Ухвала суду № 72636337, 07.03.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа №636/1001/14-к

Провадження №1-кп/635/431/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року Коллегія суддів Харківського районного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

суддів - Шинкарчука Я.А.

ОСОБА_1

при секретарі - Крилєвській І.А.

за участю прокурора - Харченка Є.Г.

потерпілих - ОСОБА_2

ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка кримінальне провадження №12013220450000345 за фактом скоєння ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.2 п.12 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити у відношенні обвинувачених строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи своє клопотання тим, що обвинувачені у разі зміни запобіжного заходу можуть переховуватися від суду.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора і просили продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу.

Обвинувачені та їх захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що вони вже тривалий час перебувають під вартою, ризики, наведені прокурором в його клопотанні не обгрунтовані, вони мають стійкі соціальні зв"язки, а тому просили змінити запобіжний захід на більш м"який.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, коллегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання прокурора є обгрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Нормами ч.3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено до 11 березня 2018 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання особи під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного утримання. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

З зазначених підстав коллегія суддів приходить до висновку про продовження існування ризику можливості переховування обвинувачених від суду, який став підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу та виправдовує тримання особи під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177, 197, 331 КПК України, коллегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківська установа виконання покарань (№27)" на 60 днів, до 05 травня 2018 року включно.

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківська установа виконання покарань (№27)" на 60 днів, до 05 травня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Н.Л.Панас

Судді Я.А.Шинкарчук

ОСОБА_1