Постанова № 72636593, 01.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/15310/17 Головуючий суддя І інстанції Майстренко О.М.

Провадження № 22-ц/790/1127/18 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: договірні

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Піддубного Р.М.,

за участі секретаря Дмитренко А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року (суддя Майстренко О.М.)по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, 3-ті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська факторингова компанія розвитку», Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, 3-ті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська факторингова компанія розвитку», Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1: заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2, в тому числі вселення, вчинення будь-яких дій, пов'язаних з доступом до вказаної квартири, уповноваження інших осіб щодо вчинення відносно спірної квартири будь-яких дій до вирішення питання по суті.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06 грудня 2017 року клопотання ОСОБА_2 задоволено. Накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2. Заборонено відповідачу по справі ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_3, в тому числі вселення, вчинення будь-яких дій, пов'язаних з доступом до вказаної квартири, уповноваження інших осіб щодо вчинення відносно спірної квартири будь-яких дій.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач зазначав, що при задоволенні клопотання судом першої інстанції не враховано умов застосування забезпечення позову, а саме відсутність ризиків приховати спірне майно, продати, пошкодити чи знецінити його.

Судом не зазначено жодної підстави обрання заходу забезпечення позову, крім посилання на клопотання позивача.

Крім того, вважає що судом не враховано, що він на даний час є належним власником спірної квартири. За таких обставин, позивач вважає оскаржувану ухвалу такою, що спрямована на умисне протиправне позбавлення його, як власника квартири, можливості розпоряджатися та користуватися належним нерухомим майном.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, досліди-вши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинитипорушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що спірною є квартира АДРЕСА_2.

Вказане майно є предметом Договору купівлі продажу, укладеного 20 листопада 2017 року між сторонами, про визнання недійсним якого просить позивач.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може призвести до того, що у разі якщо відповідач розпорядиться спірним майном, це ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами. Проте невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 06 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складно 06 березня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

Р.М. Піддубний