
Справа№592/14563/17
Провадження №2/592/755/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Мазіної К.С., відповідача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 08.02.2011 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2100грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг», на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п.2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердоафту), оплати Винагороди Банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500грн. + 5% від суми позову. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, в результаті чого станом на 30.09.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 15200грн. 54коп., з яких: 1951грн. 77коп. - заборгованість за кредитом, 9377грн. 33коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2671,41грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. штраф (фіксована частина), 700грн. 03коп. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 08.02.2011 року у сумі 15200грн. 54коп. та понесені судові витрати у розмірі 1600грн.
Відповідач та її представник надали відзив на позовну заяву, в якому заперечували проти задоволення позову. В судовому засіданні пояснили, що згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці. Надана відповідачці платіжна катка НОМЕР_6 має останній день дії 30.11.2014 року. Таким чином, у позивача 01.12.2014 року виникло право на позов. Як свідчать матеріали справи, позовна заява датована 14.11.2017 року. Однак, строк позовної давності вираховується не датою підписання позовної заяви, а датою звернення до суду, тобто датою подачі документів безпосередньо до суду, або передачі позовної заяви для пересилання. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором була передана позивачем для пересилки через експрес-доставку Меркурій по накладній №0814900133938425 лише 11.12.2017 року, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством України строку позовної давності. Крім того, відповідно до договору б/н від 08.02.2011 року, відповідачем отримано кредит 2100грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто вказані грошові кошти було перераховано позивачем на картковий рахунок відповідача, якими остання жодного разу не скористалась. В подальшому досудовим слідством було встановлено, що ОСОБА_4, уродженець м.Зміїв, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, маючи мобільний телефон НОМЕР_7, та сім-карту оператора мобільного зв'язку МТС НОМЕР_1, яка була активована 22.02.2012 року, перебуваючи у Перевальській ВК № 15 за адресою: Луганська область, м. Перевальськ, вул. Тєвєлєва, 1, у приміщенні дільниці ресоціалізації №3, де він відбував покарання, зателефонував на НОМЕР_8 ОСОБА_1, яка розмістила у мережі Інтернет на сайтах «E-market» та «Torg» оголошення про продаж дитячого візка, та, назвавшись на ім'я Григорій, повідомив останній про намір придбати її майно, за умови проведення оплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк». Продовжуючи виконувати свою злочинну роль, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_1 повідомити її особисті дані та дані її карт-рахунку, відкритого у ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_1, введена в оману стосовно намірів ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, довіряючи ОСОБА_4, повідомила йому необхідні дані свого карт-рахунку НОМЕР_6. Таким чином, ОСОБА_1 було введено в оману стосовно намірів ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, які у дійсності не мали за мету придбати дитячий візок, а мали умисел заволодіти її грошовими коштами, які знаходились на її особистому рахунку, відкритому у ПАТ КБ «ПриватБанк». Невстановлена в ході досудового розслідування особа з метою доведення єдиного з ОСОБА_4 злочинного умислу, 02 квітня 2012 року, точний час під час досудового слідства встановити не представилось можливим, маючи мобільний телефон, ІМЕІ якого в ході досудового розслідування не встановлено, та сім-карту оператора мобільного зв'язку МТС НОМЕР_2 сім разів на номер телефону ОСОБА_1 спрямував смс - повідомлення з проханням передзвонити, щоб мати можливість заблокувати сім-карту з номером НОМЕР_3 ОСОБА_1, отримати дублікат та у подальшому використовувати цей дублікат для отримання грошей через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_4, виконуючи свою злочинну роль згідно розробленого плану, 02 квітня 2012 року, приблизно 12 годині 51 хвилина, зателефонував до ПрАТ «МТС Україна» та, діючи від