Ухвала суду № 72643392, 12.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення скарги без розгляду

12.03.2018м. ДніпроСправа № 904/9951/16За скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради

на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні наказу у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 51 689 299,24 грн. інфляційних втрат та 6 255 978,23 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 48 288 241,55 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у сумі 4 274 391,10 грн. та 187 499,25 грн. витрат зі сплати судового збору.

06.01.2017 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 видано наказ про примусове виконання рішення суду.

06.03.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про:

- визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.01.2018 по виконавчому провадженню № 55584073 щодо примусового виконання наказу № 904/9951/16, виданого 06.01.2017 Господарським судом Дніпропетровської області;

- скасування арешту майна Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.01.2018 по виконавчому провадженню №55584073 щодо примусового виконання наказу № 904/9951/16, виданого 06.01.2017 Господарським судом Дніпропетровської області;

- зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження №55584073 щодо примусового виконання наказу № 904/9951/16, виданого 06.01.2017 Господарським судом Дніпропетровської області.

Розглянувши матеріали скарги, господарський суд прийшов до висновку про залишення даної скарги без розгляду на підставі наступного.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року №1798-XII у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, що діє з 15.12.2017) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається зі скарги зазначену постанову Комунальне підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради отримало 30.01.2018 (вх. №04/42). Разом з тим, директор Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернувся до Господарський суд Дніпропетровської області із скаргою лише 06.03.2018, тобто з пропущенням десятиденного строку встановленого статтею 341 Господарського процесуального кодексу України.

З поданих матеріалів вбачається, що заява про поновлення пропущеного строку для звернення з даною скаргою, із зазначенням поважності причин пропуску строку, скаржник не надав та в самій скарзі таку заяву не заявив.

Встановлений у статті 341 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог цієї статті та статті 119 Господарського процесуального кодексу України може бути поновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою стосовно якої пропущено строк.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 Господарського процесуального кодексу України).

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі (п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

З огляду на зазначене, оскільки скаржник пропустив строк подачі скарги, суд приходить до висновку, що скаргу слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 118, 233, 234, 339-341 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на дії та бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.03.2018 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.М. Бондарєв