Рішення № 72644604, 07.03.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2018 р.Справа № 922/7/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат", м. Куп'янськ про стягнення коштів в сумі 23450,81 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Білостоцької М.В., довіреність № 103 від 19.01.2018 року,

Флоринської Н.О., довіреність № 224 від 13.02.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" (відповідача) про стягнення з останнього основного боргу за договором про надання послуг з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування №КД2349-00 від 27.08.2013 року в розмірі 12330,00 грн., 3% річних в сумі 1096,52 грн. та втрат від інфляції в сумі 10024,29 грн. Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за вищезазначеним договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2018 року позовну заяву Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" залишено без руху, установлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/7/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, призначено розгляд справи в судовому засідання на 28.02.2018 року о(об) 10:00 годині.

16.02.2018 року відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючись на неналежне виконання позивачем робіт передбачених спірним договором. Крім того, відповідач зауважив, що позивач втратив право на звернення до суду, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

26.02.2018 року позивач надав додаткові докази по справі (вх.№ 5260), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.02.2018 року було оголошено перерву до 07.02.2018 року для надання позивачу можливості ознайомитись з відзивом відповідача та подати свої заперечення.

02.03.2018 року позивач надав відповідь на відзив (вх.№ 5775), де зазначив, що думка відповідача щодо відсутності у позивача правових підстав для одностороннього оформлення акту від 18.12.2014 здавання-приймання є помилковою. А посилання відповідача на пропуск строку позовної давності є хибними та необґрунтованими.

02.03.2018 року позивач надав додаткові докази по справі (вх.№ 5780), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

07.03.2018 року відповідач надав додаткові докази по справі (вх.№ 6264), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

07.03.2018 року відповідач надав заперечення на відповідь позивача на відзив (вх. №6265), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання 07.03.2018 року не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники відповідача в судовому засіданні 07.03.2018 року підтримали відзив та заперечення на відповідь позивача, проти задоволення позовних вимог заперечували.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами, на підставі ст. 165 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази, вислухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.

27 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Куп'янський молочноконсервний комбінат" (відповідач, Замовник) та Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут" (позивач, Виконавець) було укладено договір №КД2349-00 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування ділянкою надр, де розташований водозабір ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" (далі - Договір; а.с. 20-25).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити послуги з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (далі - послуги) ділянкою надр, де розташований водозабір ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" відповідно до умов Договору.

Обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в Календарному плані у Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору та складається Виконавцем щорічно (п. 1.3. Договору).

Згідно з п.10.4. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 03 червня 2017 року.

В п. 10.1 Договору зазначено, що всі зміни, які вносяться до умов цього Договору оформлюються Додатковими угодами, що є невід'ємними частинами цього договору.

02 грудня 2013 року до Договору сторонами внесені зміни та доповнення Додатковою угодою №1 на 2014 рік (а.с. 28).

У відповідності до п.1.3 Договору сторонами узгоджено Календарні плани (Додаток № 1), в якому наведені обсяг послуг, етапи (підетапи) та строки їх надання.

Загальна вартість послуг визначається Протоколом узгодження договірної ціни, що є Додатком № 2 і складає у 2014 році 41100,00 грн., крім того ПДВ 20% - 8220,00 грн., всього: 49320,00 грн. (п.5.1. Договору в редакції додаткової угоди № 1).

В п. 5.3. Договору зазначено, що Замовник перераховує Виконавцю аванс у розмірі 100% від вартості послуг за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури Виконавця протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку.

Судом встановлено, що авансовий платіж за послуги IV етапу 2014 року Замовником не здійснювався.

Відповідно до п. 4.1. Договору перелік звітної документації, що підлягає оформленню та здаванню Виконавцем Замовнику за окремими етапами (підетапами) надання послуг та за Договором у цілому, також вимоги до їх змісту визначаються цим Договором.

За умовами п.п. 4.2., 4.3. Договору, по завершенню кожного етапу (підетапу) Виконавець надає Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг в 2-х примірниках та звітні матеріали у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та Акту здавання-приймання наданих послуг, зазначених в п. 4.1. цього Договору, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний та належним чином оформлений Акт здавання-приймання послуг.

Якщо в строк, зазначений в п. 4.3 акт здавання-приймання наданих послуг не підписаний Замовником, або зауваження щодо надання послуг не надійшли на адресу Виконавця, то послуги вважаються наданими. Виконавець оформлює односторонній акт здавання-приймання наданих послуг, який є дійсним в якості підстави для оплати роботи або грошової вимоги. В строк підписання акту здавання-приймання наданих послуг (5 робочих днів) не входить строк пробігу поштової кореспонденції (п. 4.4. Договору).

Згідно з п. 5.4. Договору, остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється Замовником на підставі Акту здавання-приймання наданих послуг протягом 10 робочих днів з дати його підписання.

Позивач зазначає, що ним, на виконання умов Договору, надано послуги IV етапу 2014 року, здійснено відповідно до "Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування" аналізу робіт, що виконуються надрокористувачем на об'єктах (ділянка надр, де розташований водозабір ПАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат") та дана оцінка їх відповідності програмі послуг надрокористувача та чинним нормативно-методичним і правовим документам. Направлено Інформаційний звіт.

У позовній заяві позивач також зауважує, що направив на адресу відповідача акт №4/2014 від 18 грудня 2014 року про здавання-приймання послуг IV етапу 2014 року вартістю 12330,00 грн. (а.с. 31), проте відповідач вказаний акт не підписав та будь-яких зауважень або заперечень щодо повного та належного надання послуг або мотивованої відмови від підписання акту у передбачений Договором термін не надав.

У зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо прийняття та оплати наданих послуг з боку відповідача, з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача вимогу від 11.03.2015 р. №375 про оплату боргу за Договором в сумі 12330,00 грн.

28 травня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 2 (а.с. 103), в якій домовились достроково розірвати Договір у зв'язку з відсутністю потреби в наданні послуг з моніторингу та наукового супроводження надрокористування.

Позивач зазначає, що відповідач борг в сумі 12330,00 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог частин першої та четвертої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 892 ЦК України встановлено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Статтею 897 ЦК України передбачено, що виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач акт №4/2014 від 18 грудня 2014 року про здавання-приймання послуг IV етапу 2014 року вартістю 12330,00 грн. не підписав та будь-яких зауважень або заперечень щодо повного та належного надання послуг або мотивованої відмови від підписання акту у передбачений Договором термін не надав. На підставі викладеного позивач дійшов до висновку про виникнення у відповідача обов'язку оплатити роботи за вказаним актом на суму 12330,00 грн.

Проте, суд не погоджується з вказаним висновком позивача, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено вище, сторони передбачили у Договорі порядок здавання та приймання робіт.

Так, в п. 4.3. Договору закріплено, що по завершенню кожного етапу (підетапу) Виконавець надає Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг в 2-х примірниках та звітні матеріали у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та Акту здавання-приймання наданих послуг, зазначених в п. 4.1. Договору, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний та належним чином оформлений Акт здавання-приймання послуг.

Якщо в строк, зазначений в п. 4.3 акт здавання-приймання наданих послуг не підписаний Замовником, або зауваження щодо надання послуг не надійшли на адресу Виконавця, то послуги вважаються наданими. Виконавець оформлює односторонній акт здавання-приймання наданих послуг, який є дійсним в якості підстави для оплати роботи або грошової вимоги. В строк підписання акту здавання-приймання наданих послуг (5 робочих днів) не входить строк пробігу поштової кореспонденції (п. 4.4. Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, позивач (Виконавець) набуває право оформлення одностороннього акту здавання-приймання наданих послуг, який є дійсним в якості підстави для оплати роботи, у разі якщо відповідач (Замовник) не підпише акт та не надасть зауваження до нього протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та Акту здавання-приймання наданих послуг.

За таких обставин, для визначення моменту, з якого позивач отримав право оформлення одностороннього акту здавання-приймання наданих послуг, необхідно встановити день, коли відповідачем був отриманий акт №4/2014 від 18 грудня 2014 року про здавання-приймання послуг IV етапу 2014 року вартістю 12330,00 грн. (далі - Акт).

В ч. 1 ст. 74 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що направив Акт в грудні 2014 року, тому прострочення грошового зобов'язання виникло з 03.01.2015 року. При цьому, він наголошує, що жодних зауважень або заперечень щодо якості виконаних робіт від відповідача не надходило.

В якості доказу направлення Акту на адресу відповідача позивачем надані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 112, 143). В першому з них зазначено про отримання відповідачем поштового відправлення 10.10.2017 року, в другому про отримання відповідачем поштового відправлення 25.03.2015 року. Але встановити які саме поштові відправлення були отримані відповідачем не можливо, оскільки відсутні описи вкладення до цих листів.

Враховуючи викладене, суд приходить до проміжного висновку, що позивачем жодного належного та допустимого доказу направлення Акту на адресу відповідача не надано.

Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає, що послуги за IV етап він приймати відмовився у зв'язку з неналежним їх наданням, про що позивачу були надіслані обґрунтовані зауваження, що підтверджується листом № 470 від 03.04.2015 року (а.с. 97).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач шляхом проведення перемовин та листування з позивачем намагався врегулювати питання щодо усунення невідповідностей послуг, що підтверджується листом позивача №1127 від 28.05.2015 року (а.с. 99) та листом відповідача № 865 від 17.06.2015 року (а.с. 101). Втім, зазначені в інформаційному звіті недоліки позивачем не усунуті, послуги за IV етапом належним чином не надані, зауваження відповідача проігноровані.

Отже, твердження позивача про відсутність заперечень або зауважень відповідача щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючі наявність з боку відповідача мотивованих зауважень до Інформаційного звіту по IV етапу робіт, у позивача, відповідно до п. 4.4. Договору, не виникло право на оформлення акту здавання-приймання послуг в односторонньому порядку, а у відповідача, в свою чергу, не виник обов'язок оплати ці роботи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 12330,00 грн. є необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1096,52 грн. та втрат від інфляції в сумі 10024,29 грн. є незаконними та такими, що також не підлягають задоволенню.

Таким чином, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд підкреслює, що позивач не надав належних та допустимих доказів обґрунтованості та правомірності позовних вимог, а саме виникнення у відповідача обов'язку оплатити виконані позивачем роботи.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності, то суд зазначає, що оскільки позивач не звертався з вимогами щодо стягнення авансу, рахунок на оплату авансу за послуги IV етапу 2014 року № 1688 від 06.10.2014 року, поданий відповідачем як доказ, не має юридичного значення для вирішення цього питання, а тому доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності не можуть бути прийняті судом до уваги.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір покладається на позивача. Судові витрати відповідача, всупереч ч. 8 вказаної статті, не підтверджуються належними доказами (рахунками, чеками, платіжними дорученнями тощо), а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

На підставі ст.ст. 11, 525, 530, 626, ч. 1 ст. 627, ст. 628 ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 4 ст. 837, ст.ст. 892, ч.1 ст. 894, ч. 1 ст. 897 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 191, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 12.03.2018 р.

Суддя О.В. Смірнова