Вирок № 72631781, 28.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/8304/17

н.п. 1-кп/415/255/18

ВИРОК

Іменем України

28 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Панасенка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240002554 від 02.12.2017 у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого машиністом котельної установи на ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова», раніше судимого 25.02.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. ч. 1, 2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільненого з іспитовим строком на 2 роки; 20.10.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст. 263, ч. ч. 1, 4 ст.70, ст.71 КК України до 8 років позбавлення волі, 25.07.2017 звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 29.04.2015 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільненого з іспитовим строком на 1 рік; 14.01.2016 ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області іспитовий строк за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 29.04.2015 відмінено та засудженого направлено до місць позбавлення волі на строк 1 рік; 30.03.2016 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст. 185, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі, 04.05.2017 звільненого з місць позбавлення волі, на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково на не відбуту частину покарання, на 4 місяці 25 днів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02.12.2017, приблизно о 10 годині, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_1, проникли через дерев'яний паркан до подвір'я будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрали майно, яке належить потерпілій ОСОБА_3, а саме металеві сітки у кількості 3 штук, загальною вагою 54 кг, які представляють для потерпілої цінність як лом чорного металу, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1444е від 11.12.2017, 286 гривень 20 копійок, якими розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

02.12.2017, приблизно о 14 годині, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого мана, діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_1, проникли через дерев'яний паркан до подвір'я будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки намагалися повторно таємно викрасти майно потерпілої ОСОБА_3, а саме металеві сітки у кількості 2 штук, загальною вагою 36 кг, які представляють для потерпілої цінність як лом чорного металу, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1463е від 12.12.2017, 190 гривень 80 копійок. Обвинувачений ОСОБА_2 і обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, взяли в руки вищевказані металеві сітки та стали їх виносити за двір вказаного подвір'я, проте у цей момент їх помітила потерпіла ОСОБА_3, яка стала їх зупиняти. Обвинувачений ОСОБА_2, усвідомлюючи, що їхні з обвинуваченим ОСОБА_1 злочинні дії стали носити відкритий характер, керуючись раптово виниклим умислом на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_1, повторно відкрито викрали вищевказані 2 металеві сітки, з якими втекли з місця скоєння злочину, чим спричинили потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 02.12.2017, він діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_1, проник через дерев'яний паркан до подвір'я будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки викрали 3 металеві сітки. У подальшому, того ж дня, намагалися викрасти ще 2 металеві сітки, проте коли вони їх виносити за двір вказаного подвір'я, то у цей момент їх помітила потерпіла ОСОБА_3, яка стала їх зупиняти та кричати. Він бачив, як потерпіла почала бити обвинуваченого ОСОБА_1 палкою, проте вони металеві сітки не покинули та втекли з ними. Усі вищевказані сітки вони здали до пункту прийому металобрухту та отримали приблизно 200 гривень. У подальшому, металеві сітки працівники поліції повернули потерпілій, а вони ще відшкодували їй 300 гривень. Пояснив, що вчинив вищевказані злочини, через скрутне матеріальне становище, оскільки на шахті, де він працює, тривалий час затримували виплату заробітної плати. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що 02.12.2017, з ранку, коли вони з обвинуваченим ОСОБА_2 йшли по АДРЕСА_3, та запропонував залізти до подвір'я вищевказаного будинку, щоб вчинити крадіжку. На подвір'ї вони знайшли 3 металеві сітки, які винесли та здали до пункту прийому металобрухту. За гроші придбали продукти харчування та цигарки. У цей же день, ближче до обіду, вони знову пішли до будинку № АДРЕСА_3. Коли витягували з подвір'я 2 металеві сітки, то вийшла потерпіла, яка стала кричати на них і вдарила його палкою. Металеві сітки вони не покинули, а втекли з якими з місця скоєння злочину та здали у тому ж самому пункті прийому металобрухту. У подальшому, завдані потерпілій ОСОБА_3 збитки, вони відшкодували у повному обсязі, претензій вона не має. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання надала заяву, згідно якої просила судовий розгляд провести без її участі та призначити покарання обвинуваченим на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винність останніх у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище доведено та кваліфікує їх дії за ч. 3 ст.185 КК України.

Також суд вважає доведеною винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище та кваліфікує їх дії за ч. 3 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів;

- особу винних, які мають постійне місце проживання, неодружені, у побуті за місцем реєстрації характеризуються задовільно (а.с. 108, 121), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають (а.с. 127, 128), раніше судимі (а.с. 112-113, 123-124), обвинувачений ОСОБА_1 не працює, обвинувачений ОСОБА_2 працює машиністом котельної установи на ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова»;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, а також добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинувачених та їх репутацію, які раніше неодноразово судимі, вчинили умисні корисливі злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 і ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ч.3 ст.185 і ч.3 ст.186 КК України.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачені скоїли більш одного злочину, при призначенні обвинуваченим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченим остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, які в судовому засіданні вибачалися за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надали правдиві свідчення про обставини вчинених ними злочинів, мають постійне місце проживання, за яким характеризуються задовільно, суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, залишити раніше обраний - домашній арешт.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, залишити раніше обраний - домашній арешт.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у сумі 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 (двадцять дві) копійки, на залучення експертів, у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження:

- судової товарознавчої експертизи від 12.12.2017 №19/113/9-3/1463е, вартістю 197 (сто дев'яносто сім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки,

- судової товарознавчої експертизи від 12.12.2017 №19/113/9-3/1444е, вартістю 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки,

підлягають стягненню солідарно з обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази:

- металеві сітки у кількості 3 штуки, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_3 - підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_3;

- металеві сітки у кількості 2 штук, розмірами 2,7х70 см, які передані на відповідальне зберігання у метало приймача на території метопункту ТОВ «Максимет», розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. К.Маркса, 231 - підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_3;

- акт прийому передачі метало брухту № 2/12, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - підлягає залишенню у матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний - домашній арешт.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обраний - домашній арешт.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати загальною сумою 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 (двадцять дві) копійки, у зв'язку з проведенням:

- судової товарознавчої експертизи від 12.12.2017 №19/113/9-3/1463е, вартістю 197 (сто дев'яносто сім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки,

- судової товарознавчої експертизи від 12.12.2017 №19/113/9-3/1444е, вартістю 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Речові докази:

- металеві сітки у кількості 3 штуки, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_3 - повернути потерпілій ОСОБА_3;

- металеві сітки у кількості 2 штук, розмірами 2,7х70 см, які передані на відповідальне зберігання у метало приймача на території метопункту ТОВ «Максимет», розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. ім. К.Маркса, 231 - повернути потерпілій ОСОБА_3;

- акт прийому передачі метало брухту № 2/12, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко