Ухвала суду № 72639558, 19.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15323/16-ц

Провадження № 8/520/1/18

УХВАЛА

19.02.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою Київської районної адміністрації Одеської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі за № 2-2767/08 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про розподіл нежитлового приміщення на два приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2008 року у цивільній справі № 2-2767/08 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про розподіл нежитлового приміщення на два приміщення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що ОСОБА_2, який на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006 року у справі № 2-4696/2006 був власником вказаного приміщення, продав, а ОСОБА_1 купив нежитлове приміщення технічного поверху, що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 13, що підтверджується договором купівлі-продажу від 21.12.2006 року

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006 року у справі № 2-4696/2006 року, яке було підставою для винесення рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2008 року, скасовано.

Таким чином, вбачається, що продавець за договором купівлі-продажу від 21.12.2006 року не мав права розпоряджатися вказаним майном, та, з урахуванням положень ст.ст. 215, 228, 236 Цивільного кодексу України, такий правочин є нікчемним і недійсним з моменту його вчинення.

Заявник вважає, що рішення суду від 04.04.2008 року у цивільній справі № 2-2767/08 є таким, що може бути переглянуте у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій просив у задоволенні заяви про перегляд рішень суду за нововиявленими обставинами відмовити, оскільки наведені обставини не можуть вважатись нововиявленими, не є істотними для справи та не відповідають жодній вимозі ст. 423 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 361 ЦПК України (в редакції, чинній станом на момент звернення заявника з заявою до суду), рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, на яку, зокрема, посилається заявник, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Аналогічні за змістом правила щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами містяться у ч. ч.1, 2 ст. 423 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду зазначеної заяви.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 наведеної статті визначені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.п. 3, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які, відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявникові, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що, якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 30.03.2012р., скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК України) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також, якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Натомість, рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006р. у справі № 2-4969/2006 про визнання за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення технічного поверху, площею 262,3 кв.м., у будинку № 13, по проспекту Академіка Глушка, в місті Одесі, яке було скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.07.2008р., не було підставою для ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2008р. у справі № 2-2767/08 за позовом ОСОБА_1 до КРА ОМР про розподіл нежитлового приміщення на два приміщення, предметом якого була законність проведеної реконструкції у нежитловому приміщенні, що належить ОСОБА_1 на праві власності. При цьому, право власності ОСОБА_1 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2006р., який на цей час є чинним, та скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006р. у справі № 2-4969/2006 жодним чином не впливає на його дійсність, не спростовує факти, покладені в основу рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2008р. у справі № 2-2767/08, жодним чином не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у вказаному рішенні. Між рішеннями не існує жодного матеріально-правового зв'язку та судами у двох цих справах встановлювалися абсолютно різні факти, які не пов'язані між собою.

Посилання заявника на те, що, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 2-2767/08, суд виходив із того, що ОСОБА_3 був власником приміщення, яке в подальшому продав ОСОБА_1, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006р. у справі № 2-4969/2006 та у зв'язку із скасуванням такого рішення договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, згідно зі ст.ст. 215, 228, 236 ЦК України є нікчемним і недійсним з моменту його вчинення, є такими, що не відповідають дійсності.

У рішенні Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2008р. у справі № 2-2767/08 за позовом ОСОБА_1 до КРА ОМР про розподіл нежитлового приміщення на два приміщення взагалі не йшла мова про підстави виникнення у ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, пр-т Академіка Глушка, 13, та, зокрема, про рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006р. у справі № 2-4969/2006. Право власності ОСОБА_1 на вказане приміщення, факт існування якого був досліджений під час розгляду справи № 2-2767/08, виникло на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2006р., укладеного з ОСОБА_3, а не на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2006р. у справі № 2-4969/2006.

Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 80, 81, 423, 429 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Київської районної адміністрації Одеської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі за № 2-2767/08 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про розподіл нежитлового приміщення на два приміщення - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області шляхом подання її до Київського районного суду м. Одеси протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Пучкова І. М.