Ухвала суду № 72643754, 02.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

02.03.2018Справа № 910/21568/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод",

м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 01.03.2018р."Про відмову від позову" Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод"

В судовому засіданні 02 березня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 242 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача - Куликовський В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Норець Н.О. (представник за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 155-17 від 28.11.2017 року до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги про стягнення частини суми попередньої оплати - 27 744,35 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сорок чотири гривні 35 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням та недобросовісним виконанням відповідачем умов договору № 91/14-Е/120 від 10.11.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21568/17, розгляд справи призначено на 26.12.2017 року.

26.12.2017р. позивач користуючись передбаченими ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, подав заяву вих. № 162-17 від 22.12.2017р. «Про зменшення розміру позовних вимог» в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" частину суми попередньої оплати - 18 494,98 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 98 копійок). Вказана заява, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ст.ст. 46, 182 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2017 року ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/21568/17 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 06.02.2018 року судом, не виходячи до нарадчої кімнати, оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/21568/17 до судового розгляду по суті на 02.03.2018 року о 11:30 год. Про дату, час і місце судового засідання сторін повідомлено ухвалою від 06.02.2018 року.

В судовому засіданні 02 березня 2018 року представником позивача подано заяву б/н від 01.03.2018р."Про відмову від позову" (надалі - Заява). В обґрунтування Заяви позивач відмітив, що сума позовних вимог становила 27 744,35 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сорок чотири гривні тридцять п'ять копійок). Водночас відповідачем на адресу позивача було направлено акт звірки взаєморозрахунків за період 01.09.2014 - 04.08.2017 між TOB «ООЕЗ» та ПрАТ «Київ- дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» за договором від 10.11.2014р., відповідно до якого за даними відповідача на 11.10.2017 кредитове сальдо складає 9 249,37 грн. на користь TOB «ООЕЗ». 21.12.2017р. ця заборгованість в розмірі 9 249,37 грн. була погашена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 4456, а відтак відсутній предмет спору.

Проти викладених позивачем обставин представник відповідача не заперечував.

Розглянувши Заяву позивача та додані до нього матеріали, а також матеріали справи № 910/21568/17 на стадії судового розгляду по суті, суд дійшов висновку про її часткове задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до положень статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Як встановлено судом, в отриманій судом Заяві позивач зауважує, що кредитове сальдо складає 9 249,37 грн. на користь TOB «ООЕЗ», і 21.12.2017р. заборгованість в розмірі 9 249,37 грн. була погашена відповідачем, у зв'язку із чим позивач відмовляється від позову до відповідача з підстав погашення останнім реальної суми заборгованості. Відповідна Заява підписана представником TOB «ООЕЗ» - Куликовський В.В.

Суд відмічає, що за ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, суд перевіряє чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

В Інформаційному листі від 07.04.2008р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» Вищий господарський суд України довів до відома господарських судів, що відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами; довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. За змістом цієї норми довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами. Тому довіреність є чинною незалежно від того, чи ґрунтується вона на договорі, акті органу юридичної особи, чи не ґрунтується, а випадки, наведені у частині першій та другій статті 244 ЦК України, не складають виключного переліку випадків, у яких може видаватися довіреність.

З долученої представником TOB "Одеський олійноекстракційний завод" - Куликовським В.В. до матеріалів справи довіреності б/н від 03.01.2017р. не вбачається про повноваження останнього в частині права на відмову від позову від імені ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод".

Таким чином, за довіреністю б/н від 03.01.2017р. не передбачено обсягу прав представника - Куликовський В.В. діяти від імені ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в частині прав на відмову від позову.

За таких обставин, суд не приймає Заяву ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", подану представником Куликовським В.В. в частині відмови від позову, оскільки вказаний представник обмежений у повноваженнях на вчинення відповідної процесуальної дії згідно довіреності б/н від 03.01.2017р.

При цьому суд вказує, що за п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Підставами заявленого позову, з урахуванням поданих уточнень, стало порушення та недобросовісність виконанням відповідачем умов договору № 91/14-Е/120 від 10.11.2014 року, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість з попередньої оплати в розмірі 18 494,98 грн. В той же час, в судовому засіданні 02.03.2018р. позивачем надано для долучення до матеріалів справи складений між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період 01.09.2014 - 04.08.2017, який свідчить про існування заборгованості за договором № 91/14-Е/120 від 10.11.2014 року в розмірі 9 249,37 грн., яка, в свою чергу, утворилась з урахуванням зменшення заборгованості від суми 18 494,98 грн. Дане, між іншим, представниками сторін не заперечується.

Матеріали справи свідчать, що 21.12.2017р. відповідач перерахував на користь позивача 9 249,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4456.

В своїй постанові «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 пленум Вищого господарського суду України постановив роз'яснення, згідно яких господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги зменшення заборгованості за договором № 91/14-Е/120 від 10.11.2014 року від суми 18 494,98 грн. до суми 9 249,37 грн., з огляду на сплату відповідачем на користь позивача 9 249,37 грн., а відтак з урахуванням відсутності предмету спору, про що, між іншим, додатково зазначено позивачем в Заяві та не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку про припинення існування предмета спору у справі № 910/21568/17.

Щодо розподілу господарських витрат у справі № 910/21568/17.

В своїй Заяві позивач просить стягнути з відповідача 1 600,00 грн. судового збору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

За ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» від 26.06.95р. N 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, приймаючи до уваги сплату відповідачем частини боргу вже після звернення кредитора з позовом, з урахуванням підтримання позивачем своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову та наявності заяви позивача про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, обґрунтованою є Заява в частині про стягнення 1 600,00 судового збору.

З огляду викладене, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. відповідно до положень ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Окремо суд звертає увагу позивача на те, що за ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 130, 231, 233-235, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 01.03.2018р."Про відмову від позову" Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" по справі № 910/21568/17 - задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 910/21568/17 за позовом № 155-17 від 28.11.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення частини суми попередньої оплати - 18 494,98 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 98 копійок), - за відсутності предмету спору.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (ідентифікаційний код 04737111, адреса: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" (ідентифікаційний код 32394598, адреса: 65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 132), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір - 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Ухвала набирає законної сили 02 березня 2018 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 07 березня 2018 року.

Суддя О.В. Котков