Постанова № 72644599, 05.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 справа № 908/1702/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Стойка О.В., Зубченко І.В. , Радіонова О.О. , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Склярук С.І. Єфімова К.В., за довіреністю; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від05.12.2017 (підписано 11.12.2017) у справі№ 908/1702/17 (головуючий Боєва О.С., судді Колодій Н.А., Носівець В.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ в особі Запорізького лінійного управління магістральних газопроводів Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Запоріжжя доКонцерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя простягнення 3 768 792,88 грн.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ в особі Запорізького лінійного управління магістральних газопроводів Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення суми 18 242 535,19 грн., з яких: 14 473 742,31 грн. - заборгованість щодо оплати наданих у лютому-червні 2017 року послуг по договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 № 160400137/685/ЗП-16, 2 412 574,50 грн. - пеня, 1 077 291,15 грн. - інфляційні втрати та 278 927,23 грн. - 3% річних

Позивачем в суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) було зменшено розмір позовних вимог на 14 473 742,31 грн. основного боргу у зв'язку з перерахуванням Відповідачем 22.08.2017, відповідно до Постанови КМУ № 20 від 11.01.2005, грошових коштів за спільними протокольними рішеннями № 1877/у та № 170/УТГ від 20.03.2017 в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу по договору № 160400137/685/ЗП-16 від 31.03.2016. Позивач остаточно просив стягнути лише пеню в розмірі 2 412 574,50 грн., 3% річних в розмірі 278 927,23 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 077 291,15 грн. Зазначені вимоги розглянуті господарським судом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 209 245,43грн. - пені, 210 254,20 грн. - втрат від інфляції, 22 905,61 грн. - 3% річних та 6 636, 08 грн. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком 12 місяців.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення в оскаржуваній частині є помилковим, прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Зокрема, Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення строком на 12 місяців не врахував, що підприємство Відповідача є комунальним підприємством, що здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам усіх категорій м. Запоріжжя, яке на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі. Специфіка законодавчого регулювання діяльності його підприємства, Порядок розподілу коштів, затверджений постановою КМУ від 18.06.2014 № 217, який обмежує можливість розпоряджатися коштами, негативний стан проведення розрахунків споживачів за теплоносії, функціонування в умовах жорсткого державного регулювання проведення розрахунків за спожитий природний газ та відсутність, у зв'язку з цим, джерел для покриття штрафних та фінансових санкцій, нестача обігових коштів для виплати зарплати, податків, зборів, інших обов'язкових платежів та складна фінансова ситуація Концерну "МТМ" в цілому, позбавляє Відповідача можливості сплачувати пеню.

15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017.

Так, згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України).

Відповідно до приписів п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017 згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017, розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності учасників справи, які не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Представник Позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи тим, що його представник не зміг відбути до м. Харкова через складні погодні умови, у задоволенні якого судовою колегією відмовлено через необґрунтованість та обмежений процесуальний строк розгляду справи.

У зв'язку з викладеним судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника Відповідача, який не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Межами апеляційного оскарження є лише відмова суду першої інстанції Відповідачу в наданні відстрочки виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідач в обґрунтування своєї заяви про розстрочення виконання рішення та апеляційної скарги посилається на важке фінансове становище підприємства, в обґрунтування якого в суді першої інстанції надав відповідні фінансові та бухгалтерські документи, зокрема:

- довідку, підписану головним бухгалтером Тутовою О.В., щодо наявності станом на 01.12.2017 у Концерну "Міські теплові мережі" заборгованості: за воду - 13 492 412,69 грн., за електроенергію - 572 365,62 грн., за газ - 692 129 420,89 грн.;

- довідку про наявність дебіторської заборгованості споживачів за теплову енергію перед Концерном "Міські теплові мережі" в розмірі 560 078,3 тис. грн., підписану Директором зі збуту Суліма С.І.;

- баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2017 та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2017 року.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що належними доказами скрутного фінансового положення, зокрема, є довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час.

Таких доказів Відповідачем не надано.

Надані відповідачем вказані довідки не підтверджують фінансове становище підприємства, а також не свідчать про неможливість з боку підприємства виконати рішення суду, в т.ч. з огляду на те, що вони підписані посадовими особами підприємства боржника, а відтак є його власними документами, складеними в односторонньому порядку.

Дослідивши наведені Відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення судова колегія вважає, що лише тяжке фінансове становище, не є тією виключною обставиною, яка давала б підставу для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності Відповідача, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Посилання Відповідача на ряд складнощів не може бути підставою для звільнення останнього від обов'язку виконання рішення господарського суду від 05.12.2017 і ніяким чином не свідчить про факт неможливості або утруднення виконання судового рішення, необхідність чого є обов'язковою умовою для надання розстрочки.

Наявність інфляційних процесів в економіці країни може мати негативний вплив як на фінансовий стан боржника, так і стягувача, та не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Суд при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Водночас, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідачем (боржником) не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Не представлено доказів (документів) щодо неможливості зарахування коштів на його рахунок у подальшому. Відповідачем також жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду - Відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо врахування інтересів обох сторін, а також з тим, що негативні наслідки вчиненого Відповідачем порушення, яке відбулось з його вини, не можуть покладатись на інших осіб, зокрема, на Позивача по справі.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 у справі № 908/1702/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2017 у справі № 908/1702/17 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2018.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

О.О. Радіонова