Ухвала суду № 72635853, 06.03.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

06.03.2018

Справа № 642/790/18

Провадження № 1-кс/642/367/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2018 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., за участю секретаря Лозоватої А.В., слідчого Курдюкова О.В., розглянувши клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017221090000215 від 13.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на речі, вилучені 28.02.2018 року у ОСОБА_2., під час обшуку, проведеного за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Памірська, буд. №105, а саме: мобільний телефон "Meizu" IMEI 866715030636563, 866715030636571; електронні ваги KL-168 із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; електронній ваги QC із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; грошові кошти - одна купюра номіналом п'ятсот гривень, дві купюри номіналом двісті гривень, одна купюра номіналом 100 гривень, одна купюра номіналом п'ятдесят доларів США; автомобіль марки Audi А-6 д.н. RLA98VY синього кольору VIN: WAU2224B2WN177926.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, в провадженні СВ Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221090000215 від 13 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42017221090000122 слідчо-оперативним шляхом, в т.ч. під час допиту свідків, отримана інформація стосовно невстановлених осіб, які можуть бути причетні до незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території Холодногірського та інших адміністративних районів м. Харкова.

Досудовим розслідуванням було встановлено повні анкетні данні особи, яка займається незаконним збутом наркотичних засобів, ним є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, під час досудового розслідування та виконання доручення співробітниками Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, серед осіб, які придбали у ОСОБА_3 наркотичні засоби, було відібрано особу, яка добровільно надала згоду на проведення оперативної закупки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - «Метадон» у останнього – якого було представлено за вигаданими даними: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

08 грудня 2017 на підставі постанови прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 була проведена оперативна закупка наркотичного засобу у гр. ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_4 придбав у останнього полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, яку добровільно видав працівникам поліції. Згідно висновку судово-хімічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №2725 від 12.01.2018, надана на дослідження кристалічна речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – «Метадон», маса якого в перерахунку на масу представленої речовини становить 2,7580 грам. Згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01 серпня 2000 року, надана маса вказаного вище наркотичного засобу відносить до великих розмірів.

На проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 260, 263, 271 КПК України було отримано дозвіл згідно чинного законодавства.

Крім того, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 бере наркотичні засоби з метою подальшої реалізації у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5

В ході допиту свідків було встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

28 лютого 2018 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Памірська, 105 було вилучено: мобільний телефон "Meizu" IMEI 866715030636563, 866715030636571; електронні ваги KL-168 із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; електронній ваги QC із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; грошові кошти - одна купюра номіналом п'ятсот гривень, дві купюри номіналом двісті гривень, одна купюра номіналом 100 гривень, одна купюра номіналом п'ятдесят доларів США; автомобіль марки Audi А-6 д.н. RLA98VY синього кольору VIN: WAU2224B2WN177926

Вищевказані предмети були оглянуті слідчим Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області у присутності понятих та визнані речовим доказом по вищевказаному кримінальному провадженню.

В обґрунтування клопотання слідчий посилаються на те, що накласти арешт на майно необхідно оскільки мобільний телефон "Meizu" IMEI 866715030636563, 866715030636571; електронні ваги KL-168 із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; електронній ваги QC із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; грошові кошти - одна купюра номіналом п'ятсот гривень, дві купюри номіналом двісті гривень, одна купюра номіналом 100 гривень, одна купюра номіналом п'ятдесят доларів США; автомобіль марки Audi А-6 д.н. RLA98VY синього кольору VIN: WAU2224B2WN177926є предметом злочину та речовим доказом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, для чого необхідно проведення низку експертиз та інших слідчих дій.

В судовому засіданні слідчий Курдюков О.В. клопотання підтримав, зазначивши, що автомобіль марки Audi А-6 д.н. RLA98VY належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_7 ОСОБА_8 Станславу, який уповноважив користуватися даним автомобілем ОСОБА_9, який є сином ОСОБА_2 .

Власник майна ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, тому суд вважає можливим розглянути клопотання у відсутності ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.172 КПК України.

Вислухавши слідчого, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено . У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна..

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Із матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на речі вилучені у ОСОБА_2, під час обшуку від 28.02.2018 року, проведеного за адресою м. Запоріжжя, вул. Памірська, буд. №105, а саме мобільного телефону "Meizu" IMEI 866715030636563, 866715030636571; електронних ваг KL-168 із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; електронних ваг QC із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; грошових коштів: однієї купюри номіналом п'ятсот гривень, двох купюр номіналом двісті гривень, однієї купюри номіналом 100 гривень, однієї купюри номіналом п'ятдесят доларів США з метою береження речових доказів , які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль марки Audi А-6 д.н. RLA98VY синього кольору VIN: WAU2224B2WN177926 необхідно відмовити, оскільки слідчим не було доведено, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що цей автомобіль є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, можливої конфіскації майна, так-як вищевказаний автомобіль не належить ОСОБА_2, а ним лише користується ОСОБА_9

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, не застосування цього заходу зумовить труднощі в частині забезпечення цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 267, 170, 172-173 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт на речі вилучені у ОСОБА_2, 19.07.1981 р. н., під час обшуку від 28.02.2018 року, проведеного за адресою м. Запоріжжя, вул. Памірська, буд. №105, а саме: мобільний телефон "Meizu" IMEI 866715030636563, 866715030636571; електронні ваги KL-168 із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; електронній ваги QC із залишками порошкоподібної речовини білого кольору по всій поверхні; грошові кошти - одна купюра номіналом п'ятсот гривень, дві купюри номіналом двісті гривень, одна купюра номіналом 100 гривень, одна купюра номіналом п'ятдесят доларів США.

В іншій частині клопотання відносно арешту автомобіля марки Audi А-6 д.н. RLA98VY синього кольору VIN: WAU2224B2WN177926 відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити слідчому Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення

Слідчий суддя В.В. Вікторов