імені ОСОБА_5, знайомого ОСОБА_6, з яким ОСОБА_4 разом відбував покарання, надав заявку на заміну сім-карти НОМЕР_3, якою користувалася ОСОБА_1, вказавши контактний телефон № НОМЕР_1, який знаходився у користуванні ОСОБА_4 ОСОБА_6, діючи за проханням ОСОБА_4, та якому нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, у той же день, точний час під час досудового слідства встановити не надалося можливим, у період часу з 12 год. 16 хв. до 16 год. 30 хв., з телефону, який в ході досудового розслідування не встановлено, використовуючи сім-карту оператора мобільного зв'язку, номер якої встановити не представилось можливим, зателефонував на № НОМЕР_4 до свого знайомого ОСОБА_5 та координував його дії щодо отримання дублікату сім-карти № НОМЕР_3, яка належала ОСОБА_1 для подальшого використання при отриманні грошових коштів. Після чого, ОСОБА_5, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, діючи за проханням ОСОБА_6, 02 квітня 2012 року прибув до відділення ПрАТ «МТС України» за адресою: м.Луганськ, вул. Дємьохіна, 27а, де о 13 год. 21 хв. отримав дублікат сім-карти НОМЕР_3, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_1 Після чого, діючи за проханням ОСОБА_6 та з використанням отриманої сім-карти ОСОБА_1 на номер, якої надходили смс - повідомлення, які містили динамічні паролі, в телефонному режимі, продиктував вказані динамічні паролі ОСОБА_4 ОСОБА_6, діючи за проханням ОСОБА_4, зателефонував своїй дружині ОСОБА_3, якій нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4, та повідомив ОСОБА_3 динамічні паролі, які йому та ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 з використанням послуги «Операція без карти» та за допомогою динамічних паролів, 02 квітня 2012 року о 14 год. 10 хв. ним через банкомат CALU2494, розташований за адресою: м.Луганськ, кв. Ольховський, 9, отримала грошові кошти у сумі 2100,77грн. (з урахуванням комісії 80,77 гривень), які, знаходячись на кв. Мирному, м. Луганська, через термінал перерахувала на вказані ОСОБА_4 карт-рахунки. Вказані обставини встановлені вироком Перевальського районного суду Луганської області від 24.12.2013 року у справі №422/3073/13-к. За таких обставин, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачем були порушені умови і правила надання банківських послуг. Послуга «Екстрені гроші» по карті НОМЕР_9 від 02.04.2012 року, була замовлена шляхом відправки смс-повідомлення на номер 10060 з номера телефону : НОМЕР_10, який за програмними комплексами банку належить відповідачу. Так, послуга «Екстрені гроші» надається клієнтам в тому випадку, якщо вони ідентифіковані, є в наявності мобільний телефон з номером, який внесений до програмних комплексів, а також введення чотирьох останніх цифр номера картки в банкомат. Тільки при дотриманні даних умов: введення чотирьох останніх цифр номера картки на клавіатурі банкомату і замовленні суми грошових коштів, а також введення ПІН-коду картки для отримання запитаної суми готівки, на мобільний номер телефону клієнта приходить пароль у вигляді CMC-повідомлення. Після введення пароля на клавіатурі банкомату, він видає клієнтові грошові кошти. Так, шахрай знаючи номер картки відповідача відновив телефонний номер (так як сім-карта заблокувалася) і здійснив шахрайський переказ грошей. Зауважують, що перевипуск третіми особами через мобільного оператора SIM-карти клієнта, знаходиться поза зоною відповідальності банку. Відповідно до п.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 11.2014 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 30.11.2017 року - до спливу строку позовної давності. Згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнала свої зобов`язання за договором.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 25.01.2018 року витребувана у Лисичанського міського суду Луганської області копія вироку Перевальського районного суду Луганської області від 24.12.2013 року (Перевальський район Луганської області - територія непідконтрольна Україні).
Суд, заслухавши пояснення відповідача, її представника, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав:
Судом встановлено, що 08.02.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом оформлення і підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. За умовами договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2100грн. на платіжну картку (а.с.6-30).
Вказані грошові кошти були перераховані банком на картковий рахунок відповідача, якими ОСОБА_1 не скористалася.
