Рішення № 72638914, 21.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/957/18 Провадження № 2-о/638/79/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого – судді Шишкіна О.В.,

секретаря - Голуб Ю.О.,

за участю представника заявника – ОСОБА_1,

заявника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_2, звернулась до суду із заявою, якою просила суд встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер 06 червня 2016 року, з 29 березня 2000 року по день смерті останнього.

В обґрунтування зави вказано про те, що 06 червня 2016 року помер чоловік заявника, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про зо Харківським міським відділом РАЦС ГТУЮ у Харківській області складено відповідний актовий запис № 8648 від 07.06.2016 року. Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 542859.

У період з 05.08.1983 по 29.03.2000 заявник, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу заявником та її чоловіком, а також матір’ю заявника отримано 73/100 частини квартири АДРЕСА_1, яке було обміняно на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.

У вказаній квартирі заявник та ОСОБА_3 проживали однією сім’єю як чоловік і дружина, до часу смерті останнього.

Формальне розірвання шлюбу, як стверджує заявник, було ініційовано нею з метою змусити її чоловіка зловживати алкоголем, проте ОСОБА_3 не мав наміру розлучатись. Родичів та знайомих про розірвання шлюбу повідомлено не було, свідоцтво про розірвання шлюбу фактично не отримувалось, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжували проживати однією сім’єю.

Коли ОСОБА_3 стало зле на роботі, його роботодавець про це сповістив саме заявника, яка і доглядала чоловіка до смерті. Після смерті, заявник отримала останню заробітну плату чоловіка та матеріальну допомогу на поховання.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/3 частину вказаної квартири, однак, зважаючи на формальну відсутність родинного зв’язку, заявник не має можливості довести своє право на спадщину за законом.

У судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали, надали довідку з місця проживання про склад сім’ї та прописку, згідно якої заявник є власником квартири АДРЕСА_3, та мешкає у квартирі разом із ОСОБА_3 з 15.10.1997 року.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказані вище обставини під присягою свідка та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідченні вказані вище обставини підтвердили.

Представник заінтересованої особи, Шостої ХДНК, у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення заявника,її представника та свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_2 у зв’язку із наступним.

Відповідно до приписів вимог ст.ст.27,28,29,30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Тобто, сім'ю, відповідно до ч. 2ст. 3 СК України, складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки. Ці права і обов'язки не обов'язково мають бути обов'язками щодо взаємного утримання.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що У період з 05.08.1983 по 29.03.2000 заявник, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. З моменту розірвання шлюбу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжували проживати однією сім’єю, вели спільний побут, що підтверджується показами свідків та довідкою з місця проживання, а також поясненнями заявника.

Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересовані в справі і підстав для обмови позивача у них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи. Тому і підстав для сумніву у правдивості пояснень заявника щодо сумісного проживання понад 5 років з ОСОБА_3 у суду немає.

Інформація щодо наявності інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_3 відсутня.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для встановлення факту проживання заявника разом із ОСОБА_3 однією сім'єю понад п'ять років.

Керуючись ст.ст.10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа – Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу – задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 06 червня 2016 року з 29 березня 2000 року по день смерті останнього.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті та проголошено у присутності всіх учасників справи.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2018 року.

Головуючий: суддя