Рішення № 72639739, 06.03.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1251/18

Провадження №2-о/592/57/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,

заявниці: ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, і в обґрунтування заявлених вимог вказала про те, що вона народилась 10 грудня 1975 року у м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про народження І-БП № 381576, виданим 09.01.1976 року міськвідділом ЗАГС м. Суми, про що зроблено актовий запис у книзі реєстрації актів про народження № 87. У вказаному свідоцтві про народженні визначено її національність - українка. Батьки заявниці: мати - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_4, також за національністю українці.

З 02.03.1977 року по 13.08.1992 року заявниця була зареєстрована разом із батьками, як неповнолітня, та постійно проживала в Україні в АДРЕСА_1, що підтверджується листом Посольства України в ОСОБА_5 Федерації на її ім’я від 07.05.2015 року № 6111/19 - 09ІЛ-357. Із змісту вказаного листа вбачається, що Консульській відділ Посольства України в РФ отримав вказану інформацію про наявність у неї реєстрації за вищевказаним місцем проживання від Управління Державної міграційної служби України в Сумській області.

Керуючись вказаною інформацією та з посиланням на п. І ч. І ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», Посольство України в ОСОБА_5 Федерації у вказаному листі підтвердило факт наявності у заявниці громадянства України.

Інформація про реєстрацію її місця постійного проживання разом із батьками за вищевказаною адресою, у цей же період підтверджується довідкою Центру надання адміністративних послуг у місті Суми Сумської міської ради № 14.03-08/363144 від 12.12.2017 року. В свою чергу, факт її постійного проживання з дати народження і по 1992 рік підтверджується атестатом про середню освіту А № 221332, виданим 17.06.1992 року, згідно до змісту якого вбачається що вона навчалась та у 1992 році закінчила Сумську середню загальноосвітню школу № 15.

Враховуючи вказані обставини заявниця звернулась до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області з відповідною заявою про оформлення їй паспорта громадянина України, оскільки згідно до ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», вона є громадянкою України, як громадянка колишнього СРСР, що на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року) постійно проживала на території України.

У відповідь на зазначене звернення, 29.12.2017 року за № 03/10-03/С-102/4993 заявниця отримала відповідь від Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в якій було повідомлено про те, що згідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 в редакції від 27.06.2006 року № 588, визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Однак, у заявниці не зберігся паспорт громадянина колишнього СРСР, хоча факт його існування підтверджується відповідною штемпельною відміткою в її свідоцтві про народження, де зазначено, що 02.06.1992 року їй видавався паспорт VІІ-БП № 604206.

Крім того, у вищевказаній відповіді заявниці було роз’яснено, що згідно до п. 8 цього ж Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до п. І ч. І ст. З ЗУ «Про громадянство України» особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, серед іншого подає судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р. позивачці необхідно для прийняття заінтересованою особою рішення про встановлення належності її до громадянства України та отримання паспорта громадянина України. Тому заявниця змушена звернутись до суду просить встановити юридичний факт постійного проживання її на території України за станом на 24 серпня 1991 року включно.

У судовому засіданні заявниця підтримав заявлені вимоги і надала суду пояснення, аналогічні викладеним нею в заяві.

У судовому засіданні представник третьої особи – завідувач сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області за довіреністю ОСОБА_2 не заперечував проти заявлених вимог заявниці та пояснив, що згідно пункту 1 «Загальної частини» Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Пункт 3 «Загальної частини» цього Порядку передбачає, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.

Згідно Закону України № 888-VIII від 10 грудня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» з 04.04.2016 Державна міграційна служба України не має повноважень здійснювати реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) осіб. 02.04.2016 Управління ДМС в Сумській області здійснило передачу картотеки своїх територіальних підрозділів до органів реєстрації.

Набуття громадянства України врегульоване Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-Ш та Положенням про Комісію при Президентові України з питань громадянства, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006).

Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 3 Закону, громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (1636-12) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Тобто, особи, які зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2 - з 13 листопада 1991 року.

Одним з принципів на яких ґрунтується законодавство України про громадянство є принцип єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України, а також збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Слід врахувати, що станом на момент, на який встановлюється юридичний факт, заявниця була неповнолітньою і її інтереси представляли її батьки.

Відповідно до пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі - Порядок) для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" належності до громадянства України особа, яка за станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом з батьками (одним із них) або законним представником, подає один із таких документів: судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13.11.1991; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в У країні за станом на 13.11.1991.

