Ухвала суду № 72641215, 06.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12083/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І., за участі секретаря Захарченка В.П., прокурора Закаряна Б.Н., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Маркевича В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві Горлача О.Г. про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві старший лейтенант поліції Горлач О.Г., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100060000944 від 05.03.18, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 .ч. 2 ст. 185 КК України, за погодженням прокурора Закаряна Б.Н. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Вінниця, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, не зареєстрованого, в м. Києві без постійного місця проживання, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання підтримано прокурором Закарян Б.Н. під час його розгляду та обґрунтовано наступним. В провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві знаходяться матеріали, кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100060000944 від 05.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, 27.02.2018 року, будучи раніше підозрюваним, за вчинення злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто у вчиненні повторного злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, 05.03.2018, приблизно о 03 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи у центральній частині міста Києва, зайшов до ТРЦ «Гулівер» розташованого за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А, в якому спустився на мінус перший поверх та зайшов до магазину «Сільпо».

Перебуваючи у приміщені магазину «Сільпо» ОСОБА_1, зайшов до відділення з продажу алкогольних напоїв і в останнього з корисливих мотивів, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна належного ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», а саме однієї пляшки текіли «Sauza Gold» ємкістю 0,7 л., артикул: 21442, закупівельною вартістю 428 грн. 19 коп., та переконавшись в то Му,, що за ним ніхто не спостерігає, взяв пляшку текіли « Sauza Gold» і відірвавши від неї сигнальну кліпсу, яку викинув у приміщенні торгової зали магазину, сховав її під свою куртку синього кольору зі вставками білого та сірого кольорів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 направився на вихід з магазину «Сільпо», де проходячи повз сигнальні антикрадіжкові рамки вони спрацювали і до нього відразу підійшов охоронець магазину, який виявив під його курткою пляшку текіли «Sauza Gold» ємкістю 0,7 л., артикул: 21442. закупівельною вартістю 428 грн. 19.коп., яка належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» код ЄДРПОУ:40720198.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, повторно вчинив злочин (кримінальне правопорушення), передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

05.03.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Вінниця, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, не зареєстрованого, в м. Києві без постійного місця проживання, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого: повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме протоколом огляду місця події від 05.03.2018 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_4. ОСОБА_5, протоколом перегляду відеозапису та протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто підозрюваний вчинив злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обгрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний вчинив новий злочин, не маючи постійного місця роботи, а також міцних (сталих) соціальних зв'язків, крім того під час затримання останнього намагався втекти від працівників охорони магазину, таким чином залишити місце вчинення злочину та уникнути відповідальності.

Вчинення вказаного кримінального правопорушення, засудження та притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_1

за кримінальні правопорушення та майновий стан підозрюваного вказує на наявність ризиків, а саме можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, а також переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за новий злочин.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали, не зменшилися та виправдовують даний. запобіжний захід. Дані ризики виключають можливість зміни міри запобіжного заходу до ОСОБА_1 на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного. Наявний запобіжний захід при обґрунтуванні підозри відповідає характеру, інкримінованого ОСОБА_1, діянню та не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи викладене неможливо запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Маркевич В.Я. заперечували проти поданого клопотання, вказуючи на те, що для застосування найсуворішого запобіжного заходу недостатньо підстав.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді до п'яти років позбавлення волі.

ОСОБА_1 дійсно не має постійного місця проживання та офіційного джерела доходу, при цьому він є особою яка раніше не судима, отже відповідно до положень ст. 183 КПК України, до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою виключно у разі, якщо буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

В даному випадку обставин переховування чи перешкоджання під час розгляду клопотання доведено не було.

За викладених обставин ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід, який зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органу досудового слідства та суду, перешкоджати крмимінальному провадженню іншим чином, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи особу підозрюваного, спосіб його життя, слід застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зоов'язання з покладенням обов'язків визначених ч5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,179,184, 192-194,196,198, 202,205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого Горлача О.Г. кожного дня о 09.00год.;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває (Київ та Київська область), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Строк дії ухвали визначити до 05 травня 2018 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Горлач О.Г.

Негайно звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі суду. Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Цокол Л.І.