Рішення № 72640764, 13.02.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2018 року м. Рівне №817/2160/17Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 доРівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204010/2017/000041/1 від 20.06.2017 та внести необхідні відомості до митної декларації а також про зобов'язати повернути надмірно сплачені митні платежі (грошові зобов'язання) в розмірі 30338,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що 09.06.2017 ним було куплено в Нідерландах автомобіль Lexus СТ200 Hybrid, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, за 3650 EUR, що на дату покупки становило згідно курсу НБУ 106373,0410грн., даний автомобіль мав пошкодження в зв'язку з чим його ціна була нижча, ніж за аналогічний автомобіль без пошкоджень. Декларантом здійснено всі необхідні дії щодо митного оформлення вищезазначеного автомобіля та відповідно прораховано всі необхідні збори та податки, сума яких склала 53159,69 грн. і які оплачені згідно з квитанцією №пн319 від 12.06.2017. Після проходження кордону позивач поїхав для отримання посвідчення Державної митної служби України для реєстрації автомобіля в органах Державтоінспекції, але 20.06.2017 працівником Рівненської митниці ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204010/2017/000041/1, яким митниця стверджує, що володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлені не повні відомості щодо складності митної вартості товару, що також призвело до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, після проведення консультацій з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скореговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Представник митниці, користуючись періодичним довідником Schwackeliste 4/2017, сторінка 512, визначив вартість автомобіля в розмірі 6974 EUR, що згідно курсу НБУ становило 203245,37грн. та відповідно відмовив у митному оформленні та видав картку відмови №UА204010/2017/00075. В зв'язку з тим, що необхідно було продовжувати використання вище зазначеного автомобіля, позивач здійснив додаткові платежі (донараховані митником) в розмірі 28390 грн. та 1948 грн. Позивач зазначає, що ним надані всі необхідні документи: рахунок- фактура (інвойс) (Commercial invoice) 20170687 від 09.06.2017 із зазначеною реальною ціною 3650 EUR. Крім того, на вимогу митника здійснено експертизу та згідно експертного Звіту №372Е щодо визначення ринкової вартості автомобіля у ПП «Експертний центр після аварійного захисту Експерт-сервіс-альфа» від 19.06.2017 вартість автомобіля визначена в розмірі 76526,10грн., що еквівалентно 2634 EUR станом на 19.06.2017. Після прийняття фіскальним органом письмового рішення про коригування заявленої митної вартості, наступним логічним кроком декларанта є оформлення декларації ІМ 40 під так звані гарантійні зобов’язання, а саме, з особливостями заповнення граф 47 і 43 митної декларації та випуск товару у вільний обіг, тим самим завершується митне оформлення. Проте, працівником митниці було відмовлено в оформленні декларації під гарантійні зобов’язання та позивачем сплачено донараховану суму. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 20.06.2017 №UА204010/2017/00075 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, потав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу слухати за його відсутності. Судом не визнавалась обов’язковою участь позивача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач - Рівненська митниця Державної фіскальної служби України, позов не визнав, подав відзив на позовну заяву (арк.с. 52-56). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 20.06.2017 на митний пост «Рівне-центральний» Рівненської митниці ДФС подано в електронному вигляді митну декларацію №UА204010/2017/214658 з комплектом документів до неї, на товар «Автомобіль легковий марка "LEXUS", модель"СТ200Н" - 1 шт., ідентифікаційний номер (кузова) JТНKD5ВН602008149, фактурною вартістю 3650 EUR та заявленою митною вартістю 113658,87 грн. Для підтвердження заявлених відомостей щодо числових значень складових митної вартості товару декларантом надавалися інвойс від №20170687, довідка транспортних витрат від 15.06.2017, звіт про оцінку автомобіля від 19.06.2017 №372Е. При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаною вище МД, посадовою особою органу доходів і зборів встановлено, що документи, надані декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності, а саме встановлено, що на сайт www.vaartland.n1/m/occasion/84468-lexus-ct-200h-hybrid-ecc-lmv-chroom.html наявна інформація щодо пробігу заявленого до митного оформлення товару 106779 км, у той же час