Вирок № 72636102, 07.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1166/18

Номер провадження 1-кп/629/265/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря – Бєловол О.О.,

прокурора – Новікова Ю.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілого – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження на підставі угод про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, м-н 5АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, м-н 5АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

24.11.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою групою осіб, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, вирішили заволодіти пружинами та клином візка вантажного вагону, який знаходиться на залізничній колії біля території філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» в смт. Панютине м. Лозова Харківської області. Для цього, приблизно о 04:00 год. 27.11.2017 року, вони прийшли до залізничної колії, яка проходить біля території філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» в смт. Панютине м. Лозова Харківської області, на якій стоять вантажні вагони, де переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, за допомогою домкрату, підняли вантажний вагон №63886626, який перебуває на балансі філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця», після чого витягли з візка вагону 13 пружин в зборі, непридатних для подальшого використання за прямим призначенням, загальною вагою 256,7 кілограмів, вартістю 1283,50 гривень та один клин, непридатний для подальшого використання за прямим призначенням, вагою 11,5 кілограмів, вартістю 57,50 гривень, але не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не змогли розпорядитися викраденим майном, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_2 був затриманий охоронцями філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця», а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 змогли зникнути з місця події. У разі доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 могли заподіяти філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» майнову шкоду на загальну суму 1341 гривня.

Такі дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

27.02.2018 року між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваними ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_5 були укладені угоди про примирення та разом з обвинувальним актом направлені до суду.

Зі змісту даних угод про примирення вбачається, що під час досудового розслідування підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнають свою винуватість у вчиненні інкримінованого їм злочину. Поряд з цим, підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також узгодили міру покарання, яке повинні понести підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді 2 (двох) років позбавлення волі, погодилися на застосування, у відношенні підозрюваних, ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Перевіривши вказані угоди про примирення на їх відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначені угоди в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вони містять всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата їх укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_6 цілком розуміють їх права та обов’язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, наслідки їх невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до підозрюваних у разі затвердження угоди судом.

У підготовчому судовому засіданні суд переконався, що підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. погоджуються на призначення узгодженого покарання та розуміють, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 підтвердили суду та просили угоди затвердити.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що вказані угоди відповідають всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв’язку з чим не заперечував проти їх затвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив обставини, за яких він, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагалися таємно викрасти з візка вагону, який стояв на залізничній колії, яка проходить біля території філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» в смт. Панютине м. Лозова Харківської області, 13 пружин в зборі та один клин, які непридатні для подальшого використання за прямим призначенням. Однак довести свої дії не змогли, оскільки були помічені охоронцями філії «ПВРЗ» , які затримали ОСОБА_2, а він разом з ОСОБА_3 втекли з місця події.

ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив обставини, за яких він, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 намагалися таємно викрасти з візка вагону, який стояв на залізничній колії, яка проходить біля території філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» в смт. Панютине м. Лозова Харківської області, 13 пружин в зборі та один клин, які непридатні для подальшого використання за прямим призначенням. Однак довести свої дії не змогли, оскільки були помічені охоронцями філії «ПВРЗ» , якими він був затриманий, а ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 втекли з місця події.

ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив обставини, за яких він, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 намагалися таємно викрасти з візка вагону, який стояв на залізничній колії, яка проходить біля території філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» в смт. Панютине м. Лозова Харківської області, 13 пружин в зборі та один клин, які непридатні для подальшого використання за прямим призначенням. Однак довести свої дії не змогли, оскільки були помічені охоронцями філії «ПВРЗ» , які затримали ОСОБА_2, а він разом з ОСОБА_1 втекли з місця події.

Отже, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України – як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб, який відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, від якого потерпілим є філія «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця».

Дослідженням осіб встановлено, що ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у відділенні мається документація, що він проходив обстеження в ОПЛ № 1, з діагнозом психопатія збудженого кола, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше перебував з приводу синдромом залежності від опіоїдів, знятий з обліку у 1997 році, одружений, не працює, проживає за постійним місцем проживання.

ОСОБА_2 раніше не судимий, перебував на обліку у лікаря психіатра з 20.06.1996 року по 13.03.2007 року з діагнозом невропатичне заїкання високого ступеня, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше перебував з приводу вживання каннабіноїдів з шкідливими наслідками з 2009 року, знятий з обліку у 2010 році, не одружений, не працює, проживає за постійним місцем проживання.

ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, розлучений, не працює, проживає за постійним місцем проживання.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, обставиною, яка пом'якшує таке, суд визнає щире каяття в скоєному.

Судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угод про примирення відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченими та представником потерпілого визначена у межах санкції ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Обвинувачені та представник потерпілого погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання. Підстав для відмови в затверджені угод про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачуються особи. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угод про примирення між підозрюваним ОСОБА_1 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_6, між підозрюваним ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_6, між підозрюваним ОСОБА_3О та представником потерпілого ОСОБА_6, і призначення обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - у виді ДВОХ років позбавлення волі.

Суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинувачених можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, які сприятимуть їх виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нового злочину, при цьому тривалість іспитового строку суд призначає кожному з підозрюваних індивідуально, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу підозрюваних, обставин вчинення злочину і ставлення підозрюваних до вчиненого

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинувачених витрати за проведення товарознавчої експертизи № 5747 від 13.02.2018 року у розмірі 197 гривень 74 копійки.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_5, та представником потерпілого ОСОБА_6, укладену 27.02.2018 року.

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_5, та представником потерпілого ОСОБА_6, укладену 27.02.2018 року.

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_6, укладену 27.02.2018 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання – у виді ДВОХ років позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на ДВА роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання – у виді ДВОХ років позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік ШІСТЬ місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання – у виді ДВОХ років позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на ОДИН рік ШІСТЬ місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: 13 пружин та один клин візка вантажного вагону, які передані під зберігальну розписку представнику філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_7- повернути філії «ПВРЗ» ПАТ «Українська залізниця»,

-домкрат гідравлічний марки «BELAUTO», розрахований на підняття вантажу до 20 тон, в корпусі сірого кольору, який переданий на зберігання в камеру для зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області – конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 5747 від 13.02.2018 року по 65 гривень 91 копійки з кожного, які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу Держава.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: К.Ш.Харабадзе