Рішення № 72638815, 22.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2018 Справа №607/10654/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

відповідача – позивача та представника відповідача-позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Тернопільська районна державна адміністрація про визнання права власності на частку у будинковолодінні та скасування свідоцтва про право власності та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Тернопільська районна державна адміністрація про визнання права власності на частку у домоволодінні , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Тернопільська районна державна адміністрація про визнання права власності на частку у будинковолодінні та скасування свідоцтва про право власності, посилаючись на те, що будинковолодіння, розташоване в с. Курники по вул. Зелена, 36 Тернопільського району Тернопільської області має статус колгоспного двору, членами якого, станом на 01 липня 1990 року, були: ОСОБА_5 – голова двору. ОСОБА_1 – дочка, ОСОБА_3 – внучка, ОСОБА_4 – внучка та ОСОБА_6 – син. Згідно діючого на той час законодавства ( ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР) частка кожного із членів колгоспного двору становила – 1/5. 17 травня 1995 року померла мати ОСОБА_1 – ОСОБА_5, яка 04 квітня 1995 року оформила в її користь заповіт, згідно якого заповіла спірний житловий будинок. ОСОБА_1 спадщину прийняла шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 19 листопада 1997 року помер брат ОСОБА_1 – ОСОБА_6. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому, як одному із членів колгоспного двору, 1/5 частину спірного будинковолодіння. ОСОБА_1, як рідна сестра померлого та спадкоємець другої черги за законом, прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Просить визнати за нею право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., з яких: 1/5 частина належить їй як члену колгоспного двору зазначеного будинковолодіння; 1/5 частина, набута в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_5, померлої 17 травня 1995 року; 1/5 частину, набута в порядку спадкування за законом після смерті її брата - ОСОБА_6, померлого 19 листопада 1997 року та скасувати свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок по вул. Зелена, 36 у с.Курники від 14 червня 1989 року, видане на ім’я ОСОБА_5 виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області на підставі рішення виконкому №124 від 26 травня 1989 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у свою чергу, звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа Тернопільська районна державна адміністрація, у якому просять визнати за кожною із них право власності на 1/5 частину жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с. Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., як члену колгоспного двору зазначеного будинковолодіння.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю та просить суд їх задовольнити. Відносно вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – не заперечив.

ОСОБА_3, яка виступає в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, проти їх задоволення не заперечила. Заявлені свої позовні вимоги та позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник Тернопільська районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, від них в суд надійшов лист про розгляд справи у відсутності їх представника.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив

01 листопада 1946 року народилася ОСОБА_7 (свідоцтво про народження серії ХV-УА №063501, видане 11.05.1947 року Великобірківським районним ЗАГС) і її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

16 лютого 1951 року народився ОСОБА_6 (свідоцтво про народження серії І-ИД №310815, видане 19.11.1973 року Тернопільським районним бюро ЗАГС) і його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

15 травня 1969 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (Свідоцтво про одруження серії ІІ-АГ №322340, видане 15 травня 1969 року Лозівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області) і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище «Баб’як».

Згідно наявної при матеріалах справи копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 14 червня 1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Тернопільської районної ради №124 від 26 травня 1989 р., житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. курники по вул. Зелена, 36 дійсно належить колгоспному двору, що складається із п’яти членів, головою якого є ОСОБА_5.

Згідно Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 26.09.2016 року по обліку бюро будинковолодіння №36 по вул. Зелена в с. Курники рахується за ОСОБА_5. ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Станом на 01.01.2013 року право власності на майно було зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Тернопільською районною радою 14.06.1989 р., на підставі рішення виконкому №124 від 26.05.1989 р.

Як вбачається із Виписки із погосподарської книги №540 від 24.11.2016 р., наданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, членами колгоспного двору станом на 01.07.1990 р. в с. Курники по вул. Зелена, 36 Тернопільського району Тернопільської області були: голова двору – ОСОБА_5, дочка – ОСОБА_1, внучка – ОСОБА_10, внучка – ОСОБА_4 та син – ОСОБА_6.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963 року), майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч.2 ст.123 ЦК УPCP (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, вказане домоволодіння належало ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в рівних долях на праві сумісної власності, тобто по 1/5 частині кожному.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід задовольнити, визнавши за кожною із них право власності на 1/5 частину жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с. Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., як члену колгоспного двору зазначеного будинковолодіння.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1, суд встановив наступне

26.09.2016 року на замовлення ОСОБА_1, Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами №36 по вул. Зелена в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальна площа якого становить 96,9 кв.м., житлова – 64,1 кв.м.

04 квітня 1995 року ОСОБА_5 оформила заповіт, посвідчений секретарем виконкому Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №16, згідно якого належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Курники, заповіла – ОСОБА_1.

17 травня 1995 року померла ОСОБА_5 (Свідоцтво про смерть серії 1-ИД №210132, видане повторно 18.08.2016 року Тернопільським районним відділом ДРАЦСу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області).

Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 1/5 частину спірного будинковолодіння і ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом.

Як вбачається із ч.1 ст.534 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.), який діяв на час відкриття спадщини, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно довідки Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 25.08.2016 року №308, померла ОСОБА_5 анеля ОСОБА_11 була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті разом з нею були зареєстровані та проживали: дочка – ОСОБА_1, внучка - ОСОБА_10, внучка - ОСОБА_4, син – ОСОБА_6.

Таким чином, ОСОБА_1, після смерті матері ОСОБА_5 успадкувала, за заповітом, 1/5 частину будинковолодіння в с. Курники по вул. Зелена, 36 Тернопільського району Тернопільської області.

19 листопада 1997 року помер ОСОБА_6 (Свідоцтво про смерть серії І-ИД №018458, видане 20.11.1997 року Лозівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).

Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/5 частину спірного будинковолодіння.

Згідно інформації Тернопільської районної державної нотаріальної контори №3276/01-16 від 30.11.2017 р. та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №50066361 від 29.11.2017 р., дані про спадкову справу після гр. ОСОБА_6, померлого 19 листопада 1997 року у даному реєстрі відсутні. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №50066472 від 29.11.2017 р. дані про заповіти від імені гр. ОСОБА_6, у даному реєстрі відсутні.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).

Відповідно до Довідки Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 310 від 25.08.2016 р., на день смерті ОСОБА_6 (19.11.1997 р.), його рідна сестра - ОСОБА_1 була зареєстрована і проживала разом з ним за адресою вул. Зелена, 36 в с. Курники Тернопільського району Тернопільської області, тобто вважається такою, що спадщину прийняла згідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що ОСОБА_1, після смерті свого брата ОСОБА_6 успадкувала за законом, 1/5 частину будинковолодіння в с. Курники по вул. Зелена, 36 Тернопільського району Тернопільської області.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини в цілому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, визнавши за нею право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., з яких: 1/5 частина належить їй як члену колгоспного двору зазначеного будинковолодіння; 1/5 частина, набута в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_5, померлої 17 травня 1995 року; 1/5 частину, набута в порядку спадкування за законом після смерті її брата - ОСОБА_6, померлого 19 листопада 1997 року та скасувати свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок по вул. Зелена, 36 у с.Курники від 14 червня 1989 року, видане на ім’я ОСОБА_5 виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області на підставі рішення виконкому №124 від 26 травня 1989 року. Крім цього, слід визнати за ОСОБА_3 та Баб»як ОСОБА_11 (за кожною) право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., як члена колгоспного двору зазначеного будинковолодіння.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.120, 123, 534, 549 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.), ст.ст. 1218, 1262 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Тернопільська районна державна адміністрація про визнання права власності на частку у будинковолодінні та скасування свідоцтва про право власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м., житловою – 64,1 кв.м., з яких: 1/5 частина належить їй як члену колгоспного двору зазначеного будинковолодіння; 1/5 частина, набута в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_5, померлої 17 травня 1995 року; 1/5 частина, набута в порядку спадкування за законом після смерті її брата - ОСОБА_6, померлого 19 листопада 1997 року.

Скасувати свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок по вул. Зелена, 36 у с. Курники Тернопільського району Тернопільської області від 14 червня 1989 року, видане на ім’я ОСОБА_5 виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області на підставі рішення виконкому №124 від 26 травня 1989 року.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа Тернопільська районна державна адміністрація про визнання права власності на частку у домоволодінні – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., як члена колгоспного двору зазначеного будинковолодіння.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Зелена, 36 в с.Курники Тернопільського району Тернопільської області, загальною площею 96,9 кв.м.. житловою – 64,1 кв.м., як члена колгоспного двору зазначеного будинковолодіння.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 01 березня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_12