до митного оформлення надано Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 13.06.2017 №UA209060/2017/05554, а також Звіт про оцінку автомобіля LEXUS СТ2007 HYBRID VIN-код JTHKD5BH602008149 від 19.06.2017 №372Е із зазначенням пробігу заявленого до митного оформлення товару - 158255 км. Представник відповідача зазначив, що інформація про товар, що розміщена на веб-сайті виробника цього товару є достовірною до тих пір, поки не буде доведено протилежне; органи доходів і зборів можуть використовувати цю інформацію при встановленні характеристик задекларованого товару. Крім того, орган доходів і зборів володів інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товару, а саме: згідно періодичного видання довідник Schwackeliste 4/2017 (сторінка 512) вартість подібного товару становить 12200 EUR; згідно цінової інформації ЄАІС ДФС вартість подібного транспортного засобу (за маркою, моделлю, календарним та модельним роками виготовлення, потужністю двигуна, країною виробництва) знаходиться в діапазоні від 6954 до 7330 EUR/шт., яка є вищою від заявленої митної вартості товару. При цьому, надана на вимогу митного органу митна декларація країни експорту №7NLJ3PMMHA3NZWD57 від 09.06.2017, у якості додаткового документа для підтвердження заявленої митної вартості, за вартісними відомостями 3700 EUR не кореспондується із вартістю транспортного засобу згідно поданої до митного оформлення фактури від 09.06.2017 №20170687 - 3650 EUR, та враховуючи вартість транспортування в 250 EUR згідно довідки про транспортні витрати від 15.06.2017 №б/н, що унеможливлює об’єктивне обчислення заявленої декларантом митної вартості при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості транспортного засобу. ОСОБА_3 коштів в розмірі 250 EUR повинна б бути додана позивачем при обрахунку митної вартості транспортного засобу як складова такої митної вартості. У відповідь на повідомлення митного органу від декларанта надійшла заява від 20.06.2017, в якій зазначено, що страхування не проводилось, так як автомобіль пошкоджений і транспортувався на лафеті. Оплата проводилась готівкою, в якості чека оформляється фактура та експортна декларація. Інших документів надано не буде. Таким чином, враховуючи вищевикладене, в органу доходів і зборів були відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом, за основним методом. Отже, відповідно до положень статті 55 МКУ, Рівненською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 20.06.2017 № UА204010/2017/000041/1 з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №1074/2092 та довідкової інформації, щодо ціни аналогічного транспортного засобу, наявної у довіднику Schwackeliste 4/2017, сторінка 512 (за основу розрахунку прийнято вартість 12200 євро). Крім того, відповідач вказує, що позивач в позові зазначає, що посадовою Рівненської митниці ДФС, в супереч положенням Митного кодексу України, було відмовлено у випуску у вільний обіг (митному оформленні) імпортованого автомобіля під гарантійні зобов’язання. Однак, після винесеного органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості, товар згідно якого приймалося таке рішення, був випущений згідно митної декларації від 21.06.2017 №UА204010/2017/214898 у вільний обіг без застосування фінансової гарантії. Крім того, в адміністративному позові позивач зазначає, що посадовою особою Рівненської митниці ДФС було поставлено вимогу щодо надання експертного звіту щодо вартості імпортованого автомобіля, який позивачем було замовлено в ПП «Експертний центр після аварійного захисту Експерт-сервіс-альфа» - експертний звіт №372Е. Вказане твердження також є хибним, оскільки згідно поставлених вимог щодо надання додаткових документів, перелік яких зазначений в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, вимога щодо надання будь-яких висновків відсутня і позивачу, посадовою особою Рівненської митниці ДФС, яка виносила оскаржуване рішення, не ставилась ОСОБА_2 Імпортований автомобіль до митного оформлення разом із митною декларацією №UА204010/2017/214658 та копіями документів до неї до Рівненської митниці ДФС подано 20.06.2017, в графі 44 митної декларації декларантом зазначено усі документи, що подаються ним до митного оформлення, в тому числі зазначено реквізити вказаного Звіту про оцінку. Також, даний Звіт було здійснено ще 19.06.2017, тобто до подання митної декларації №UА204010/2017/214658 від 20.06.2017 та до здійснення митного оформлення автомобіля.На підставі викладеного вважає оскаржуване рішення правомірним та просив відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю вимог.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

