Ухвала суду № 72639929, 07.03.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/960/18

Провадження № 2/336/1238/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Я.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 18.07.2017 року у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні станом на 26.02.2018 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 809 659,74 грн.

05.03.2018 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить суд накласти арешт нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме, на 2/3 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення спору по суті.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний майновий спір, предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 30 000 (тридцять тисяч) доларів США. Вказані майнові вимоги заявника можуть бути задоволені за рахунок майна відповідача, яким останній у випадку незастосування заходів забезпечення позову має можливість вільно розпорядитись не на користь позивача, чим буде значно ускладнено або унеможливлено виконання судового рішення та ефективний захист порушених прав позивача у випадку задоволення даного позову.

Заявник пропонує в якості зустрічного забезпечення внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

В обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, заявник вказує на те, що відповідач неодноразово зазначав про те, що не має наміру повертати позивачу кошти, отримані за договором позики від 18.07.2017 року та здійснить відчуження належного йому майна до закінчення розгляду справи судом, у випадку врегулювання спору про стягнення грошових коштів у судовому порядку. Окрім того, заявник зазначив про те, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 01.03.2018 року ОСОБА_2 належить на праві власності 2/3 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зі звітом про діапазон ймовірної ринкової вартості об'єкта нерухомості, складеного 02.03.2018 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 14.04.2016 року №297/16), найбільш ймовірна середньозважена ринкова вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, становить 485 990,00 грн.

Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування)чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до частини 4-6 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

При вирішенні питання розміру зустрічного забезпечення судом враховано заявлене клопотання позивача стосовно внесення заявником на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи те, що обраний позивачем спосіб забезпечення суттєво обмежує правомочність власника щодо розпоряджання своїм майном на власний розсуд та враховуючи конкретні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підстави і предмет позову, приймаючи до уваги те, що позивач не надав до суду відомості щодо свого майнового стану, а відповідно до частини 1 статті 159 Цивільного процесуального кодексу України у певних випадках відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживались, суд вбачає підстави для застосування зустрічного забезпечення в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 149- 153, 154, 157, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 336/960/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на підставі договору позики, а саме:

накласти арешт на об'єкт житлової нерухомості - 2/3 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 141424923101, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

Стягувач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 69014, АДРЕСА_2).

Боржник: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: 69035, АДРЕСА_3).

Застосувати зустрічне забезпечення, зобов'язавши ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 69014, АДРЕСА_2) внести на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (Рахунок: 37319085001205, Одержувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172) грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов`язати позивача у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Роз'яснити, що у разі ненадання суду протягом визначеного строку документів, що підтверджують надання зустрічного забезпечення, суд скасує ухвалу про забезпечення позову.

Строк пред"явлення ухвали до виконання три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Я.Р. Марко