Рішення № 72640773, 06.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року справа № 823/196/18 м. Черкаси

16 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гордієнка Ю.П.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 (за договором про надання правової допомоги),

представника відповідача ГУНП в Черкаській області – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 19200) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18001), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 19.12.2017 № 361 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України) Закону України “Про Національну поліцію” капітана поліції ОСОБА_1 (0043758) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 30.08.2017 встановивши премію за серпень в розмірі 0%;

- поновити на посаді капітана поліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

- стягнути з ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи вимоги позивачем зазначено, що ГУНП в Черкаській області допустило порушення Конституції України, ст.ст.19, 43 Закону України “Про Національну поліцію”, ст.16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, оскільки прийняло незаконний наказ № 361 о/с від 19.12.2017 про повторне звільнення позивача, попередньо скасувавши наказ про первинне його звільнення.

Представник позивача до зали судового засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечила в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві та просила суд залишити їх без задоволення, наголосивши, що ГУНП в Черкаській області самостійно скасувало наказ від 22.08.2017 № 225 о/с в частині звільнення позивача зі служби за п.6 ч1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки останній був прийнятий в період перебування ОСОБА_1 на лікуванні та, в подальшому, спірним наказом звільнило позивача зі служби на наступний день після закриття ним лікарняного листа, що виключає можливість стверджувати про порушення відповідачем, в даному випадку, вимог чинного трудового законодавства. Також зазначила про безпідставність доводів позивача про не підтвердження фактів вчинення ним дисциплінарних проступків, які стали підставою для винесення спірного наказу, оскільки такі обставини були встановлені рішенням суду у справі № 823/1392/17, а отже не потребують доказування.

З огляду на вказані обставини, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Суд встановив, що 19.06.2015 до ГУНП надійшла інформація про те, що прокуратурою Черкаської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017250000000026 по факту незаконного виготовлення, збуту наркотичних засобів та психотропних речовин посадовими особами Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП, а тому на підставі наказу № 1602 від 20.06.2017 “Про призначення та проведення службового розслідування і відсторонення від виконання службових обов’язків окремих поліцейських Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП” та з метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження усіх обставин події, керуючись п.п.2.2.2, 2.6, 4.2, 7.1 та 7.2 Інструкції “Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України” затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230, ст. 70 Закону України “Про Національну поліцію” та ст. 17 Дисциплінарного статуту ОВС було призначено службове розслідування за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скоєння поліцейськими Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП кримінального правопорушення.

За наслідками проведеного службового розслідування за фактом вчинення протиправних дій працівниками Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП складено висновок від 17.08.2017, що був затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_4

У висновку, складеного за фактом службового розслідування, зазначено, що 19.06.2017 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що прокуратурою Черкаської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017250000000026 щодо незаконного виготовлення, збуту наркотичних засобів та психотропних речовин посадовими особами Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП.

Досудовим розслідуванням встановлено, що заступник начальника Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП майор поліції ОСОБА_5 та оперуповноважений сектору кримінальної поліції Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 з метою отримання неправомірної вигоди створили групу, яка здійснювала виготовлення та збут наркотичних засобів і психотропних речовин на території Черкаської області. До виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, майор поліції ОСОБА_5 та капітан поліції ОСОБА_1 залучили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які частину отриманих коштів, після реалізації наркотичних засобів та психотропних речовин передавали вищевказаним особам.

На час проведення службового розслідування капітану поліції ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до функціональних обов’язків на позивача покладено функції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.

Комісією в ході проведення службового розслідування перевірено службову діяльність Жашківського відділення поліції, зокрема службову діяльність ОСОБА_1 та виявлено ряд грубих порушень вимог чинного законодавства, а саме: при спілкуванні працівників ГУНП з гр. ОСОБА_6 останній вказав, що у квітні-травні 2017 року він звертався за допомогою до капітана поліції ОСОБА_1 з приводу крадіжки мобільного телефону у його сина ОСОБА_10

У той же час, згідно довідки Жашківського відділення поліції № 2140/51/01-17 від 07.07.2017 в період часу з 01.01.2017 по 07.07.2017 жодних заяв та повідомлень від громадян, у тому числі ОСОБА_6, з приводу крадіжки мобільного телефону до зазначеного підрозділу поліції не надходило та не реєструвалось, що вказує на порушення позивачем вимог п. 5 Розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1377.

