Рішення № 72643422, 06.03.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2018 Справа № 905/93/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кошевої А.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка

про стягнення штрафу у розмірі 31340,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гарбузова Т.О. - за довіреністю,

від відповідача: Плуталова Н.В. - за довіреністю,

У судовому засіданні 08.02.2018

оголошувалась перерва до 06.03.2018

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка про стягнення штрафу у розмірі 31340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній №50874817 відповідачем невірно зазначено масу вантажу в вагоні №56951031, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 31340,00грн, який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 15.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/93/18; справу №905/93/18 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, 06.02.2018 відповідач надав клопотання №11/04/85 від 01.02.2018, в якому просив суд зменшити розмір штрафу до розміру одної провізної плати.

05.03.2018 на адресу суду від позивача надійшли заперечення проти зменшення розміру суми штрафу №2022/161 від 27.02.2018.

Позивач у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги, проти зменшення штрафу заперечував.

Відповідач у судове засідання з'явився, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, а разі їх задоволення - зменшити розмір штрафу до розміру одної провізної плати.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

07.07.2017 зі станції Авдіївка Донецької залізниці ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №50874817 у вагоні №56951031 відправило вантаж - кокс доменний (вологий) на станцію Сартана Донецької залізниці.

При оформленні залізничної накладної №50874817 у вагоні №56951031 відповідачем вказано масу вантажу - 40150кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Зазначена залізнична накладна оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

З огляду на положення статей 11 ЦК України та 174 ГК України вона є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов'язків.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

На станції Волноваха Донецької залізниці (попутна станція) під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56951031 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №12038 від 08.07.2017.

На підставі акту загальної форми №12038 від 08.07.2017 на станції Волноваха Донецької залізниці складено комерційний акт №484809/626 від 09.07.2017, в розділі Г «Опис пошкодження» якого зазначено, що вантаж кокс, зважувався на справних 150т вагах вантажоотримувача, повірених 09.09.2016. За документом значиться тара 21900кг, нетто 40150кг, фактично виявилось: брутто 63150кг, тара 21900кг, нетто 41250кг, що більш документу на 1100кг.

В розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» цього ж акту зазначено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Вантаження шапкою, вище бортів 30-40см. Вантаж маркований однією смужкою по довжині вагону, вапном. По ходу поїзда праворуч над 3 люком виїмка довжиною 150см, шириною 120см, вглиб 40см. В районі виїмки маркування не порушено. Технічно справний. Течі вантажу немає. Вагон бездвірний, люка закриті.

Комерційний акт попутною станцією складено з дотриманням чинного законодавства.

Згідно технічного паспорту №1 засобу ваговимірювальної техніки (зввт) заводський №15303-96 (модифікація ЗВВТ ВВ-150-1-50) станції Сартана Донецької залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 30.08.2010, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 09.09.2016.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт №484809/626 від 09.07.2017 підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1.Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Наведений комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає положенням Статуту залізниць України і Правилам складання актів ( стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом комерційним актом №484809/626 від 09.07.2017, який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Норма надлишку за спірним перевезенням є меншою виявленого надлишку.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 6268,00грн. відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 за №317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356.

Згідно приписів ст.ст.118,122 Статуту залізниць до стягнення заявлений штраф у розмірі 31340,00 грн. - у п'ятикратному розмірі вказаної плати.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка про стягнення штрафу у розмірі 31340,00 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача не приймаються судом до уваги у зв'язку з безпідставністю.

Щодо наданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати суд зазначає наступне.

Суд приймає до уваги, що ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Так, відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 2 Вступу Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі Правила), виконання Правил забезпечує злагодженість усіх ланок залізничного транспорту, чітку та безперебійну роботу залізниць і безпеку руху. Відповідно до п. 15.27 Правил забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність.

Тобто, невиконання вимог вказаних Правил, зокрема, завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак, створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Ст.122 Статуту залізниць України не пов'язує стягнення штрафу з наявністю (відсутністю) наслідків у перевізника від неправильності відомостей, зазначених у накладній, чи з наявністю вини вантажоодержувача; розмір штрафу за дане правопорушення визначений Кабінетом Міністрів України і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має.

Отже, при вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати не лише майнові інтереси відповідача, але й інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які, в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку, тому відсутні підстави для зменшення розміру штрафу.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка про стягнення штрафу у розмірі 31340,00грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"

Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) суму штрафу у розмірі 31340,00грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 06.03.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2018.

Суддя Г.Є. Курило