Рішення № 72630779, 07.03.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/124/18

Номер провадження 2/573/106/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить будинок №44 по вул. Зеленій в с. Гостинне Білопільського району Сумської області. У вказаному будинку зареєстровані її донька ОСОБА_3, онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також її колишній зять ОСОБА_2, який фактично не проживає у будинку з серпня 2016 року, а проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. У добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку відповідач відмовляється. Його реєстрація в будинку порушує права позивача, як власника житла, користуватись, володіти та розпоряджатись своєю власністю. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду та, посилаючись на ст. 72 ЖК України, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в її будинку.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про день, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, в заочному провадженні за згодою позивача та за наявними в справі доказами.

Повно, всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, на підставі договору дарування житлового будинку від 18 січня 2015 року, на праві власності належить будинок №44 в с. Гостинне Білопільського району Сумської області (а. с. 25-29).

У належному позивачу на праві власності будинку зареєстровані: ОСОБА_3, її колишній чоловік ОСОБА_2, відповідач по справі, та їхні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а. с. 11).

Відповідно до довідки депутата Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області ОСОБА_6 ОСОБА_2 з серпня 2016 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).

У відповідності до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Аналогічне положення містить і ст. 150 ЖК України.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення будь-яких порушень права власності, вимагати усунення будь-яких перешкод з боку інших осіб, пов'язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Вказаний вище закон є спеціальним актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 даного закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язана з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користуватись житловим приміщенням, не суперечить положенням статті 391 та ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України, якщо особа не проживає в жилому приміщенні без поважних на те причин понад встановлені законом строки, вона може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_2 не є членом сім’ї позивача, не є власником або наймачем житлового будинку, який належить на праві власності позивачу, в судове засідання не з’явився, заперечення проти позову суду не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач без поважних причин не проживає у спірному будинку з серпня 2016 року, його особистих речей там немає, а тому його необхідно визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: с. Гостинне, вул. Зелена, 44, Білопільського району Сумської області.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягнення на користь позивача судові витрати в сумі 704,80 грн. за сплачений нею при зверненні з позовом судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої за адресою: 41854, Сумська область, Білопільський район, село Гостинне, вулиця Зелена, будинок 44 до ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: 41854, Сумська область, Білопільський район, село Гостинне, вулиця Зелена, будинок 44 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, паспорт серії МВ №604389, таким, що втратив право користування житловим будинком №44 по вулиці Зеленій в селі Гостинне Білопільського району Сумської області.

Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1.

Письмова заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя