Рішення № 72640782, 07.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 р. Справа № 818/352/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що є внутрішньо переміщеною особою з 2014 року та їй призначена пенсія за віком. З часу переміщення отримувала пенсію за місцем перебування на обліку - у Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України. З квітня 2017 року такі виплати припинились. У грудні 2017 року звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії. Таку виплату поновили з місяця звернення, однак за період з квітня 2017 року по листопад 2017 року пенсії не отримала. Зверталась до відповідача із заявою про надання інформації про прийняте рішення, на підставі якого не нараховувалась пенсія. На цю заяву відповідач повідомив, що підставою стала інформація від Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради про відсутність позивачки за місцем фактичного перебування. Відповідач протиправно, без прийняття відповідного рішення та відсутності законодавчо визначених підстав припинив виплату пенсії. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати нарахувати та виплатити суму недоотриманої пенсії за період з 01.04.2017 по 31.11.2017 на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше отримувачем пенсії.

Відповідач подав суду відзив, у якому вказує, що позивачка перебувала на обліку в управлінні. Виплата пенсії була призупинена 01.04.2017, а згодом припинена на підставі рішення від 11.08.2017 Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради. Рішення про припинення пенсійних виплат приймалось не відповідачем, а Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради, тому відповідач у даній справі не є належним. Позивачкою пропущено строк звернення до суду з позовом. Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач має право на пенсію за віком (а.с. 14). До квітня 2017 року перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради, що не заперечується сторонами у справі. Перебуває на пенсійному обліку в Сумському об'єднаному УПФУ. На запит позивачки листом від 23.01.2018 №1651/11-23 відповідач повідомив, що 01.04.2017 виплату пенсії було призупинено до отримання результатів додаткової перевірки. 27.04.2017 рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради припинено всі види соціальних виплат у зв'язку з відсутністю позивачки за місцем проживання/перебування. Виплата пенсії була поновлена з грудня 2017 року після звернення позивачки з відповідною заявою (а.с. 16). Пенсію за період з квітня по листопад 2017 року позивачка не отримувала.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку за місцем перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк України".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 строк дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлений не був. Постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 року № 352 було внесено зміни до пункту 6 Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п. 71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Судом встановлено, що позивачка з 2014 року мала статус внутрішньо переміщеної особи та перебувалє на обліку в департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради (а.с. 13). Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не надано доказів про наявність рішення про скасування довідки про взяття на облік позивачки, як внутрішньо переміщеної особи у встановлений Порядком № 509 спосіб та з підстав, визначених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені підстави припинення та поновлення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Як було зазначено відповідачем, виплата пенсії позивачу була припинена на підставі рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради, однак Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить підстав припинення виплати пенсії на підставі рішення органу соціального захисту населення. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для припинення виплати пенсії позивачу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача на норми постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 суд вважає безпідставним, оскільки встановлення нормативно-правовим актом розширеного кола підстав для припинення виплати пенсії суперечить вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 по справі №233/4105/17 провадження № К/9901/614/17.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що він є неналежним у даній справі, оскільки виплату пенсії проводить саме відповідач. Також необгрунтованим є твердження про пропущення строку звернення до суду. Частиною 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Право позивачки на отримання пенсії за період з 01.04.2017 по 30.11.2017 є абсолютним та не може бути обмежене будь яким строком в силу вимог вищевказаної норми.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог законодавства, оскільки виплата пенсії позивачці була припинена без прийняття відповідного рішення уповноваженим органом та за відсутності законодавчо встановлених підстав. Суд вважає необхідним визнати відмову відповідача протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму неотриманої пенсії за період з 01.04.2017 по 30.11.2017.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (ідентифікаційний код 40383837), яка полягала у невиплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за період з 01.04.2017 по 30.11.2017.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (ідентифікаційний код 40383837) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму неотриманої пенсії за період з 01.04.2017 по 30.11.2017 на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше отримувачем пенсії.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп'яненко