Постанова № 72630189, 22.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2778/18

Номер справи місцевого суду: 520/15536/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Апартментс» - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2017 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_8, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про розірвання договору, визнання недійсними договорів та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_8, третя особа - приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_9 про розірвання договору, визнання недійсними договорів та визнання права власності.

22 грудня 2017 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/13 та земельну ділянку площею 0,0590 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0022 за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/1, що зареєстровані за ТОВ «Марін Апартментс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717118, посилаючись на те, що відповідач тривалий час не виконує зобов’язання за договором та не виконує грошові зобов’язання, а тому існує ймовірна загроза, що у випадку постановлення судом рішення, виконати його буде складно. Крім того, вищезазначене нерухоме майно, що є предметом спору перебувало у власності ОСОБА_3, однак на день звернення до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_5 стало відомо, що майно належить вже ТОВ «Марін Апартментс».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2017 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/13 та земельну ділянку площею 0,0590 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0022 за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/1, що зареєстровані за ТОВ «Марін Апартментс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717118.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник ТОВ «Марін Апартментс» - ОСОБА_2 та представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звернулися до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в яких просять скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2017 року та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, державного реєстратора Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_8, третя особа - приватний нотаріус ОМНО ОСОБА_9 про розірвання договору, визнання недійсними договорів та визнання права власності.

22 грудня 2017 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/13 та земельну ділянку площею 0,0590 га, кадастровий номер: 5110136900:35:001:0022 за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/1, що зареєстровані за ТОВ «Марін Апартментс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717118. При цьому позивач посилався на те, що відповідач тривалий час не виконує зобов’язання за договором та не виконує грошові зобов’язання, а тому існує ймовірна загроза, що у випадку постановлення судом рішення, виконати його буде складно. Крім того, вищезазначене нерухоме майно, що є предметом спору перебувало у власності ОСОБА_3, однак на день звернення до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_5 стало відомо, що майно належить вже ТОВ «Марін Апартментс».

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При таких обставинах, з метою недопущення відчуження спірного майна, суд вважав за можливе задовольнити дану заяву про забезпечення позову та накласти арешт на спірне нерухоме майно, до розгляду даної справи по суті.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Звернувшись до суду з позовом за захистом своїх порушених позивач посилається на те, що всупереч умовам договору про спільну діяльність від 10.11.2015 року відповідачами, за попередньою змовою між собою, вчинено дії направлені на усунення ОСОБА_5 від володіння майном, шляхом його переоформлення спочатку на ОСОБА_3, а в подальшому на створене ним ТОВ «Марін Апартментс».

Зазначені обставини зумовили ОСОБА_5 звернутися до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/13 та земельну ділянку площею 0,0590 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0022 за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/1, з метою недопущення подальшого відчуження зазначеного майна.

Так, згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушенних чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким заходом забезпечення позову, як арешт, суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Оскільки ціна позову складає 14800643 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки якщо не буде накладено арешт житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 153/13 та земельну ділянку площею 0,0590 га, кадастровий номер 5110136900:35:001:0022 за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 153/1 існує імовірність їх подальшого відчуження, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Посилання авторів апеляційних скарг на непоне з`ясування судом обставин наявності спору між сторонами, недоведеність факту яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може вплинути на неможливість виконання рішення, неврахування судом ціни позову та можливості зустрічного забезпечення, невідповідність заяви формі та змісту, неврахування судом співмірності накладеного арешту з позовними вимогами, накладення арешту на будівлю, яка не є предметом спору, як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали є необгрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення зазначеного питання..

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Марін Апартментс» - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 березня 2018 року

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

ОСОБА_10