Рішення № 72640792, 27.02.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року справа № 823/74/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.

позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Берегагро” до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ “Берегагро” (20702, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ольги Олійник, 6) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.10.2017 №0028121205.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення Головного управлінця ДФС у Черкаській області від 27.10.2017 № НОМЕР_1 є протиправним, прийнятим без законних підстав та таким, що підлягає скасуванню, оскільки Податковим кодексом України не передбачено право контролюючих органів проводити камеральні перевірки з тих самих підстав та обставин, то були предметом планової перевірки. Окрім того, у 2014 - 2015 роках підприємство перебувало на спеціальному режимі оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства. В акті камеральної перевірки зазначено, що на підставі податкових декларацій з ПДВ (скорочених) за грудень 2014 року, січень - лютий 2015 року за товариством обліковувався податковий борг. Разом з тим, відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повинна, залишатися в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Таким чином, при перерахуванні коштів на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ не відбувається сплата податку до бюджету, не виникає податкового боргу, а отже і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Отже, зазначені вище обставини свідчать про відсутність порушень законодавства з боку ТОВ «Берегагро», які можуть бути підставами для фінансової відповідальності, і є обов’язковими для Головного управління ДФС у Черкаській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд залишити його без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що при перевірці позивача було встановлено несвоєчасну сплату товариством узгодженої суми податкового зобов’язання за грудень 2014 та січень – лютий 2015 року зі сплати ПДВ, що призвело до порушення ст. 126 ПК України. Щодо твердження представника позивача про те, що вказані обставини вже були предметом документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено податкове повідомлення-рішення від 13.08.2015 року № НОМЕР_2, у зв’язку з тим, що позивач своєчасно не скористався податковою пільгою та не перерахував кошти на спеціальні рахунки. Натомість предметом камеральної перевірки є саме своєчасність сплати узгоджених податкових зобов’язань по ПДВ, за що і застосовані штрафні санкції.

19.02.2018 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Берегагро», як суб’єкт господарювання – юридична особа, ідентифікаційний код 38833456, зареєстроване 06.08.2013, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції за основним видом діяльності «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

29.09.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов’язань по ПДВ, за результатами якої складено акт від 29.09.2017 № 2197/23-00-12-0506/38833456.

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Берегагро» по деклараціях з ПДВ, за періоди грудень 2014 року (граничний термін сплати 30.01.2015 року), за січень 2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 року), за лютий 2015 року (граничний термін сплати 30.03.2015 року), несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 ПУ України.

Не погоджуючись з встановленими порушеннями в акті перевірки, TOB «Берегагро» подано заперечення до ГУ ДФС у Черкаській області, які рішенням від 24.10.2017 за №28822/23-00-12-0511залишено без задоволення.

На підставі акту від 29.09.2017 № 2197/23-00-12-0506/38833456 Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2017 №0028121205 форми «Ш», про сплату штрафу у сумі 58224,8грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням TOB «Берегагро» оскаржило його до ДФС України, яка рішенням від 28.12.2017 № 31924/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 27.10.2017, а скаргу без задоволення.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача звернувся до суду.

Окрім того, судом встановлено, що 31.07.2015 контролюючим органом була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Берегагро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.08.2013 по 31.05.2015, за результатами якої виявлено порушення п. 209.2 ст. 209 ПК України та положень Постанови КМУ від 12.01.2011 № 11 - несвоєчасне перерахування товариством коштів на спеціальний рахунок на загальну суму 289 680,00грн., в т.ч. за грудень 2014 в розмірі 209288,00грн., за січень 2015 в розмірі 40033,00грн., та за лютий 2015 в розмірі 40359,00грн.

На підставі виявленого порушення, податковим органом 13.08.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р” № НОМЕР_2, яким ТОВ “Берегагро” збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 362100,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 289680,00грн. та штрафні санкції в розмірі 72420,00грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.11.2015 у справі №823/2735/15, яка набрала законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2015 № НОМЕР_2.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ПК України, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (далі-ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Причому, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Окрім того, згідно ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проте, статтею 209 ПК України врегульовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

За приписами ст. 206 ПК України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою у справі № 823/2735/15, ТОВ “Берегагро” відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.09.2014 № 200186428 зареєстрований, як суб’єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п. 209.2 ст. 209 ПК України).

Таким чином, при перерахуванні коштів на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ не відбувається сплата податків до бюджету, не виникає податкового боргу, а отже і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеній в ухвалі від 12 вересня 2017 року по справі №К/800/9147/16.

Отже, з аналізу положень ПК України, сільськогосподарське підприємство в разі обрання останнім спеціального режиму оподаткування дійсно зобов’язане у строки передбачені ст. 203 ПК України перерахувати суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначену в податковій декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах з поточного рахунка на спеціальний рахунок.

Однак, суд погоджується з доводами представника позивача, що нормами ПК України не передбачена відповідальність суб’єкта господарювання у вигляді застосування штрафних санкцій в разі недотримання строків перерахування таких коштів.

Як передбачено абзацом 2 п. 4 “Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів”, відповідальність для сільськогосподарського підприємства (у відповідності до законодавства) наступає лише в разі нецільового використання суми податку на додану вартість.

Таким чином, положеннями вищевказаного Порядку передбачений єдиний випадок в разі настання якого до сільськогосподарського підприємства може бути застосовано відповідальність у вигляді застосування штрафних санкції. Даний перелік є виключним і не передбачає інших умов для застосування такої відповідальності.

Тобто, оскільки відповідальність сільськогосподарського підприємства за недотримання строків сплати коштів (суми ПДВ) не передбачена законодавством, а також беручи до уваги, що працівниками податкового органу не було доведено факт нецільового використання ТОВ “Берегагро” суми ПДВ суд дійшов висновку, що доводи відповідача про допущення товариством порушення ПК України є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не базуються на нормах чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами ст. 126 ПК України штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання застосовуються у відсотках від суми погашеного податкового боргу.

З огляду на відсутність у позивача податкового боргу, штрафні санкції за ст. 126 ПК України не застосовуються.

Поряд з цим та з урахуванням п. 78.2 ст. 78 ПК України, суд не погоджується з доводами представника позивача щодо заборони проведення камеральної перевірки з аналогічних обставин, що були предметом планової перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій з винесення податкового повідомлення-рішення №0028121205, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ТОВ “Берегагро” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.10.2017 №0028121205.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Берегагро” (ідентифікаційний код 38833456) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2018