Рішення № 72630951, 07.03.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1001/17

Провадження № 2/591/104/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого Грищенко О.В., секретаря судового засідання Антипенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/1001/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Сумського прикордонного загону ДПС України, за участю представника позивача адвоката ОСОБА_2, прокурора Тютюнник Світлани Миколаївни, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 11.09.2016 року уповноваженою особою Сумського прикордонного загону ДПС України відносно нього незаконно був складений протокол про адміністративне правопорушення, у зв’язку з чим постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2016 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн. Постановою Апеляційного суду Сумської області було скасовано постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2016 року, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності йому завдано моральної та матеріальної шкоди. Просить стягнути на свою користь з держави Україна особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області за рахунок Державного бюджету України на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн. витрат на правову допомогу та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Просив також стягнути на свою користь з держави Україна особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку судові витрати. Просив стягнути з Сумського прикордонного загону ДПС України на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно, з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення був підданий незаконному затриманню, тобто позбавлений можливості вільно пересуватися. Крім того, все це негативно вплинуло на його життя, завдало тривалих моральних страждань, оскільки не міг знайти роботу, йому відмовляли в працевлаштуванні через те, що внаслідок притягнення його адміністративної відповідальності постраждала його ділова репутація. За вказаний період ним понесені витрати на правову допомогу. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідачів Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області ОСОБА_3 у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, вважала, що вимоги позивача про стягнення шкоди не ґрунтуються на доказах, крім того, зазначила, що відповідно до вимог чинного законодавства шкода, завдана громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів прокуратури і суду, може бути стягнута з Державного бюджету, а не з рахунків Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області.

Прокурор Тютюнник С.М. вважала, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Представник Сумського прикордонного загону ДПС України ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку з необґрунтованістю. Пояснив, що на посадових та службових осіб Сумського прикордонного загону ДПС України не поширюється дія Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів прокуратури і суду». Крім того, вважав, що складаючи протокол про адміністративне право порушення, службова особа Сумського прикордонного загону ДПС України капітан ОСОБА_5 діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом. Позивача не було затримано, натомість, він добровільно надав свою згоду прибути в смт. Краснопілля для складання протоколу. Доказів про те, що позивач був незаконно затриманий, ним та його представником не надано. Крім того, пояснив, що до складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП, він раніше вже був притягнутий судом до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, отже, не заслуговують на увагу його доводи про те, що складанням цього протоколу та притягнення його до адміністративної відповідальності у даному випадку негативно вплинуло на його ділову репутацію, у зв’язку з чим він не зміг знайти роботу та зазнав моральної шкоди. До цього часу позивач також ніде не працював. Вважав, що на підтвердження своїх вимог позивачем не надано доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дійшов висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено, та вбачається з оглянутих у судовому засіданні матеріалів справи № 578/884/16-п про адміністративне правопорушення, 11.09.2016 року капітаном Сумського прикордонного загону ДПС України капітан ОСОБА_5 складений протокол про адміністративне право порушення за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 11.09.2016 року о 8-45 год. в напрямку с. Грабовське Краснопільсього району Сумської області на відстані 5 м. від Державного кордону України прикордонним нарядом було виявлено гром. України ОСОБА_1, який спільно з гр. ОСОБА_6 намагався здійснити незаконний перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та перемістити чотири голови ВРХ на територію РФ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 204-1 ч. 2 КУпАП.

Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2016 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн. Постановою Апеляційного суду Сумської області було скасовано постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2016 року, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а.с.11-12).

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що знайомий з позивачем, з яким мав намір укласти трудовий договір для догляду за великою рогатою худобою. Доручив йому доглядати за худобою, але трудовий договір не був укладений, оскільки це був вихідний день. Йому відомо також, що позивача затримали прикордонники в біля державного кордону з РФ в с. Грабовське. В подальшому укладення трудового договору не відбулося, оскільки вже не залишилося худоби, за якою необхідно доглядати.

Правовідносини, що виникли, регулюються нормами ЦК України, Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” .

Статтями 1166, 1167 ЦК України визначені загальні підстави відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно з ст. 2 зазначеного Закону Право на відшкодування шкоди в розмірах і в

порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Вказані норми закону, на які послався в обґрунтування свої позовних вимог позивач, підлягають, на думку суду, застосуванню до спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 38 КПК України визначено коло органів досудового розслідування та ст. 40 КПК України визначені повноваження оперативних підрозділів органів Державної прикордонної служби України на здійснення здійснюють слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У правовідносинах, що склалися між сторонами у даній справі, службова особа Сумського прикордонного загону ДПС України, яка склала протокол про адміністративне правопорушення відносно відповідача не є, у розумінні наведених норм закону, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Крім того, у судовому засіданні позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення відбулося його затримання, яке він вважав незаконним.

З наданих суду доказів вбачається також, що позивач згідно з постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2016 року на нього було накладено стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн. Проте, вказана постанова суду не набрала законної сили, оскільки була скасована Апеляційним судом Сумської області.

Отже, на думку суду, неможливо вважати, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки обов’язковим для виконання є рішення суду, яке набрало законної сили, а згідно з постановою Апеляційного суду Сумської області було скасовано постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2016 року, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач, з огляду на наведене, не довів, що настали обставини, передбачені Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”.

В судовому засіданні позивачем суду не надано жодного доказу, і судом не встановлено жодної правової підстави для стягнення матеріальної і моральної шкоди на користь позивача, тому суд відмовляє в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 1167, 1166, 1176 Цивільного Кодексу України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”, ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07 березня 2018 року.

Суддя О.В.Грищенко