Лише 07.07.2017 після втручання працівників ГУНП вказане повідомлення було зареєстровано до ЄО Жашківського ВП ГУНП за № 1822. Тобто, позивач допустив грубе порушення діючого законодавства, що виразилось в укритті кримінального правопорушення.

В рамках службового розслідування проведено аналіз діяльності Жашківського ВП ГУНП щодо протидії кримінальним правопорушенням на території її обслуговування. Перевіркою виявлено, що стан розслідуванням тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень залишається на незадовільному рівні. Оскільки штатна чисельність підрозділу становить 4 особи, з яких 2 укомплектовано, ОСОБА_1, як працівник кримінальної поліції має пряме відношення до таких результатів діяльності сектору.

За результатами першого півріччя поточного року відмічається зростання кількості вчинених кримінальних правопорушень майнового характеру, які скоєні на території обслуговування Жашківського ВП ГУНП. Поряд з цим, працівниками кримінальної поліції Жашківського ВП ГУНП упродовж першого півріччя 2017 року розкрито лише 1 крадіжку з житла громадян, а робота щодо розкриття грабежів та шахрайств взагалі не проводилась, внаслідок чого по жодному з них особи не встановлені, як у поточному, так і в минулому році.

Незадовільно організовано роботу з документування збуту наркотичних засобів, внаслідок чого упродовж як поточного, так і минулого років не виявлено жодного такого кримінального правопорушення, що є наслідком безвідповідального ставлення до своїх функціональних обов’язків та непрофесійних дій ОСОБА_11

В результаті того, що позивачем проігноровано виконання доручень ГУНП від 20.04.2015 № 2231/03/14/14-2017, від 25.04.2017 № 2286/03/14/14-2017, від 12.05.2017 № 2516/03/14/23-2017, від 19.05.2017 №2686/03/14/23-2017, у поточному році ним не залучався до співпраці негласний апарат, не проводилась робота по заведенню справ оперативного обліку, у тому числі і відносно осіб, які готують вчинення кримінальних правопорушень, відсутня взаємодія з підрозділами УОС та ОСОБА_12.

Також працівниками кримінальної поліції Жашківського ВП ГУНП у поточному році до слідчих підрозділів направлено лише 3 ініціативних рапорти на доведення НСРД по тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, що вказує на низький рівень оперативної роботи поліцейських. В тому числі і ОСОБА_1, який самоусунувся від виконання своїх службових обов’язків та у відповідності до ЗУ “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992 року, не здійснював дій з метою розкриття злочинів. Хоча постійно мав доступ до здійснення оперативно розшукової діяльності.

За наслідками проведеного службового розслідування підтверджено факт грубого порушення службової дисципліни і законності, порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” щодо професійного виконання службових обов’язків поліцейським, що виразилось у порушенні вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, щодо забезпечення негайної реєстрації повідомлень громадян про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій до ЄО, ігнорування вимог керівництва ГУНП та НПУ щодо організації роботи кримінальної поліції, зокрема щодо оперативно-розшукової роботи, невжиття усіх необхідних заходів для забезпечення правопорядку на території обслуговування Жашкінського ВП ГУНП, протидії кримінальним та іншим правопорушенням і загальної стабілізації криміногенної ситуації в районі, за що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 19.08.2017 № 2205 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Також, наказом ГУНП в Черкаській області від 22.08.2017 № 225 о/с капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ) звільнено зі служби в поліції.

Вищевказаний наказ був оскаржений позивачем до Черкаського окружного адміністративного суду (адміністративна справа № 823/1392/17). Рішенням суду від 29.12.2017 у справі № 823/1392/17, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.

Дізнавшись в ході розгляду адміністративної справи № 823/1392/17 про тимчасову непрацездатність позивача, під час прийняття наказу від 22.08.2017 № 225 о/с, відповідач прийняв наказ від 19.12.2017 № 361 о/с, яким вніс зміни щодо дати звільнення зі служби ОСОБА_1, а саме, зазначивши датою звільнення 30.08.2017.

Вважаючи вчинення вищевказаних дій протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб’єкта владних повноважень.

Вирішуючи пір по суті суд виходить з наступного.

Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі – Закон № 580-VIII).

Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-ІV (із наступними змінами) (надалі – Закон № 3460-ІV).

Відповідно до ст.1 Закону № 3460-ІV, службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з ст.7 даного Закону, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

В свою чергу, ст.2 Закону № 3460-ІV дано визначення поняттю дисциплінарний проступок, як невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, що прямо передбачено абз.1 ст.5 цього Закону.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення, як передбачено ст.14 Закону № 3460-ІV мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

З метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (абз.1 ст.14 Закону № 3460-ІV).

Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі – Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

У відповідності до п.8.1 Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п.8.7 цієї ж Інструкції, висновок службового розслідування затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником та відповідно до п.5.3 службове розслідування цим днем вважається завершеним.

Згідно з п.8.3 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються, зокрема, встановлені при проведенні службового розслідування відомості про обставини, за яких особа (особи) РНС (особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі, вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено, наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного, та ін.

Як передбачено п.5.4 Інструкції особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Отже, виходячи з аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що звільнення з поліціє є одним з видів дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до особи рядового і начальницького складу національної поліції саме у випадку недотримання службової дисципліни, що підтверджено висновком службового розслідування. При цьому суд звертає увагу, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з поліціє, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що наказ ГУНП в Черкаській області від 19.12.2017 № 361 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” є неправомірним та підлягає скасуванню за відсутності законних підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а накладення адміністративного стягнення відбулось з пропущенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вищевказані доводи суд розцінює критично з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 у справі № 823/1392/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – Жашківське відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Вказаним рішенням суд встановив, що дії позивача, які зазначені в матеріалах службового розслідування (грубе порушення службової дисципліни і законності, порушення вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” щодо професійного виконання службових обов’язків поліцейським, що виразилось у порушенні вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, щодо забезпечення негайної реєстрації повідомлень громадян про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій до ЄО, ігнорування вимог керівництва ГУНП та НПУ щодо організації роботи кримінальної поліції, зокрема щодо оперативно-розшукової роботи, невжиття усіх необхідних заходів для забезпечення правопорядку на території обслуговування Жашківського ВП ГУНП, протидії кримінальним та іншим правопорушенням і загальної стабілізації криміногенної ситуації в районі) є несумісними з проходженням служби в поліції, суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет, що дійсно було підставою для застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Таким чином, з урахуванням положень ст.78 КАС України, законність підстав накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не підлягає доказуванню в рамках даної справи.

Щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд зазначає, що ОСОБА_1 відповідно даних, що містяться в листі непрацездатності ОСОБА_10 АДА № 922491 та довідці про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС № 20 у період із 01.08.2017 по 29.08.2017 був тимчасово непрацездатним, що також підтверджено відповідями ДП Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни від 01.11.2017 № 01-02/620 та Жашківською центральною районною лікарнею від 31.10.2017 № 01-01-11/1239, на запити ГУНП в Черкаській області.

Разом з тим, наказ відповідача № 225 о/с про звільнення позивача з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про національну поліцію” (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ) було видано 22.08.2017, тобто у період тимчасової непрацездатності.

Проте, після надання позивачем в ході розгляду адміністративної справи № 823/1392/17 відповідних довідок та з’ясування обставини тимчасової непрацездатності останнього у період з 01.08.2017 по 29.08.2017, НУНП в Черкаській області скасовано пункт наказу № 225 о/с від 22.08.2017 в частині звільнення позивача зі служби та 19.12.2017 відповідним наказом № 361 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв’язку із реалізаціє дисциплінарного стягнення.

Тобто, судом встановлено, що відповідач будучи не обізнаним щодо обставини тимчасової непрацездатності позивача у період з 01.08.2017 по 29.08.2017 прийняв наказ про звільнення зі служби в поліції від 22.08.2017 № 225 о/с, проте дізнавшись про дану обставину привів означений наказ у відповідність зі статтею 18 Дисциплінарного статуту, якою передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Дослідження матеріалів справи, а також аналіз положень чинного законодавства дає підстави суду зробити висновок, що оскаржуваний позивачем наказ є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий у відповідності до положень чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Доводи позивача, які лягли в основу позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та були спростовані позицією відповідача, яку суд прийняв до уваги та вважає її обґрунтованою.

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності спірного наказу відповідача про його звільнення з поліції, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення решти вимог позивача, які є похідними від первинної вимоги позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2018