Вирок № 72632343, 06.03.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/144/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю прокурора Скиби Є. І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, непрацюючого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, військовозобов'язаного, раніше судимого:

14. 06. 2013 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч. 1, 289 ч. 2, 357 ч. 3 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

16. 08. 2013 року Октябрським районним судом м. Полтава за ст. 190 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано 1 рік 5 місяців 17 днів позбавлення волі і остаточно засуджено до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, а 20. 06. 2014 року звільнений на підставі ст. 7 ЗУ “Про амністію”, обвинуваченого за ст. 185 ч. 2 КК України, та угоду про примирення між ним та потерпілим ОСОБА_3 підприємством "Диканське досвідне лісомисливське господарство' в особі представника ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 01. 02. 2018 року, близько 23 год. 00 хв., на автомобілі марки «ВАЗ-2106”, державний номерний знак НОМЕР_1, із причепом до нього, під керуванням його знайомого ОСОБА_5, приїхали до належного потерпілому - державному підприємству “Диканське досвідне лісомисливське господарство” металевого бігборда (рекламного щита), який розташований неподалік урочища “Верхній Переруб”, що на автодорозі “Полтава-Гадяч”, за межами смт. Диканька Полтавської області, в напрямку м. Полтава, керуючись корисливими мотивами, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою гр. ОСОБА_6, якого він ввів в оману та переконав в тому, що останній має дозвіл та право розпоряджатися даним майном, а саме його демонтування та реалізацію, за допомогою заздалегідь взятого пропанового балону та різака пристосованого для різання металу демонтував бігборд шляхом розрізання на частини та спільно із ОСОБА_6 помістив порізаний бігборд до причепу автомобіля, таким чином здійснивши таємно його викрадення. Таким чином, потерпілому було завдано матеріальну шкоду у загальній сумі 1 497 грн. 32 коп. Викраденим майном обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

В ході досудового розслідування представник потерпілого, державного підприємства “Диканське досвідне лісомисливське господарство” - ОСОБА_4 15 лютого 2018 року уклав письмову угоду з обвинуваченим про примирення, яке містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ст. 185 ч. 2 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому. В даній угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілим та обвинуваченим покарання у виді двох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, а також згода сторін на його призначення та наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши міркування з приводу її затвердження прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши представнику потерпілому і обвинуваченому наслідки її затвердження, суд приходить до твердого переконання, що угода про примирення може бути затверджена, а обвинуваченому може бути призначена узгоджена між потерпілим та обвинуваченим вид та міра покарання за наступних підстав.

Як вбачається з пояснень представника потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1 в суді, з змісту угоди про їх примирення, вона укладена ними на добровільних засадах, без застосування насильства, дана угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін угоди або інших осіб, в угоді вказані вірні формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ст. 185 ч. 2 КК України, що є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом також встановлено, що потерпілий і обвинувачений узгодили, яке покарання за вчинене повинен нести обвинувачений ОСОБА_1 та в суді надали згоду на призначення саме такого покарання.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що він розуміє наслідки затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України.

Таким чином, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України..

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 468, 471-476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 15 лютого 2018 року, укладену між представником потерпілого Державного підприємства “Дканське досвідне лісомисливське господарство” - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та за вчинення цього кримінального правопорушення призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації .

Речовий доказ — автомобіль марки «ВАЗ-2106”, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7 та автомобільний причіп № ХТ-810240 00009473, червоного кольору, який також належить ОСОБА_7, залишити вказаному власнику.

Речові докази — металевий кисневий балон із маркуванням на ньому — 91722 РІ 501225, редуктор з маркуванням ДКП-1-65, 1978 року, шланг гумовий чорного кольору з маркуванням ГОСТ 8318-57 ГДВ-10, діаметр 93-71 довжиною 9,7 метрів на кінці якого мається металевий газовий різак без маркування, пропановий металевий балон червоного кольору об'ємом 5 л з маркуванням на ньому “Балон 1-5 ГОСТ 15860-84 № 9169, редуктор з маркуванням РДСГ 1-1,2-9504, чорного кольору гумовий шланг довжиною 8,5 м з маркуванням на ньому ГОСТ 8318-57 ГБВ 10 діаметр 93-71, які належать ОСОБА_8 та передані йому на зберігання, залишити вказаному власнику.

Речові докази - металеву конструкцію, котра складається із шістнадцяти частин (уголки металеві), чотири жерстяні пластини, котрі зігнуті між собою, шість металевих труб наступних розмірів — діаметр 16 сантиметрів кожна, товщина стінки метала кожної 5 мм, довжина 1,36 м, 1,72 м, 1,39 м, 1,56 м, 1,52 м, 1,69 м, залишити власнику державному підприємству “Диканське досвідне лісомисливське господарство”.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок суду набирає законної сили після 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.

Головуючий: