Рішення № 72643897, 07.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2018Справа №910/131/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

про стягнення 10 908,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (надалі - ПАТ "СК "Колоннейд Україна") звернулося до господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (надалі - ПАТ "СК "Брокбізнес") про стягнення 10 908,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Колоннейд Україна" на підставі договору страхування автотранспорту цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №САS0027557 від 30.03.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. За твердженнями позивача, відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Ford, державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8527993, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування йому збитків у розмірі 10 908,86 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 відкрито провадження у справі №910/131/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

16.01.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали від 09.01.2018 надішли документи для долучення до матеріалів справи.

17.01.2018 через відділ діловодства суду від позивача на виконання вимог ухвали від 09.01.2018 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

22.01.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказами його правлення позивачу, за змістом якого вбачається, що ПАТ "СК "Брокбізнес" заперечує проти позовних вимог ПАТ "СК "Колоннейд Україна" з тих підстав, що позивачем при здійсненні розрахунку завданого збитку застрахованому за Договором автомобілю не враховано, що вказаний автомобіль раніше ремонтувався та відповідно не застосовано коефіцієнт фізичного зносу. Здійснивши власний розрахунок страхового відшкодування із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу та зменшенням суми такого відшкодування на розмір франшизи, відповідачем на підставі страхового акту №57796/1 від 16.03.2016 та згідно наказу №57796/1/1 від 16.03.2016 було сплачено позивачу відшкодування у розмірі 18 466,17 грн. А відтак, відповідач вважає, що ним виконано свої зобов'язання як страховика за полісом №АС/8527993 в повному обсязі ,у зв'язку з чим ПАТ "СК "Брокбізнес" просить відмовити у задоволенні позову ПАТ "СК "Колоннейд Україна" в повному обсязі.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

30.03.2015 між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" (після перейменування - ПАТ "СК "Колоннейд Україна") (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір про страхування автотранспорту №САS0027557 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із загибелью або пошкодженням транспортного засобу BMW 528I, державний номер НОМЕР_1. Строк дії Договору до 03.03.2016. За умовами Договору вбачається, що сторонами було погоджено, що страхувальник за договором має сплатити страхову премію страховику рівними частинами у розмірі 8 204,00 грн. кожна чотирма платежами до 30.03.2015, 29.06.2015, 29.09.2015 та 30.12.2015.

21.08.2015 о 11:30 год. на Жулянському шляхопроводі в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки Ford, державний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ford, не врахував швидкості руху, дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, у зв'язку з чим допустив зіткнення з автомобілем BMW 528I, під керуванням ОСОБА_1, який рухався попереду в попутньому напрямку, що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Управління патрульної служби МВС України в м. Києві про пошкодження транспортних засобів від 21.08.2015 та довідкою №71969767 про дорожньо-транспортну пригоду (вих. №419666 від 06.10.2015).

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2015 у справі №759/14709/15-п, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №1500014721 від 04.09.2015 у відповідності до звіту №139-08-15 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу від 27.08.2015, ремонтної калькуляції №139-08-15 від 03.09.2015, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів страхувальнику у сумі 12 967,03 грн. (за мінусом неоплаченої страхувальником згідно Договору страхової премії у розмірі 16 408,00 грн., яка підлягає сплаті страхувальником 29.09.2015 та 30.12.2015), що підтверджується платіжним дорученням №000039144 від 08.09.2015.

Тобто, фактично позивачем сплачено страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 29 375,03 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2015 у справі №759/14709/15-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Ford, державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Ford, державний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ "СК "Брокбізнес" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8527993, що підтверджується доданою відповідачем до відзиву копією вказаного договору.

Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 21.08.2015.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.

Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

Із доданого позивачем до позову звіту №139-08-15 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу, складеного 27.08.2015 суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тех Сервіс Моторс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15523/13, виданий Фондом державного майна України 30.10.2013) ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №5945 від 29.10.2007), вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, внаслідок спірної ДТП, який дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу складових частин транспортного засобу, становить 29 375,03 грн.

Однак, заперечуючи проти позовних вимог у поданому до суду відзиві відповідачем вказується на те, що при проведенні відповідного дослідження оцінювачем визначалася вартість відновлювального ремонту із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу за ставкою 0% виходячи з того, що автомобілю BMW 528I менш ніж 7 років, в той час, як в доданому до вказаного звіту акті технічного огляду колісного транспортного засобу (КТЗ) від 27.08.2015, у розділі "Примітки", було зазначено, що задні ліві двері автомобіля BMW 528I мають сліди відновлювального ремонту, виявленого органолептичним методом та приладом виміру товщини лакофарбового покриття

Наведене, на думку відповідача, в силу приписів п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (надалі - "Методика") унеможливлює застосування значення коефіцієнту фізичного зносу таким, що дорівнює нулю, оскільки складові частини автомобіля BMW 528I мають сліди відновлювального ремонту.

За змістом п.п. 7.36-7.39 Методики ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за визначеною формулою з урахуванням ціни нової складової частини та коефіцієнта фізичного зносу. Значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

З огляду на викладені положення вбачається, що, дійсно, при визначенні вартості окремої складової частини транспортного засобу, строк експлуатації якої не перевищує 7 років (для легкових транспортних засобів, окрім виробництва країн СНД, значення коефіцієнта фізичного зносу не приймається таким, що дорівнює нулю, зокрема, у випадку якщо відповідна складова частина кузова відновлювалася ремонтом або має корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

В даному випадку, відновлювальний ремонт автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, за наслідками його пошкодження у спірній ДТП полягав у заміні заднього бамперу такого транспортного засобу, датчика парковки та виконанні пов'язаних з цим робіт (зняття/встановлення, фарбування тощо), тобто, виключно усунення наслідків спірної ДТП, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про пошкодження транспортних засобів, виданою інспектором патрульної служби роти №8 батальйону №3 Управління патрульної служби ВМС України в м. Києві, ремонтною калькуляцією №139-08-15 від 03.09.2015, актом технічного огляду колісного транспортного засобу (КТЗ) від 27.08.2015, фотофіксацією пошкоджень.

Тобто, проводячи дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, за наслідками його пошкодження у спірній ДТП, результати якого викладено в звіті №139-08-15 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу від 27.08.2015, оцінювач застосовуючи положення Методики виходив саме з предмету такого відновлювального ремонту (заднього бамперу, а не задньої лівої двері).

Відтак, правові підстави для застосування положень п. 7.39 Методики при визначенні вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, внаслідок спірної ДТП, відсутні, адже доказів того, що пошкоджені за наслідками спірної ДТП складові частини такого транспортного засобу (задній бампер) раніше відновлювалася ремонтом або мали корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації відповідачем не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами необхідності застосування іншого, ніж визначений у звіті №139-08-15 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу, складеному 27.08.2015 суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тех Сервіс Моторс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15523/13, виданий Фондом державного майна України 30.10.2013) ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №5945 від 29.10.2007), значення коефіцієнту фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при спірній ДТП, адже його твердження ґрунтуються виключно на посилання щодо наявності слідів відновлювального ремонту задньої лівої двері, в той час, як предметом спірного відновлювального ремонту є така складова автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, як задній бампер.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи належним чином підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, за наслідками його пошкодження у спірній ДТП, у розмірі 29 375,03 грн., встановлена у звіті №139-08-15 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу, складеному 27.08.2015 суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Тех Сервіс Моторс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15523/13, виданий Фондом державного майна України 30.10.2013) ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №5945 від 29.10.2007).

Позивач листом вих. №R/L19666 від 01.02.2016 звернувся до відповідача із регресною вимогою, в якій просив протягом одного місяця з дня отримання даної претензії здійснити переказ суми компенсації витрат у розмірі 29 375,03 грн. на рахунок ПАТ "СК "Колоннейд Україна" за вказаними у даному листі реквізитами.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

В даному випадку, в положеннями полісу №АС/8527993 було передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АС/8527993 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену у визначеному законодавством порядку вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля BMW 528I, державний номер НОМЕР_1, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 28 865,03 грн.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що за наслідками розгляду регресної вимоги відповідачем було сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 18 466,17 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 10 398,86 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ "СК "Брокбізнес" на користь ПАТ "СК "Колоннейд Україна" страхове відшкодування у розмірі 10 398,86 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суму страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити, оскільки дана сума є франшизою, обов'язок відшкодування якої в силу приписів ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не може бути покладено на відповідача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; ідентифікаційний код 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 25395057) суму страхового відшкодування у розмірі 10 398 (десять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1 525 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 20 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.В. Бойко