Рішення № 72631317, 06.03.2018, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/766/17

Провадження № 2-о/391/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2018р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого – судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря судового засідання – Єтенко К.В.

представника заявника ОСОБА_1 (ордер серії КР №74707 від 13.12.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, заінтересована особа Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою.

ОСОБА_2 звернувся з заявою про визнання спадщини відумерлою. Свої вимоги обґрунтував наступним.

Червонослобідська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати спадщину відумерлою, а саме, земельну частку (пай) площею 6,35 га, розташовану на території Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, померла 07.02.2001.

ІІ. Представник заявника ОСОБА_4 вимоги заяви підтримав, та надав письмові пояснення, за якими погодився, що спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 відкрилась під час дії ЦК УРСР від 18.07.1963, водночас зазначив, що розгляд справи має проводитись з урахуванням ст. 1277 ЦК України, оскільки від дня відкриття спадщини і до набрання чинності ЦК України спливло близько трьох років. Крім того, зазначив керуючись вимогами ЦК України та ЦПК України, що в Україні акти вищих судових органів не є джерелом права і носять рекомендаційний характер. Просив задовольнити вимоги заяви.

Представник заінтересованої особи Компаніївської РДА Кіровоградської області, в судове засідання не з’явився надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Щодо вимог заяви надав письмові заперечення, оскільки ОСОБА_3 померла 07.02.2001, до набрання чинності діючого ЦК України, а тому керуючись п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, зазначена заявником ст. 1277 ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, ця ж думка викладена в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008. В зв’язку з викладеним просили відмовити в задоволені заяви в повному обсязі.

Так в п. 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ІІІ. Ухвалою суду від 23.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.2017. В судове засідання з’явився представник заявника – адвокат ОСОБА_4, представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заперечення, вимоги заяви не визнає. Справу відкладено на 27.12.2017. В зв’язку з набранням чинного нового Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) судом постановлено ухвалу від 23.01.2018 підготовчого судового засідання. Засідання призначено на 01.02.2018.01.02.2018 справу призначено до судового розгляду. Будь яких інших клопотань від учасників справи не надходило. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази.

IV. Судом встановлено.

02 лютого 2001 року померла ОСОБА_3, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть. В день її смерті відкрилася спадщина.(а.с.34-35).

Із довідки виданої виконкомом Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 05.10.2017 року №273 встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка (пай) загальною площею – 6,35 га., виготовлений та виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР № 0053658.(а.с.3)

Із інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 13.01.2018 № 50543630 та № 50543650 встановлено, що у Спадковому реєстрі інформація щодо ОСОБА_3 відсутня, відповідно свідоцтво про право на спадщину не видавалось, заповіт не складався.(а.с.31-33).

V. Аналізуючи надані суду документи судом встановлені наступні факти.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ч.1,2 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Із інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 13.01.2018 встановлено, що у Спадковому реєстрі інформація щодо ОСОБА_3 відсутня, відповідно свідоцтво про право на спадщину не видавалось, заповіт не складався.(а.с.31-32).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом. Тобто зазначені правила застосовуються до спадщини, що відкрилася після 01.07.2003 року.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Інформаційним листом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року визначено, що норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

Оскільки відносини щодо спадкування майна ОСОБА_3 виникли 07.02.2001, до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, тобто ЦК Української РСР 1963 року.

В нормах ЦК Української РСР 1963 року не існує такого поняття як відумерла спадщина.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в ст. 548 ЦК УРСР 1963 року дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 шестимісячний строк для прийняття спадщини спадкоємцями закінчився 07.08.2002 упродовж цього строку ніхто спадщину не прийняв.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР 1963 року було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину.

Таким чином, оскільки упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, перейшла до держави.

За таких обставин заява Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, у якій фактично ставиться питання про передачу до комунальної власності землі, яка наразі перебуває у державній власності, не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що заявника звільнено від сплати судового збору, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.ст.ст. 12, 13, 81, 337-338 ЦПК України, 529-531, 555, 548 ЦК УРСР 1963 року, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, заінтересована особа Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С.Червонописький