Вироком Перевальського районного суду Луганської області від 24.12.2013 року у справі №422/3073/13-к встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, маючи мобільний телефон НОМЕР_7, та сім-карту оператора мобільного зв'язку МТС НОМЕР_1, яка була активована 22.02.2012 року, перебуваючи у Перевальській ВК № 15 за адресою: Луганська область, м. Перевальськ, вул. Тєвєлєва, 1, де він відбував покарання, зателефонував на НОМЕР_8 ОСОБА_1, яка розмістила у мережі Інтернет на сайтах «E-market» та «Torg» оголошення про продаж дитячого візка, та, назвавшись на ім'я Григорій, повідомив останній про намір придбати її майно, за умови проведення оплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк». Продовжуючи виконувати свою злочинну роль, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_1 повідомити її особисті дані та дані її карт-рахунку, відкритого у ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_1, введена в оману стосовно намірів ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, довіряючи ОСОБА_4, повідомила йому необхідні дані свого карт-рахунку НОМЕР_6. 02 квітня 2012 року, маючи мобільний телефон ІМЕІ, який в ході досудового розслідування не встановлено, та сім-карту оператора мобільного зв'язку МТС НОМЕР_2 сім разів на номер телефону ОСОБА_1 спрямував смс - повідомлення з проханням передзвонити, щоб мати можливість заблокувати сім-карту з номером НОМЕР_3 ОСОБА_1, отримати дублікат та у подальшому використовувати цей дублікат для отримання грошей через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк». ОСОБА_5, діючи за проханням ОСОБА_6 02.04.2012 року прибув до відділення ПрАТ «МТС Україна» м.Луганськ, вул.Дємьохіна, 27а, де отримав дублікат сім-карти НОМЕР_3, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_1 Діючи за проханням ОСОБА_6 та з використанням отриманої сім-карти ОСОБА_1 на номер, якої надходили смс - повідомлення, які містили динамічні паролі, в телефонному режимі, продиктував вказані динамічні паролі ОСОБА_4 ОСОБА_6, діючи за проханням ОСОБА_4, зателефонував своїй дружині ОСОБА_3, якій нічого не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4, та повідомив ОСОБА_3 динамічні паролі, які йому та ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 з використанням послуги «Операція без карти» та за допомогою динамічних паролів, 02 квітня 2012 року о 14 год. 10 хв. ним через банкомат CALU2494, розташований за адресою: м.Луганськ, кв. Ольховський, 9, отримала грошові кошти у сумі 2100,77грн. (з урахуванням комісії 80,77грн.), які, знаходячись на кв. Мирному, м.Луганська, через термінал перерахувала на вказані ОСОБА_4 карт-рахунки.
За вироком Перевальського районного суду Луганської області від 24.12.2013 року ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєнні шахрайських дій, в тому числі і стосовно потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_1 Цим вироком суду встановлено отримання коштів в сумі 2100грн. ОСОБА_4 з карткового рахунку ОСОБА_1
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 не отримувала та не використовувала кредитні грошові кошти в сумі 2100грн., у останньої відсутній обов'язок щодо їх повернення.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язався вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди ( ст.611 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).
Згідно з ч.2 ст.255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Надана відповідачу платіжна катка НОМЕР_6 має останній день дії 30.11.2014 року. Таким чином, у позивача з 01.12.2014 року виникло право на позов. Як свідчать матеріали справи, позовна заява датована 14.11.2017 року. Однак, строк позовної давності вираховується не датою підписання позовної заяви, а датою звернення до суду, тобто датою подачі документів безпосередньо до суду, або передачі позовної заяви для пересилання. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором була передана позивачем для пересилки через «Експрес-доставку Меркурій» по накладній №0814900133938425 лише 11.12.2017 року (а.с.40), тобто з пропуском встановленого чинним законодавством України строку позовної давності. Ця інформація перевірена в Інтернеті за номером накладної №0814900133938425 по експрес-доставці Меркурій - відправлення датовано 11.12.2017 року.
Згідно з ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Оскільки Умови і правила надання банківських послуг не були підписані відповідачем ОСОБА_1, є безпідставними доводи позивача про збільшення строку позовної давності до 50 років, що передбачено цими Умовами і правилами. Між сторонами не укладався договір про збільшення позовної давності.
З врахуванням викладеного, в задоволенні позовних вимог ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255-257, 266, 267, 509, 510, 524, 526, 530, 536, 546, 549, 550, 611, 612, 631, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 12,13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання - м.Суми, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А. Котенко
Судове рішення № 72639681, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/14563/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: