Постанова № 72630867, 28.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1571/18

Номер справи місцевого суду: 520/6268/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року про забезпечення позову по справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі ОМР звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки.

Одночасно з подачею позову заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду з заявою, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1, та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року заяву заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі ОМР про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1. Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2.

Обов'язок пред'явлення даної ухвали покладно на представника Одеської місцевої прокуратури №1.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1про вжиття заходів забезпечення позову суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 Пундус Д. звернувся до суду з позовом, в якому просить витребувати у ОСОБА_2 на користь ОМР земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_3, судові витрати покласти на відповідача.

Одночасно з подачею позову заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду з заявою, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1, та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_4

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього в інших осіб.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України вбачається, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, у відповідності з зазначеними нормами процесуального права, враховуючи існування спору між сторонами та заявлені позовні вимоги, суд обгрунтовано вважав, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню, так як невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Посилання автора апеляційної скарги на непоне з`ясування судом обставин обґрунтованості та необхідності застосування зазначених заходів забезпечення позову, порушення процесуальних прав та права власності відповідача, неврахування правових позицій вищих судових інстанцій, відсутність належного вмотивування заявлених заходів забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2018 року

Головуючий П.М. Черевко

Судді: А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький