883,35 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.03.2016 року №0000011701.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає платників єдиного внеску, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 8 та 9 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Разом з вказаними нормами суд враховує наступне.

14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15.10.2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 2 вказаного Закону на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій на виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Пунктом 4 ст. 11 вказаного Закону внесено зміни до певних законів України, зокрема розділ VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.»

13.03.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», яким до розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" внесено такі зміни: «пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII вважати пунктом 9-4».

Відповідно до ч.ч. 1 – 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон, зокрема втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» надано визначення термінів:

територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014;

період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р.

Вказаний Перелік втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р.

До вказаних Переліків внесено, зокрема м. Маріуполь Донецької обл., де зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність позивач.

На час вирішення справи Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президент України не приймав, тобто, період проведення антитерористичної операції ще триває.

Отже, термін, протягом якого платник єдиного внеску має право звернутись до органу доходів і зборів з відповідною заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків (п. 9-4 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"), ще не закінчився.

Таким правом позивач скористався, що не позбавляє його права на повторне звернення протягом встановленого терміну.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають за зверненнями суб’єктів господарювання, якими відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України є юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Законодавство не містить вимог щодо дати отримання сертифікату про настання обставин непереборної сили, а чітко визначає, що такий сертифікат є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Позивач звертався до Донецької торгово-промислової палати з питанням щодо отримання відповідного сертифікату про настання обставин непереборної сили, який є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, на що отримав лист про відсутність необхідності засвідчення форс-мажорних обставин сертифікатом Торгово-промислової палати для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання своїх обов’язків в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції (лист від 26.02.2016 року №212/12.1-21-03).

Між тим, отримання сертифікату про настання обставин непереборної сили в спірних правовідносинах не є обов’язковим, оскільки суб’єкт господарювання (позивач) в силу закону звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що автоматично звільняє його від відповідальності за невиконання вказаних зобов'язань протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З огляду на наведене посилання представника відповідача на не підтвердження позивачем належним чином настання обставин непереборної сили є неприйнятними.

Враховуючи наведене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої триває, і з метою звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску він вчинив відповідні дії, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він звільнений від сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, у вказаний період до нього не застосовуються.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (заява №14092/04, п. 559 рішення ЄСПЛ), зазначив, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

В спірних правовідносинах втручання суб’єкта владних повноважень відповідає національному законодавству, оскільки воно відбулося в межах наданих повноважень - надіслання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимог про її сплату, є обов’язком органу доходів і зборів.

Між тим, таке втручання не є достатньо зрозумілим для платника єдиного внеску, щоб дозволити йому передбачати наслідки своїх дій.

Так, позивач в силу закону звільнений від виконання своїх обов'язків (обов’язків своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок), визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В той же час надсилаючи позивачу вимогу про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач не врахував те, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, і факт її надіслання органом доходів і зборів породжує у платника певні обов’язки (сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею), передбачені ч. 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від виконання яких він не звільнений.

Подальше ж невиконання платником єдиного внеску такої вимоги чи не оскарження вимоги в судовому порядку породжує обов’язок органу доходів і зборів надіслати вимогу про сплату недоїмки до підрозділу державної виконавчої служби (ч. 4 ст. 25 вказаного Закону).

Отже, подальше невиконання платником єдиного внеску чинної вимоги призведе до негативних наслідків для такого платника і до порушення його прав та законних інтересів, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

З огляду на наведене та враховуючи заявлені позовні вимоги надіслана відповідачем вимога про сплату боргу підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу штрафних санкцій та пені у загальній сумі 50136,29 грн. та зарахування сплачених позивачем коштів в сумі 25261,60 грн. у погашення таких штрафних санкцій та пені, і зобов’язання у зв’язку з цим вчинити певні дії.

Вказані дії позивач пов’язував з даними картки особового рахунку інформаційної системи «Податковий блок» (інтегрованої картки платника), і вважав, що нарахування відповідачем штрафних санкцій та пені відбулося в інтегрованій картці платника.

Відповідно до пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до наведених вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації пп.19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 вказаного Кодексу та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (До 10.06.2016 року вказане питання регулювалося Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765).

Згідно з п. 3 розд. І вказаного Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 2 розд. І вказаного Порядку:

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 розд. ІІ вказаного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Згідно з п. 2 розд. ІІ вказаного Порядку ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

нарахування сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

нарахування сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Частиною 15 ст. 25 вказаного Закону визначено, що суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Детально це питання врегульовано Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449.

Отже, про нарахування пені та застосування штрафів орган доходів і зборів приймає рішення, яке надсилається платнику єдиного внеску. Саме таке рішення породжує для платника єдиного внеску певні правові наслідки, і у разі непогодження з ним, може бути предметом судового оскарження.

Будь-які інші дії, зокрема надіслання інформаційних листів, якими повідомляється про дані інтегрованої картки платника, не спричиняють виникнення у платника прав чи обов’язків.

Про нарахування штрафних санкцій та пені на загальну суму 50136,29 грн. контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: від 24.03.2015 року №0006231700, від 29.07.2015 року №0013221700 та від 11.03.2016 року №0000011701.

Відображення штрафних санкцій та пені на загальну суму 50136,29 грн. в інтегрованій картці позивача відбулося автоматично на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, що відповідало вимогам Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422.

Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися та є дійсними.

Правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень не є предметом спору в даній справі.

Дії контролюючого органу щодо відображення в інтегрованій картці платника сум, що нараховані податковими повідомленнями-рішеннями, які є дійсними, не породжують виникнення у платника єдиного внеску прав та обов’язків.

У зв’язку з наявністю в інтегрованій картці платника сум недоїмки, штрафних санкцій та пені, сплачені позивачем кошти відповідачем зараховувалися у погашення суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, що відповідало ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З огляду на наведене, оскільки в даних правовідносинах оскаржені дії відповідача правових наслідків для позивача не породжують, а податкові повідомлення-рішення не є предметом спірних правовідносин, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу штрафних санкцій та пені у загальній сумі 50136,29 грн. та зарахування сплачених позивачем коштів в сумі 25261,60 грн. у погашення таких штрафних санкцій та пені, і зобов’язання у зв’язку з цим вчинити певні дії (тобто позовних вимог, які позивач пов’язував з інтегрованою карткою платника) - задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що про наявність податкових повідомлень-рішень від 24.03.2015 року №0006231700, від 29.07.2015 року №0013221700 та від 11.03.2016 року №0000011701 він дізнався з ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року про витребування доказів в даній справі, не може бути підставою для задоволення вказаних позовних вимог в даній справі. Крім того, це не позбавляє позивача права на оскарження цих податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2017 року №Ю-121-00.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 137, код ЄДРПОУ 24325149) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3030 (три тисячі тридцять) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 07 березня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.