Рішення № 72640824, 05.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року справа № 823/223/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (19701, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 98, в/ч А1402, далі – ОСОБА_3, позивач) подав позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, далі – Головне управління, відповідач), в якому просить:

- відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 06.11.2017 року за вих. № 9737/6-17 - визнати протиправною.

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту відповідно до поданої ним заяви, зареєстрованої 06.10.2017 року за вх. № 20444/0/5-17-СГ.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання протиправною відмови відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивач зазначив, що відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частина 7 вказаної статті передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Позивач вказує на те, що до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту додані всі документи, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а саме: копія паспортних даних та ідентифікаційного коду, копія посвідчення учасника АТО, обґрунтування розмірів земельної ділянки, копія довіреності на представника та паспортних даних представника, схема розташування земельної ділянки та довідка з державної статистичної звітності за формою 6-зем.

Вказані документи відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема схема розташування земельної ділянки та довідка з державної статистичної звітності містить всі необхідні дані, була виготовлена відділом Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, який входить до структури відповідача та є уповноваженим органом на виготовлення таких документів, у зв’язку з чим позивач вважає, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 9737/6-17 від 06.11.2017 прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,00 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту відповідно до поданої ним заяви, зареєстрованої 06.10.2017 року за вх. № 20444/0/5-17-СГ, позивач зазначає, що засіб захисту порушеного права має бути ефективним, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що до поданого позивачем пакету документів доданий графічний матеріал, в якому відсутнє бажане місце розташування земельної ділянки, яку має намір отримати у власність позивач. Під час розгляду поданих документів не вдалося дослідити земельну ділянку стосовно якої звернувся до Головного управління ОСОБА_3 на відповідність вимог законів, тому 06.11.2017 відповідачем було надано відповідь, що графічні матеріали не дозволяють визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів у зв’язку з чим наразі не є за можливе вирішення порушеного питання.

Також, у додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначила, що згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, яку позивачем було надано до Головного управління 06.10.2017 зазначено, що земельна ділянка запропонована відділом Держземагенства у Чигиринському районі до участі у конкурсі на аукціоні, а наказом Головного управління 16.01.2018 № 15 про визнання переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, земельна ділянка, яку має намір отримати позивач, виставлена на аукціон для продажу права оренди на неї.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

24 січня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, а також задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

02 лютого 2018 року представник відповідача подав заперечення проти спрощеного позовного провадження.

05 лютого 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду заяву Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

09 лютого 2018 року представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надала відзив на позовну заяву.

20 лютого 2018 року надійшла заява представника позивача про розгляд судового засідання, призначеного на 22 лютого 2018 року проводити без участі позивача та його представника.

21 лютого 2018 року представник відповідача подала додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

22 лютого 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відкладено розгляд справи до 05.03.2018.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

06 жовтня 2017 року ОСОБА_3 подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту). Документи подані із зазначено заявою, вказані у додатках до заяви ОСОБА_3 від 05.10.2017. Вказана заява зареєстрована 06.10.2017 за вхідним № 20444/0/5-17-СГ.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 06.12.2017 № 9737/6-17 повідомило позивача, що місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, у зв’язку з чим наразі не є можливим вирішення порушеного питання.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі – ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 22 ЗК України передбачає, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно пункту “а” частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як свідчать матеріали справи, 06 жовтня 2017 року позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту). До вказаної заяви позивачем додано копії: паспортних даних, ідентифікаційного коду, копія посвідчення учасника АТО, довідку з державної статистичної звітності за формою 6-зем, схеми розташування земельної ділянки, обґрунтування, довіреності, паспортних даних представника.

Згідно довідки відділу у Чигиринському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями № 31-23-0.340-395/172-17 від 10.05.2017 вказана земельна ділянка орієнтовною площею 2,0 га є земельною ділянкою державної власності та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. Вказана довідка видана на конкретну земельну ділянку і містить відомості щодо останньої.

У оскаржуваній відмові відповідач посилається на те, що місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Разом з тим, наявність довідки № 32-23-0.340-395/172-17 від 10.05.2017 та подана позивачем схема розташування земельної ділянки спростовують доводи відповідача щодо того, що місце розташування земельної ділянки, яку має намір отримати позивач, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, оформлене листом від 06.11.2017 № 9737/6-17, про відмову у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області є протиправним.

Окрім того, суд не бере до уваги доводи викладені в додатку до відзиву на позовну заяву, наданого представником Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оскільки підставою для винесення оскаржуваного рішення Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 06.11.2017 № 9737/6-17 послугувало саме те, що місце розташування земельної ділянки, яку має намір отримати позивач, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, а не виставлення її на аукціон для продажу права оренди на неї.

Враховуючи наведене, вимогу позивача про визнання протиправною відмови відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою слід задовольнити.

Стосовно позовної вимоги про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту відповідно до поданої заяви, зареєстрованої 06.10.2017 за вих. № 20444/0-5-17-СГ, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями треба розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Отже адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Оскільки вищенаведеними вимогами нормативно-правових актів надання дозволу на розробку проекту землеустрою реалізується шляхом видання державним органом відповідного розпорядчого акту, втручатися в його управлінську діяльність суд позбавлений повноваження, а позовна вимога зобов’язати відповідача надати відповідний дозвіл задоволенню не підлягає.

Разом з тим, саме по собі визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не є достатнім для відновлення порушеного права позивача, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту, викладену у листі від 06.11.2017 року за вих. № 9737/6-17.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3, зареєстровану 06.10.2017 року за вх. № 20444/0/5-17-СГ, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населеного пункту та прийняти рішення відповідно до вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складене у повному обсязі 09.03.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк