Постанова № 72638602, 12.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року м. Київ

Справа № 22-565 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Таран Н.Г.

Унікальний номер № 754/16137/15-ц Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Ратнікової В.М., Саліхова В.В.

при секретарях Дука В.В., Телятник І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка", генерального директора Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_2, заступника генерального директора з питань розвитку Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_3, тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу кадрової роботи Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_4, головного інженера Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_5, помічника генерального директора з питань безпеки Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_6, заступника генерального директора з загальних питань та безпеки Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_7, касира центральної бухгалтерії Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, майнової, моральної шкоди, зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка", генерального директора Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_2, заступника генерального директора з питань розвитку Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_3, тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу кадрової роботи Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_4, головного інженера Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_5, помічника генерального директора з питань безпеки Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_6, заступника генерального директора з загальних питань та безпеки Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_7, касира центральної бухгалтерії Державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, майнової, моральної шкоди, зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 10.07.2013 року по 08.04.2015 року вона працювала на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії Державного підприємства «Національної кіностудії художніх кінофільмів ім. О. Довженка» - (далі по тексту ДП «НКХФ ім. Довженка»).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02.11.2015 року у справі № 22-ц/796/11342/2015 позивач була поновлена на роботі на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП «НКХФ ім. Довженка».

03.11.2015 року для виконання своїх посадових обо'язків позивач з'явилась до ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" для поновлення на роботі та виконання своїх трудових обов'язків.

03.11.2015 р. на територію підприємства її не пустили.

З 04.11.2015 року по 09.11.2015 року позивач перебувала на лікарняному.

10.11.2015 року позивач вийшла на роботу за місцезнаходженням відповідача: м. Київ, пр. Перемоги, 44.

В той же день вона була ознайомлена з наказом № 202к від 05.11.2015 року про її поновлення на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії ДП «НКХФ ім. Довженка» та з наказом № 205-к про звільнення за прогул без поважних причин.

Також позивач мала намір пред'явити на підприємстві листок непрацездатності за період хвороби, але його у неї не прийняли.

Вважаючи наказ про своє звільнення незаконним позивач звернулась з позовом до суду вимога про поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано наказ № 205-к від 10.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера центральної бухгалтерії Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка» з 10.11.2015 року.

Стягнуто з відповідача Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 122 600,00 грн., 20 000,00 грн. моральної шкоди, та 1 158,75 грн. понесені судові витрати - витрати на правову допомогу.

Стягнуто з відповідача Державного підприємства «Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка» на користь держави судовій збір в сумі 1 461,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ДП "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просили рішення скасувати та закрити провадження по справі.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт посилався на те, що 02.08.2017р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року, яким ОСОБА_1 була поновлена на роботі Наказом від 05.11.2015 р., а тому підстава для поновлення Ії на роботі відпала, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

ОСОБА_1 та її представники проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили і відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02.11.2015 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді головного бухгалтера ДП " Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" з 08.04.2015 р.

Стягнуто з ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.04.2015 року по 02.11.2015 року в розмірі 38668,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн., а всього 41 809,25 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача було допущено із порушенням вимог діючого законодавства оскільки відсутність позивача на роботі в період часу з 04.11.2015 р. по 09.11.2015 р. відбулася з поважних причин і не є прогулом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції апелянт зазначив, що суд першої інстанції позбавив апелянта права на захист а також те, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП ""Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка" про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди одночасне покладення на Генерального директора ДП "Кіностудія ім. Довженка" зобов'язання відшкодувати підприємству шкоду, заподіяну оплатою часу вимушеного прогулу, було скасовано. На підставі рішення ВССУ від 02.08.2017 р. ДП видало наказ № 141к від 02.0.2017 р. про скасування дії Наказу від 05.11.2015 р. про поновлення на роботі ОСОБА_1

Інших доводів апелянтом не зазначено, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не встановлено.

Колегія суддів встановила, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 р., ОСОБА_1 було поновлено на роботі.

Рішенням Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ 02.08.2017 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 листопада 2015 р., було скасовано та залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 р. про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі та інших похідних вимогах.

На час ухвалення рішення судом першої інстанції 26 липня 2017 р. вказані обставини ще не відбулися і не були відомі суду першої інстанції, а тому говорити про незаконність рішення суду першої інстанції з цих підстав не можливо.

Згідно з ч. 2 п. 3 ст. 361 ЦПК України ( в редакції 2004 р.) встановлено, що підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягає перегляду.

Тобто скасування рішення яке було підставою для поновлення ОСОБА_1 на роботі, є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки як встановлено колегією суддів, суд першої інстанції ухвалив рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Інших доводів апелянтом не заявлено, а тому колегією суддів не перевірялись.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка» відхилити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 22 лютого 2018 року.

Головуючий

Судді