Ухвала суду № 72645075, 06.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

06 березня 2018 року Справа № 916/2034/17м.Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Величко Т.А.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №138 від 07.02.2018р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018р. )

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» - не з'явився;

від ТДВ «Чорноморгідробуд» - Осіпенко І.В. - адвокат, за ордером

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ТОВа «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС»

на рішення господарського суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року

по справі №916/2034/17

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС»

про стягнення 1124578,96грн.

встановив:

17.08.2017р. Товариство з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» (надалі - позивач, ТДВ «Чорноморгідробуд») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» (надалі - відповідач, ТОВ «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС»), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму основного боргу 802200,03грн., інфляційні витрати - 108745,98грн., 3% річних 21380,58грн. та пеню в сумі 192252,37грн. а також судовий збір у розмірі 16868,68грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.07.2016р. між відокремленим підрозділом «Будівельне управління №463 ТДВ «Чорноморгідробуд» (Підрядник ) та ТОВ «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» (Замовник) був укладений договір підряду №2 (надалі - Договір підряду №2), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язаний власними силами виконати підрядні роботи по влаштуванню стяжок підлоги на об'єкті будівництва житлового будинку за адресою:м.Одеса, вул. Бочарова, 21-Б, площею 4000кв.м. та теплоізоляційні стяжки першого поверху з піно полістирольної крихти; додатковою угодою від 01.08.2016р. вартість робіт буда збільшена до 1142200,03грн. Позивач свої зобов'язання за Договором підряду №2 виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання за договором зі сплати вартості виконаних робіт виконав частково - заборгованість складає 802200,03грн., на які позивачем нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня у вищезазначених сумах.

З посиланням на норми ст.ст.525, 526, 625, 629 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

08.10.2017р. ТДВ «Чорноморгідробуд» подало місцевому господарському суд заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому з посиланням на помилковий розрахунок пені за весь період прострочення просило суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг 802200,03грн., інфляційні витрати - 108745,98грн., 3% річних 21380,58грн. та пеню в сумі 113390,75грн. а також судовий збір у розмірі 15685,76грн.

17.10.2017р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2017р. (суддя Волков Р.В.) позов задоволено - стягнуто з ТОВа «Будівельна компанія «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» на користь ТДВ «Чорноморгідробуд» 802200,03грн. основного боргу, 108745, 98грн. інфляційних, 21380,58грн. 3% річних, 113390,75грн. пені та 15685,76грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.1 ст.837, ст.ст.629, 526, 530, 525, ч.1 ст.612, ч.2 ст.625, ч.3 ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України та вмотивовано наступним. Між сторонами був укладений договір підряду № 2 від 18.07.2016, відповідно до якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов'язується власними силами виконати певні роботи. Згідно додаткової угоди №1/2 від 01.08.2016р. до договору, загальна вартість робіт визначена сторонами в сумі 1142200,03грн. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року на суму 756066,01грн. від 31.08.2016, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року на суму 756066,01грн. від 31.08.2016, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 300000грн. від 30.09.2016, актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 86134,02грн., довідкою вартості виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 386134,02грн. від 30.09.2016. Акти підписані відповідачем без зауважень, доказів неякісності чи інших недоліків у виконанні робіт суду не надано. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, оплату здійснив лише частково, в зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати вартості виконаних робіт у розмірі 802200,03грн. На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховані 108745,98грн. інфляційних та 21380,58грн. 3% річних. Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку, що він відповідає вимогам договору та чинного законодавства щодо визначення строку прострочки виконання грошового зобов'язання та методики розрахунку, є арифметично вірним, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню. Позивачем також заявлено до стягнення 113390,75грн. пені згідно розрахунку, доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог. Розрахунок є арифметично вірним та складеним з урахуванням вимог чинного законодавства щодо строків та порядку нарахування пені. З урахуванням викладеного вимоги позивача про стягнення 802200,03грн. основного боргу, 108745,98грн. інфляційних, 21380,58грн. 3% річних, 113390,75грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду від 17.10.2017р., ТОВ «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» зазначило, що рішення підлягає скасуванню з наступних підстав:

- пред'явлений позов було подано без додержання вимог ст.54 ГПК України, тому що у відповідності до п.5, п.6 ч. 2 ст.54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- під час підписання 18.07.2016р. договору підряду №2 сторонами не була досягнута згода з усіх його істотних умов. Наданий позивачем договір, відповідно до чинного законодавства є взагалі нікчемним - відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підряду, який і є єдиною підставою даного позову, не відповідає вимогам чинного законодавства - він не містить обов'язкових суттєвих умов,додержання яких свідчило б про укладення договору. Договір не містить конкретних вказівок на цілу низку умов (перелік продукції, перелік робіт, тощо). З огляду на таке неправомірними являються вимоги про стягнення боргу та розрахунки штрафних санкцій;

- укладення Договору підряду №2 від 18.07.2016р. є недосягненням згоди відносно істотних умов такого договору. Про нікчемність такого правочину як Договір підряду від 18.07.2016р. свідчать норми ст.204, ч.2 ст.215 ЦК України;

- позивач не долучив до заяви жодного доказу про надання ним послуг, за які він потребує сплати. До позовної заяви не додані статутні та розпорядчі документи, що підтверджують повноваження юридичної особи та її керівників на здійснення, а також повноваження відокремленого підрозділу на укладення договору, тощо. Акти приймання передачі виконаних робіт не є доказом реального виконання роботи, що зокрема, кореспондується Постановою Верховного Суду України від 14.04.2014р. у справі №911/27/25/13-г;

- навіть якщо і припустити, що Позивачем було виконано роботи, то наявними є обставини які нівелюють його право на оплату за Договором підряду №2 від 18.07.2016р., а саме неякісність та несвоєчасність виконання. Відповідно до п.3.3. Договору, строк закінчення робіт - 31.08.2016р. Отже, роботи Позивачем якщо були б виконані, то з порушенням договору та закону. А саме, як зазначено в акті, роботи на загальну суму 1 142 200,03грн були прийняті Замовником лише 30.09.2016., що крім того свідчить також і про помилковість підписання акту за серпень 20І6р.;

- жодна копія письмового документу, наданого позивачем, не є належно засвідченою, а отже являється неналежним, недопустимим та недостовірним доказом по справі та не повинні взагалі прийматися судом в якості доказів

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.01.2018р. розпочато апеляційний розгляд справи №916/2034/17 по суті за правилами спрощеного позовного провадження з відкриття першого судового засідання 25.01.2018р.

У зв'язку із перебуванням судді Таран С.В. у відпустці з 06.02.2018р., розпорядженням в.о.керівника апарату суду №139 від 07.02.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2034/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2018р. прийнято справу №916/2034/17 до провадження та розпочато розгляд справи по суті повторно у зміненому складі суду: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А. за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу ІV ГПК України.

24.01.2018р. скаржник подав Одеському апеляційному господарському суду клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі №916/2034/17 за апеляційною скаргою ТОВа «БК «Чорномор'є Плюс» на рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2017р., прийняте за позовом ТДВ «Чорноморгідробуд» до ТОВа «БК «Чорномор'є Плюс» про стягнення з ТОВа «БК «Чорномор'є Плюс» на користь ТДВ «Чорноморгідробуд» 802200,03грн. основного боргу, 108745,98грн. інфляційних, 21380,58грн. 3% річних, 113390,75грн. пені та 15685,76грн. витрат зі сплати судового збору, до набрання законної сили рішення суду у справі №916/22/18 за позовом ТОВ «БК «Чорномор'є Плюс» до ТДВ «Чорноморгідробуд» про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт.

В обґрунтування клопотання ТОВ «БК «Чорномор'є Плюс» зазначило, що доказом та підставою для задоволення позовних вимог ТДВ «Чорноморгідробуд» на думку позивача та суду першої інстанції є Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016року на суму 756066,01грн. від 31.08.2016р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 300000грн. від 30.09.2016р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 86134,02грн. від 30.09.2016р.; предметом позову у справі №916/22/18 за позовом ТОВа «БК «Чорномор'є Плюс» є визнання недійсними вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт з підстав неналежного виконання умов Договору підряду №2 від 18.07.2016р. У разі задоволення позовних вимог ТОВ «БК «Чорномор'є Плюс» будуть відсутні підстави для задоволення позову ТДВ «Чорноморгідробуд», отже справа №916/2034/17 не може бути розглянута Одеським апеляційним господарським судом до вирішення господарським судом Одеської області справи №916/22/18.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ТДВ «Чорноморгідробуд» заперечував проти зупинення провадження у справі.

ТОВ «БК «ЧОРНОМОР'Є ПЛЮС» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Розглянувши клопотання скаржника, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно із ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно із ч.2 ст.281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Проаналізувавши підстави, зазначені скаржником в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі №916/2034/17 колегія суддів вважає відсутньою обставину об'єктивної неможливості розгляду даної справи, до вирішення спору у справі №916/22/18, при цьому пов'язаність цієї справи з розглядуваною не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі за нормою п.5 ч.1 ст.227 ГПК України. Колегія суддів бере також до уваги ту обставину, що позовна заява про визнання недійсними актів виконаних робіт подана відповідачем до господарського суду Одеської області вже після ухвалення рішення в розглядуваній справі з відкриттям провадження у справі №916/22/18 18 січня 2018 р., тобто скаржник, вимагаючи зупинити провадження у справі при її апеляційному розгляді, намагається вплинути на результати перегляду оскаржуваного рішення обставинами, які не існували станом на дату його ухвалення.

Наявні у справі №916/2034/17 докази, на думку колегії суддів, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, отже підстави для задоволення клопотання представника ТОВа «Будівельна компанія «Чорномор'є Плюс» про зупинення провадження у справі відсутні, позаяк об'єктивна неможливість розгляду цієї справи відсутня.

Керуючись ст.ст.227, 232-234, 235, 236, 240, 270, 281 ГПК України, колегія суддів -

ухвалила:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Чорномор'є Плюс» про зупинення провадження у справі №916/2034/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення згідно ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 12.03.2018р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Величко Т.А.