09.06.2017 позивачем придбано у нерезидента транспортний засіб - автомобіль марки "LEXUS", модель"СТ200Н", 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (кузова) JТНKD5ВН602008149, вартість якого становить 3650 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) (а.с.21).

ОСОБА_2 вказаний транспортний засіб ввезено на митну територію України.

20.06.2017 представником позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу Рівненській митниці ДФС подано митну декларацію за №UА204010/2017/214658 на ввезений транспортний засіб, згідно з якою заявлено митну вартість товару в розмірі 3650 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції), графа 43 декларації. Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 3650 євро, в графі 45 "коригування" вказано 113658,87грн., в графі 23 "курс валюти" – 29,14329900грн. (а.с.61-62).

До вказаної митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру (інвойс) 20170687 від 09.06.2017; декларацію про походження товару від 09.06.2017; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.06.2017 №UА209060/2017/005554; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.01.2017 №0189807098; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією – Звіт №372Е від 19.06.2017; договір про надання послуг митного брокера 044-Г-С від 07.06.2017; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 10.05.2017; довідку органу сертифікації від 15.06.2017: довідку транспортних витрат від 15.06.2017 (арк.с. 65-68, 69-72).

20.06.2017 відповідач, за результатами розгляду поданої митної декларації №UА204010/2017/214658 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку відсутністю у поданих документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; неподанням декларантом всіх додаткових документів, витребовуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в митному оформленні товарів від 20.06.2017 за №UА20410/2017/00075 (а.с.17).

У зв'язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UА20410/2017/000041/1 від 20.06.2017, яким розрахунок числового значення митної вартості здійснено наступним чином: 12200 євро – (12200 євро – 11250 євро) / 12 міс.*3міс. – 44% + 250 євро + 25 євро = 6974 євро або 203245,37 грн. за курсом НБУ на день подання товару до митного оформлення (а.с.16).

21.06.2017 представником позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (декларантом) для здійснення митного оформлення транспортного засобу, з урахуванням рішення про коригування митної вартості №UА20410/2017/00075 від 20.06.2017, подано Рівненській митниці ДФС митну декларацію за №UА204010/2017/214898 на ввезений транспортний засіб, згідно з якою заявлено митну вартість товару в розмірі 6974 євро або 202556,4 3грн. (курс НБУ станом на 21.06.2017 – 29,04451200 грн.). Митну вартість транспортного засобу визначено, як того вимагало оскаржуване рішення, за резервним методом, графа 43 декларації (а.с.59-60).

Позивачем здійснено сплату митних платежів згідно з декларацією №UА204010/2017/214898 від 21.06.2017 (а.с.18-20).

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, усі товари, які переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 та пунктом 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України передбачено, що в разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Частиною 1 статті 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч. 2-1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Відповідно до 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч.5 ст.58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Крім того, у частинах 11-12 статті 264 Митного кодексу України закріплено, що у разі якщо митну декларацію подано з порушенням вимог, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів відмовляє у її прийнятті, про що посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного ОСОБА_3 України від 31.03.2015 по справі №21-53а15.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення слугувало наступне:

1) на сайті www.vaartland.nl/occasion/84468-lexus-ct-200h-hvbrid-ecc-lmv-chroom.html міститься інформація щодо пробігу заявленого до митного оформлення транспортного засобу – 106779 км, у той же час до митного оформлення надано Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів №UA209060/2017/05554 від 13.06.2017, а також Звіт №372Е про оцінку автомобіля Lexus СТ200 Hybrid VIN-код JTHKD58H602008149 від 19.06.2017 із зазначенням пробігу, заявленого до митного оформлення 158255 км. Поряд з тим, заявлений до митного оформлення транспортний засіб було транспортовано, тобто він не переміщувався своїм ходом;

2) відомості щодо цінових рівнів на подібні транспортні засоби наявні у періодичному довіднику Schwackeliste 4/2017, сторінка 512 вартість становить 12200 EUR, цінова інформація з мережі ЄАІС щодо вартості подібного транспортного засобу за маркою, моделлю, календарним та модельним роками виготовлення, об’ємом та потужністю двигуна, країною виробництва, що знаходиться в діапазоні від 6954 до 7330 EUR/шт., яка є вищою від заявленої вартості товару.