З інформації наявної у документах, наданих заявницею, вбачається, що вона народилася 10.12.1975 року і проживала у м. Суми. У 1982-92 роках навчалася в ЗОШ №15 м. Суми. З 02.03.1977 року по 10.11.1992 року її місце проживання було зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, виданою Центром надання адміністративних послуг Сумської міської ради від 12.12.2017 р. №14.03-08/363144.

02.06.1992 року заявниця отримала паспорт радянського зразка VII-БП №604206, виданий Зарічним районним відділом внутрішніх справ міста Суми. Підтверджує отримання паспорта VII-БП №604206, заявницею копія її свідоцтва про народження І-БП №381576 від 09. 01.1976, де проставлено відповідний штамп.

Додані до заяви документи підтверджують постійне місце проживання заявниці на території України станом на 24 серпня 1991 року та те, що вона не набула громадянства іншої держави на 13 листопада 1991 року. Це підтверджується довідкою ЦНАП Сумської міської ради від 15.11.2017 року №14.03- 08/363144, копією свідоцтва про народження І-БП №381576 від 09.01.1976.

З документів, наданих до суду, відомо, що заявниця є громадянкою ОСОБА_5 Федерації і проживає на території України за посвідкою на тимчасове проживання серії ТР 114737, термін дії якої закінчився 26.02.2017 року. Чи продовжений він не зазначено. Також заявницею документально не підтверджено припинення або неприпинення громадянства України.

Вислухавши пояснення заявниці, поясненняпредставника третьої особи – завідувача сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області за довіреністю ОСОБА_2, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

З свідоцтва про народження серії І-БП № 381576, виданого 09.01.1976 року міським відділом ЗАГС м. Суми за актовим записом № 87, вбачається, що ОСОБА_1 народилась 10.12.1975 року в м. Суми. Її батьками записані: батько – ОСОБА_4, мати – ОСОБА_3.

З листа Посольства України в ОСОБА_5 Федерації від 07.05.2015 року № 6111/19-091л-357 вбачається, що з 02.03.1977 року по 13.08.1992 року ОСОБА_1 Миколаїіна була зареєстрована разом із батьками, як неповнолітня, та постійно проживала в Україні в АДРЕСА_1.

Керуючись вказаною інформацією та з посиланням на п. І ч. І ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», Посольство України в ОСОБА_5 Федерації у вказаному листі підтвердило факт наявності у заявниці громадянства України.

Інформація про реєстрацію її місця постійного проживання разом із батьками за вищевказаною адресою у цей же період підтверджується довідкою Центру надання адміністративних послуг у місті Суми Сумської міської ради № 14.03-08/363144 від 12.12.2017 року. В свою чергу, факт її постійного проживання з дати народження і по 1992 рік підтверджується атестатом про середню освіту А № 221332, виданим 17.06.1992 року, згідно якого вона навчалась та у 1992 році закінчила Сумську середню загальноосвітню школу № 1 5.

Враховуючи вказані обставини заявниця звернулась до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області з відповідною заявою про оформлення їй паспорта громадянина України, оскільки згідно до ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», вона є громадянкою України, як громадянка колишнього СРСР, що на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року) постійно проживала на території України.

У відповідь на зазначене звернення, 29.12.2017 року за № 03/10-03/С-102/4993 заявниця отримала відповідь від Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в якій було повідомлено про те, що згідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 в редакції від 27.06.2006 року № 588, визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Однак, у заявниці не зберігся паспорт громадянина колишнього СРСР, хоча факт його існування підтверджується відповідною штемпельною відміткою в її свідоцтві про народження, де зазначено, що 02.06.1992 року їй видавався паспорт серії VІІ-БП № 604206.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Підстави набуття громадянства України визначені Законом України "Про громадянство України». Зокрема, ст. 3 визначено, що громадянами України, є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, а також особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав (п. п. 1,2).

Слід врахувати, що станом на момент, на який встановлюється юридичний факт, заявниця була неповнолітньою і її інтереси представляли її батьки.

Відповідно до пункту 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі - Порядок) для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" належності до громадянства України особа, яка за станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом з батьками (одним із них) або законним представником, подає один із таких документів: судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13.11.1991; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в У країні за станом на 13.11.1991.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, на підставі з’ясованих обставин справи, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 265, 268, 293, 315 ЦПК України, Законом України “Про громадянство України” від 18.01.2011 року, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: Україна, місто Суми, провулок Суворова, будинок № 4, РНОКПП НОМЕР_1, на території України станом на 24 серпня 1991 року включно.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції – Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков