Рішення № 72645271, 05.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/39/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Іванчук М. І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Копка О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 07.11.2017 року № 0254421302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято рішення від 07.11.2017 року № 0254421302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки позивачем вчасно та у повному обсязі здійснено сплату єдиного внеску, що підтверджується відповідними квитанціями.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивачем належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: єдиний внесок за ІV квартал 2013 року, І- ІV квартали 2015 року, І-ІІІ квартали 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, тому відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.06.1996 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

07.11.2017 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення № 0254421302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф за період з 21.01.2014 року до 03.02.2015 року у розмірі 485,21 грн., за період з 21.01.2015 року до 14.12.2016 року у розмірі 1717,60грн. та нараховано пеню у розмірі 1177,11 грн. (а.с. 5).

Не погоджуючись із вказаним рішенням від 07.11.2017 року № 0254421302 позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 року № 17138/Х/99-99-11-02-02-25 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.11.2017 року № 0254421302 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 6-8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступне.

Як вбачається з рішення від 07.11.2017 року № 0254421302, до позивача за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф за період з 21.01.2014 року до 03.02.2015 року у розмірі 485,21 грн., за період з 21.01.2015 року до 14.12.2016 року у розмірі 1717,60 грн. та нараховано пеню у розмірі 1177,11 грн. (а.с. 5).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі, починаючи з січня 2014 року по грудень 2016 року, сплачував єдиний внесок, що підтверджується відповідними копіями квитанцій (а.с. 9-14).

Разом з тим, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що позивачем належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: єдиний внесок за ІV квартал 2013 року, І- ІV квартали 2015 року, І-ІІІ квартали 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. Зазначив, що позивачем самостійно за 2013 рік було нараховано єдиний внесок у розмірі 1194,03 грн. відповідно до декларації від 06.02.2014 року № 1402407310 з терміном сплати 10.02.2014 року. Враховуючи те, що станом на 10.02.2014 року вказані кошти на рахунок, призначений для сплати єдиного внеску, не надійшли, тому станом на 10.02.2014 року у нього виникла недоїмка по сплаті єдиного внеску. Сплачені в подальшому ним суми єдиного внеску (з 2014 по 2016 роки) були зараховані в рахунок сплати вказаної недоїмки, про що свідчить інтегрована картка платника податків (а.с. 34-39).

Матеріалами справи підтверджено, що 08.10.2013 року позивачем було сплачено єдиний внесок у розмірі 1194,03 грн., що підтверджується копією квитанції від 08.10.2013 року № 216/342, водночас вказана сума була зарахована на невірний (невідповідний) рахунок НОМЕР_1 (а.с. 52).

З наданих у судовому засіданні пояснень ФОП ОСОБА_1 слідує, що лише у грудні 2016 року контролюючий орган, повідомив, що єдиний внесок у розмірі 1194,03 грн. згідно квитанції від 08.10.2013 року № 216/342 був сплачений на невірний (невідповідний) рахунок, оскільки реквізити для сплати єдиного внеску були змінені. Разом з тим, як пояснив позивач, його не було повідомлено про зміну рахунку і він був переконаний, що заборгованості по сплаті єдиного внеску у нього немає, так як він своєчасно і в повному обсязі сплачував платежі до бюджету. Так як позивачу стало відомо про не зарахування коштів, сплачених 08.10.2013 року, лише в грудні 2016 року, підприємець подав до контролюючого органу заяву від 08.12.2016 року, в якій просив перерахувати помилково сплачені кошти в розмірі 1194,03 грн. з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2, призначений для сплати єдиного внеску (а.с. 54).

Згідно висновку від 14.12.2016 року платіжним дорученням від 14.12.2016 року № 135 кошти у розмірі 1194,03 грн. були зараховані на рахунок НОМЕР_2 (перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший), що підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с. 35).

Отже, в ході судового розгляду даної справи встановлено, що єдиний внесок у розмірі 1194,03 грн. відповідно до квитанції від 08.10.2013 року № 216/342 був сплачений на невідповідний рахунок НОМЕР_1, однак дана помилка не призвела до ненадходження коштів до бюджету. В подальшому у грудні 2016 року вказані кошти були зараховані на рахунок НОМЕР_2.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Згідно з абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (частина десята статті 9 цього Закону).

Частиною дванадцятою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини шостої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а з 01.01.2015 року (згідно Закону України від 28.12.2015 року № 77-VІІ) у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні (квитанції) під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 цього Закону штрафних санкцій, і відповідно для нарахування пені.

Суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами під час судового розгляду справи. А тому, суд вважає безпідставним та необгрунтованим твердження відповідача, що помилка платника єдиного внеску не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий розмір у розмірі 704,80 грн., сплачений згідно квитанції від 19.01.2018 року № 27 (а.с. 24).

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 07.11.2017 року № 0254421302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська обл., місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повне рішення суду складено 12 березня 2018 року.