Рішення № 72645228, 27.02.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 лютого 2018 р. Справа № 802/263/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Шибінської Н.В.,

розглянувши в за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

29.01.2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області у не розгляді на черговій сесії сільської ради клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність у межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов'язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області на черговій сесії вищевказаної сільської ради розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність у межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та прийняти вмотивоване рішення, яким вирішити питання по суті;

- зобов'язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язального характеру.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на його клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, в межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, 23.01.2018 ним було отримано листа Агрономічної сільської ради датованого 17.01.2018, в змісті якого вказано, що у зв'язку з надходженням до сільської ради численних звернень громадян про відведення земельних ділянок під забудову реєстрація таких заяв ведеться шляхом включення до загального списку обліку громадян в порядку черговості надходження. Також зазначено, що для включення до списку обліку громадян на одержання земельних ділянок, необхідно надати заяву на ім'я сільського голови та надати відповідний перелік документів. На думку позивача, вказана відповідь та дії суперечать вимогам ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки відповідач в місячний строк не прийняв будь-якого рішення по суті заяви, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що відповідач при наданні письмової відповіді датованої 17.01.2018 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Агрономічної сільської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність у межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області. До клопотання позивачем було долучено: копія паспорту, ідентифікаційного номеру та графічний матеріал на бажану земельну ділянку.

Листом від 17.01.2018 року № Г-01 (а.с. 11) сільський голова повідомив позивача, що у зв'язку з надходженням до Агрономічної сільської ради значної кількості звернень громадян щодо виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, сільською радою проводиться реєстрація та облік заяв громадян, які бажають отримати земельні ділянки. Реєстрація заяв громадян, бажаючих одержати земельні ділянки, ведеться Агрономічною сільською радою шляхом включення їх до загального списку обліку громадян в порядку черговості надходження, згідно «Положення про порядок надання громадянам вільних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Агрономічної сільської ради». Черговість визначається за днем подання громадянином відповідної заяви та документів. Також, позивача було повідомлено, що станом на 15.01.2018 р. до Агрономічної сільської ради надійшло 1241 заява про виділення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Для включення до списку обліку громадян на одержання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва - громадяни подають відповідну заяву на ім'я сільського голови.

Не погоджуючись з такою відповіддю позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст п.п."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п."г" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зокрема, у селах - не більше 0,25 гектара.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України).

Таким чином, ч.3 ст.123 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Оцінюючи спірну відповідь та аналізуючи норми процитованого вище земельного законодавства, суд наголошує на тому, що законодавець чітко визначив, що за наслідком розгляду відповідного клопотання суб'єкт владних повноважень у місячний строк дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проте, зі змісту оскаржуваної відповіді, судом встановлено, що відповідач в місячний строк, як то передбачено ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, не прийняв будь-якого (надання дозволу або відмову у наданні дозволу) вмотивованого рішення, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, надаючи оцінку позовній вимозі позивача щодо зобов'язання Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області на черговій сесії вищевказаної сільської ради розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, необхідно зазначити, що згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень на черговій сесії сільської ради розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язального характеру, то в даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до змісту ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено достатніх причин та не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, яке, після набрання ним законної сили, є обов'язковим до виконання. В той же час, слід вказати, що за невиконання рішення суду передбачена кримінальна відповідальність за ст. 382 КК України.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язального характеру.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати у розмірі 704.80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, що полягає у не розгляді на черговій сесії сільської ради клопотання ОСОБА_3 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність у межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов'язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області розглянути на черговій сесії сільської ради клопотання ОСОБА_3 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність у межах населеного пункту Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та прийняти вмотивоване рішення, яким вирішити питання по суті.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір за рахунок місцевого бюджету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04525998) у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович