Ухвала суду № 72633866, 05.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/7976/17 Номер провадження 11-сс/786/123/18Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів з секретаремОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,з участю прокурора представника ТОВ «Легіонер Дніпро» - адвокатаОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу директора ТОВ «Легіонер Дніпро» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 8 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 під час досудового розслідування кримінального провадження №42016170000000313 від 08 листопада 2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.209, ч.1 ст.388 КК України, та наклав арешт на належне ТОВ «Легіонер Дніпро»: зерно пшениці 3 класу (в кількості 20065 кг); зерно пшениці 2 класу (в кількості 83 776 кг); зерно ячменю 3 класу (в кількості 17 835 кг); зерно кукурудзи 3 класу (в кількості 319 151 кг); зерно кукурудзи некласної (в кількості 99 649 кг), а також на зерно, що перебуває у власності ТОВ «Проддонмаркет», передавши його на відповідальне зберігання ТДВ «Гадяцький елеватор». Крім того, слідчий суддя наклав арешт на документи обліку та транспортування зернової продукції.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що арешт накладений з метою збереження речових доказів, якими є зерно та документи, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Легіонер Дніпро» просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на зерно, яке належить товариству та ухвалити нове рішення, яким в цій частині у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовити.

При цьому зазначає, що господарська діяльність ТОВ «Легіонер Дніпро» проводиться у відповідності до вимог закону і товариство не є фіктивним, зерно придбане на підставі відповідних договорів, тому не може бути предметом злочину.

Стверджує про відсутність підозрюваних осіб в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, апелянт вважає, що майно товариства не може бути арештоване з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки відсутні підстави, визначені ч.4 ст.170 КПК України.

Також звертає увагу на відсутність в клопотанні прокурора визначення розміру шкоди, завданої злочином і доказів про причетність до вчинення правопорушень товариства як юридичної особи та його службових осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Легіонер Дніпро» на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у відповідності до вимог ст.170 та ст.173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна.

Приписами ч.1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п.1 ч.2 вказаної статті Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а на підставі п.2 цієї частини статті,- спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

А у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування необхідності накладення арешту прокурор вказав, що сільськогосподарська продукція є предметом злочину і визнана речовим доказом. Зерно, яке належить ТОВ «Легіонер Дніпро» одержане внаслідок придбання за готівкові кошти у виробників сільськогосподарської продукції з метою ухилення від сплати податків, а саме товариство містить ознаки фіктивного підприємства.

Проте прокурор до клопотання,всупереч вимогам ч.2 ст.171 КПК України, не додав оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими він обґрунтовує такі доводи.

Не встановлено доказів фіктивності підприємства та придбання ним за готівкові кошти зерна і слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено.

Навпаки, як вбачається з відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ТОВ «Легіонер Дніпро» зареєстроване у відповідності з вимогами закону та здійснює господарську діяльність, що підтверджується відповідними звітами, таблицями про нарахування єдиного внеску та заробітної плати застрахованим особам (а.с.113-156).

Доводи апеляційної скарги про обставини добросовісного придбання зерна узгоджуються з наданими в судовому засіданні копіями договорів між ТОВ «Легіонер Дніпро» та відповідними товариствами і підтверджуються видатковими накладними (а.с.85-104).

Наведене спростовує висновки слідчого судді про те, що ТОВ «Легіонер Дніпро» є фіктивним підприємством, а його діяльність в даному випадку є протиправною.

Тому доводи прокурора про те, що належне товариству зерно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження не знайшли свого підтвердження.

Обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги про відсутність визначених законом підстав для арешту зерна з метою спеціальної конфіскації.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування проводиться з 8 листопада 2016 року, проте станом на 5 березня 2018 року жодній особі в цьому провадженні не повідомлено про підозру.

Відсутні також дані про здійснення кримінального провадження щодо юридичної особи ТОВ «Легіонер Дніпро» та службових осіб товариства.

Не містить клопотання прокурора і доказів того, що зерно належить третій особі, яка набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Отже, відсутні передбачені ст.170 КПК України підстави для накладення арешту на майно ТОВ «Легіонер Дніпро» з метою спеціальної конфіскації.

Крім того, вирішуючи питання щодо порядку виконання ухвали, слідчий суддя поклав обов’язок зберігання арештованого майна на ТДВ «Гадяцький елеватор».

Проте, таке рішення суперечить приписам ч.6 ст.100 КПК України, відповідно до яких речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на належне ТОВ «Легіонер Дніпро» зерно пшениці, ячменю та кукурудзи підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в цій частині.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.404, ст.405 та ст.422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Легіонер Дніпро» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 8 грудня 2017 року в частині накладення арешту на належне ТОВ «Легіонер Дніпро» зерно пшениці, ячменю та кукурудзи скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №42016170000000313 від 08 листопада 2016 року в частині накладення арешту на належне ТОВ «Легіонер Дніпро»: зерно пшениці 3 класу (в кількості 20065 кг); зерно пшениці 2 класу (в кількості 83 776 кг); зерно ячменю 3 класу (в кількості 17 835 кг); зерно кукурудзи 3 класу (в кількості 319 151 кг); зерно кукурудзи некласної (в кількості 99 649 кг).

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3