За наведених обставин, заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтверджуючої інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема шляхом надання додаткових документів, таких як: 1) касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення; 2) банківський документ стосовно оплати за рахунком від 09.06.2017 №20170687; 3) документів щодо вартості страхування транспортного засобу.

Декларантом надано на вимогу митниці експортну ВМД №7NLJ3PMMHA3NZWD57 від 09.06.2017 та зазначено, що страхування не проводилось, так як автомобіль пошкоджений і транспортувався на лафеті. Оплата проводилась готівкою, в якості чека оформляється фактура та експортна декларація. Інших документів надано не буде (арк.с. 63).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, визначеної за умовами контракту.

Крім того, відповідно до Звіту №372Е про оцінку автомобіля марка LEXUS СТ200Н HYBRID VIN-код JТНKD5ВН602008149 складеного 19.06.2017 вартість значеного транспортного засобу складає 76526,10 грн. (арк.с.27-32).

Враховуючи, що позивачем надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість документи, які наведені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, відповідач безпідставно обрав другорядні методи визначення митної вартості.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що на сайті www.vaartland.nl/occasion/84468-lexus-ct-200h-hvbrid-ecc-lmv-chroom.html міститься інфор-мація щодо пробігу заявленого до митного оформлення транспортного засобу – 106779 км, у то час коли до митного оформлення надані документи, в яких пробіг зазначено 158255 км., оскільки з наявних в матеріалах справи доказів не можливо встановити, якими джерелами керувався продавець при внесенні даних на сайт та чим вони підтверджуються.

Крім того, жодних доказів того, що автомобіль LEXUS СТ200Н HYBRID VIN-код JТНKD5ВН602008149 з дня розміщення інформації про його продаж на сайті продавця по день прибуття до Рівненської митниці ДФС пересувався виключно на лафеті, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення спірного рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 20.06.2017 №UА20410/2017/000041/1, суб'єкт владних повноважень діяв при недотриманні встановленого законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з’ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення Рівненської митниці ДФС.

З урахуванням викладеного, адміністративний позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про внесення змін до митної декларації та про зобов'язання повернути надмірно сплачені митні платежі (грошові зобов'язання) в розмірі 30338 грн., суд вважає, що такі позовні вимоги є передчасними.

Так, порядок внесення змін до митної декларації визначено статтею 269 Митного кодексу України.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев’ятій, десятій статті 55, частині п’ятій статті 299, частинах третій, п’ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844.

Розділом ІІІ цього Порядку визначено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);г) для погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності). Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами. Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України. Після повернення платнику податків коштів до Журналу реєстрації висновків про повернення платежів з державного бюджету посадовою особою Підрозділу вносяться дані електронного реєстру, що формується органом Казначейства, який повертає кошти, а також зазначається назва органу Казначейства, що здійснив повернення. На підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів).

Відтак, сума надміру сплачених грошових зобов'язань повертається у порядку, передбаченому Порядком №643, на підставі відповідної заяви та з прийняттям висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм, встановлений порядок стягнення надмірно сплачених платежів, позивачем не дотриманий, а тому його позовні вимоги в цій частині задоволені бути не можуть.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного ОСОБА_3 України від 15.04.2014 у справі №21-29а14.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення частково.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача у відповідності до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України (33028,м.Рівне, вул. Соборна,104, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39420640) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA204010/2017/000041/1 від 20.06.2017.

В задоволені решти вимог – відмовити.

Присудити ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної фіскальної служби України пропорційну частину судових витрат у вигляді сплаченої суми судового збору, а саме 320,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повне рішення суду складено 26 лютого 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.