Постанова № 72630738, 01.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4898/16-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/791/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Суханової Є.М.,

при секретарі Марченку Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, заінтересована особа – ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо поверненню нею виконавчого документу стягувачу та просив постановити ухвалу про її задоволення, посилаючись на те, що 06 березня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення в справі №2-2967/2011 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з них на користь банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 11 лютого 2008 року в розмірі 6 970 812 грн. 87 коп. та судові витрати в сумі 1 793 грн. 96 коп.

18 червня 2012 року на підставі вищевказаного рішення ПАТ «Родовід Банк» отримав виконавчий лист.

08 серпня 2016 року ПАТ «Родовід Банк» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 липня 2016 року ВП №49745810, яка винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що реєстраційними органами державного виконавця повідомлено про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Заявник ПАТ «Родовід Банк» в скарзі зазначив, що постанову про повернення виконавчого документу від 28 липня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 винесено з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим заявник просив суд визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при винесенні постанови від 28 липня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 28 липня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу та зобов’язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження №49745810.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року в задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, ПАТ «Родовід Банк» подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення їхньої скарги в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, не з»явились, однак їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 березня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області було ухвалене заочне рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості по кредитному договору №77.2/СЗ-025.08.2 від 11 лютого 2008 року в сумі 6 970 812,87 грн. та судових витрат в сумі 1 793,96 грн. (том 2, а.с.160-163).

24 липня 2012 року представник ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_5 отримала виконавчі листи, видані на підставі вищевказаного судового рішення (том 2, а.с.171-172).

29 грудня 2015 року на виконання до відділу примусового виконання рішень надійшов виконавчий лист, виданий Броварським міськрайонним судом Київської області від 18 червня 2012 року №2-2667/2011 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості по кредитному договору №77.2/СЗ-025.08.2 від 11 лютого 2008 року в сумі 6 970 812 грн. 87 коп. та судових витрат в сумі 1 793 грн. 96 коп. (том 2, а.с.248-251).

30 грудня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49745810 (том 2, а.с.247), копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома 12 січня 2016 року за вихідним №43 (том 2, а.с.246).

31 травня 2016 року державним виконавцем на підставі ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (том 2, а.с.245), копію якої 01 червня 2016 року за вихідним №2945 направлено на адресу боржника для виконання та до відома (том 2, а.с.244).

Одночасно з цим, 31 травня 2016 року, державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 2, а.с.243), копії якої 01 червня 2016 року за вихідним №2947 направлено сторонам виконавчого провадження до відома (том 2, а.с.242).

31 травня 2016 року державним виконавцем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, а саме щодо боржника ОСОБА_3, згідно якої майно, яке належить боржнику і на яке може бути звернено стягнення відсутнє (том 2, а.с.211-239).

Згідно відповідей Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України, відсутня інформація щодо місця роботи боржника та інформація щодо відкритих банківських рахунків, які належать боржнику (том 2, а.с.208-210).

01 червня 2016 року державним виконавцем направлено вимоги до реєструючих органів з метою з’ясування наявності у боржника на праві приватної власності майна.

02 червня 2016 року державним виконавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження зареєстровано обтяження арешту всього нерухомого майна боржника (том 2, а.с.240-241).

В цей же день, 02 червня 2016 року, державним виконавцем в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна зареєстровано обтяження всього нерухомого майна боржника.

22 червня 2016 року до відділу надійшла відповідь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07 червня 2016 року № 09/01/12673, згідно якої боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) відсутній (том 2, а.с.207).

01 липня 2016 року до відділу надійшла відповідь Регіонального сервісного центру МВС в Київській області від 14 червня 2016 року №31/10-2400, згідно якої за боржником на праві приватної власності транспортних засобів не зареєстровано (том 2, а.с.206).

28 липня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-2667/2011, виданого 18 червня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. Згідно відповіді Державної податкової служби України інформація про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб відсутня. Згідно відповіді Державної податкової служби України, інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває. Згідно відповіді Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Київській області, за боржником транспортні засоби серед зареєстрованих в Київській області не зареєстровані. Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно боржника та Інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутній (том 2, а.с.204-205).

Вищевказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 липня 2016 року №49745810 разом із виконавчим листом Броварського міськрайонного суду Київської області №2-2667/2011 від 18 червня 2012 року була направлена стягувачу 29 липня 2016 року за вихідним №4824 (том 2, а.с.203).

Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк», суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець винесла постанову відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відмовляючи в задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк», суд першої інстанції виходив з того, що головний державний виконавець, постановлюючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, діяв в межах та на підставі чинного законодавства.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що головним державним виконавцем Венгель Ю.Ю. не вжито всіх можливих передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів виконання судового рішення і винесення ним 28 липня 2016 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним та таким, що безумовно порушує право стягувача ПАТ «Родовід Банк» на виконання рішення суду, що є невід»ємною складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи вищевикладене, помилковим є висновок суду про відсутність підстав до визнання неправомірними дій головного державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки головний державний виконавець при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві діяла з порушенням вимог закону, наслідком чого стало порушення прав заявника, як стягувача, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скарги ПАТ «Родовід Банк» про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві та зобов’язання відділу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи те, що висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи та спростовуються її матеріалами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали з постановленням по справі нового судового рішення про задоволення скарги ПАТ «Родовід Банк» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 450, 451, 452 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» – задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при винесенні постанови №49745810 від 28 липня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 №49745810 від 28 липня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Зобов’язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження №49745810.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: