Вирок № 72629337, 07.03.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 382/1647/16-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/4/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2018 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді - О. Л. Литвиненко

суддів Коваленка К.В.

Єременко В.М.

секретаря Ющенко Л.А., Лунгул Т.А.

за участю прокурорів Кароповича Д.В., Баклагова Є.Ю., Тарасюк Н.С., Козленка А.В., Сонько М.М.

за участю захисника обвинуваченого Косогор О.М.

за участю потерпілого ОСОБА_3

за участю представників потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5

за участю обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка

кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 19.07.2016 року за № 12016110320000466, за обвинуваченням відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Яготин Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, учасника бойових дій, працюючого монтером колій Дарницької дистанції колій, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого фактично АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

Встановив:

ОСОБА_6 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння за наступних обставин.

18 липня 2016 року близько 22 години 20 хвилин ОСОБА_6, знаходячись на дамбі між озерами Малий Супій №1 та Малий Супій №2 у місті Яготині Київської області, на грунті неприязних стосунків, маючи умисел на спричинення ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, дістав з кишені, розташованої на його брюках в районі коліна, плоский металевий предмет, виготовлений по типу ножа, який має ручку з одного боку та заточений, а отже має колюче-ріжучі властивості, з іншого боку та тримаючи його в руці, спричинив два непроникаючі поранення грудної клітини зліва, а також одне проникаюче колото різане поранення черева.

Згідно висновків судово-медичних експертиз № 89/д від 05 серпня 2016 року, № 98/д від 12 серпня 2016 року, № 104/д від 05 вересня 2016 року у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: непроникаючі поранення грудної клітини в області 5 та 8 міжребір»я, проникаюче колото різане поранення черева з пошкодженням шлунку, великого сальника, які характерні для дії предмету, який володіє колюче-ріжучими властивостями. Непроникаючі поранення грудної клітини відносяться до категорії легких тілесних з короткочасним розладом здоров»я. Проникаюче поранення черева з пошкодженням шлунку та великого сальника відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованих злочинних дій за ч. 1 ст. 121 КК України визнав та пояснив суду, що влітку 2016 року повернувся із зони АТО і 18 липня 2016 року святкував з товаришем своє день народження в нього вдома. Випивши трохи спиртного, вирішили поїхати відпочивати до води, щоб нікому не заважати, так як він живе в гуртожитку. Він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8, щоб той відвіз їх. На своєму автомобілі у вечірній час той їх відвіз до озер Супою, з собою вони взяли рюкзак з палаткою та другий з їжею. Тільки вони поставили палатку, до них під»їхали три охоронники. ОСОБА_6 показав своє посвідчення, сказав, що він був в АТО. Водій прізвище не назвав, сказав, що воно досить відоме щоб називати і сказав, що дістали «ці атовці», що дуже образило обвинуваченого. Але охоронники поїхали та повернулись через деякий час і біля них зупинились. Через вікно ОСОБА_6 запитав у водія прізвище, щоб поскаржитись на нього, але він знову відповів, що воно досить відоме. Тоді вискочив з машини, схопив обвинуваченого за горло, іншою рукою відштовхував, ОСОБА_6 не міг вирватись і чимсь, що було в кармані ударив потерпілого. Після двох ударів потерпілий його не відпускав, він наніс і третій удар. Але як наносив ушкодження потерпілому не пам»ятає, можливо йому стало погано від того, що потерпілий душив його за горло. Тілесні ушкодження наніс потерпілому за образу його особисто і що потерпілий погано висловлювався в адресу всіх "атовців". ОСОБА_8 забрав їх додому, а вранці його викликали в поліцію.

Винність обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в судовому засіданні повністю і підтверджується сукупністю доказів зібраних по справі.

Показами потерпілого ОСОБА_3 про те, що 18 липня 2016 року заступив на чергування по охороні озер Малий Супій №1 та Малий Супій №2. У вечірній час коли було вже темно разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виїхали на автомобілі на патрулювання навколо озер, він був керівником даної групи і автомобілем керував він. На берегу озера побачили палатку, якої там не повинно бути і під»їхали. Біля палатки були дві особи, як потім з»ясувалось це ОСОБА_6 і його товариш, які перебували в нетверезому стані. Квитків про дозвіл на риболовлю у них не виявилось. Один з них лежав і навіть не вставав до них, а інший показав посвідчення учасника АТО на прізвище ОСОБА_6. Потерпілий ОСОБА_3 зробив ОСОБА_6 зауваження, що це приватна територія і ловити рибу не дозволяється без оплати. Але враховуючи, що один з них учасник АТО, обоє перебувають у нетверезому стані, то дозволили їм ловити рибу, але зазначили щоб сітку не ставили і поїхали далі по своєму маршруту. Згодом, повертаючись назад по цьому ж маршруту після об»їзду дамби, наміру зупинятись біля цих двох осіб він не мав, але ОСОБА_6 стрибнув на капот автомобіля і він зупинив автомобіль. Коли вийщов з кабіни автомобіля, то ОСОБА_6, будучи в нетверезому стані, стукав по капоту і кричав, щоб потерпілий та його напарники назвали свої прізвища, він зателефонує своїм товаришам і вони будуть їх різати. Потерпілий намагався заспокоїти ОСОБА_6, відвів його трохи в сторону. В цей час ОСОБА_6 наніс йому два удари у ребро в районі серця і один удар в область сонячного сплетіння, побігла кров, але він відразу не зрозумів що сталось. Тоді він відштовхнув ОСОБА_6, побіг до машини, сказав своїм напарникам сідати в машину, бо у ОСОБА_6 ніж і він його підрізав. Ножа він особисто не бачив, на вулиці було темно. Коли він сів в автомобіль, ОСОБА_6 намагався відкрити двері, стукав по машині. Він сів за кермо і від»їхавши трохи йому стало погано, він пересів на інше місце і його повезли в лікарню.

Показами свідка ОСОБА_10 який підтвердив суду, що в 2016 році влітку чи під осінь точно дати не пам»ятає він заступив на чергування на озера на Супої в м. Яготині. Він, ОСОБА_3, який був старшим групи, та ОСОБА_9 на автомобілі УАЗ робили об»їзд озер по дамбі. Біля озера стояла палатка, біля неї були два чоловіки, вони зупинились перевірити законність ловлі ними риби. Він вийшов з автомобіля і зробив зауваження, що тут рибалка платна. Один з цих чоловіків, якого свідок впізнав в судовому засіданні в особі обвинуваченого ОСОБА_6, сказав, що він щойно повернувся з АТО і де хоче там і відпочиває. Розмовляли вони з ОСОБА_3 на підвищених тонах. Інший лежав біля палатки. З автомобіля вийшов ОСОБА_3, показав на їх вимогу посвідчення, сказав, щоб вони відпочивали і вони поїхали далі по маршруту. Приблизно через 30 хвилин вони втрьох повертались з об»їзду озер тим же шляхом. Коли проїздили мимо цих двох чоловіків, один з них вискочив на дорогу, почав бити по автомобілю. Вони зупинились, ОСОБА_3 вийшов і за руку відвів цього чоловіка в сторону метрів за 5-7, а інший залишився біля них. ОСОБА_3 стояв до них спиною і за плече тримав того чоловіка, запитував чому той бив по машині. Через декілька хвилин ОСОБА_6 нагнувся, підійшов до машини, сказав, що його підрізав той чоловік ножем. Вони сідали автомобіль, а обвинувачений підбіг і відкривав двері, говорив куди вони втікають, треба поговорити. ОСОБА_3 ще трохи проїхав за кермом, йому стало погано і його повезли до лікарні.

Показами свідка ОСОБА_9 який підтвердив суду, що влітку 2016 року разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_3, який був старшим зміни, був на роботі по охороні озер в м. Яготині, робили плановий об»їзд охоронюваної території. На дамбі побачили палатку і двох людей та біля них зупинились з»ясувати чи є в них квитки на ловлю риби. Один з них, якого свідок впізнав в залі судового засідання особі ОСОБА_6, сказав, що він учасник АТО і платити не буде. Щоб уникнути конфлікту, вони їх залишили і поїхали далі. Хвилин через 30 поверталися тим же шляхом. На дорогу до машини вискочив один з тих чоловіків і почав стукати по автомобілю. ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, відвів того чоловіка за руку в сторону метрів за 5-7, просив щоб не бив автомобіль, а інший стояв біля них. Якось відразу ОСОБА_3 різко нагнувся, сказав, що обвинувачений ударив його ножем. Вони відразу сіли в авто, ОСОБА_3 за кермо, почали їхати, а ОСОБА_6 продовжував стукати по дверях автомобіля. ОСОБА_6 відразу повезли в лікарню, він бачив у нього на тілі рану.

Показами свідка ОСОБА_11 яка пояснила суду, що її чоловік ОСОБА_6 перебував в зоні АТО один рік два місяці і щойно повернувся. Підтвердила, що 18.07.2016 року у її чоловіка був день народження, яке він святкував вдома з ОСОБА_12, після 16 години розпивали спиртні напої. Чоловік з товаришем були п»яні. Куди потім вони поїхали не знала, після 20 години поїхала до сестри, але ночував чоловік вдома. Про події, що трапились дізналась від працівників поліції. Повністю оплатили лікування потерпілому, кошти передавали його дружині.

Показами свідка ОСОБА_12 який підтвердив суду, що в липні 2016 року святкував з ОСОБА_6 його день народження в нього вдома. Потім під вечір поїхали на озеро відпочивати, їх привіз знайомий. Поставили палатку, рибу не ловили, святкували, вживали спиртне. Приїхали працівники рибнагляду, відразу не представились, на їх прохання показали посвідчення. ОСОБА_6 повідомив, що він повернувся із зони АТО і вони відпочивають, на що охоронники відповіли, що дістали «їх атовці», висловлювались нецензурно і поїхали. Через деякий час повертались назад і ОСОБА_6 зупинив їх, щоб дізнатись їх прізвища і поскаржитись на них. ОСОБА_6 підійшов до дверей автомобіля, запитав прізвище потерпілого, на що той відповів, що воно дуже відоме і вони почали сміятись. Потім потерпілий різко відкрив двері автомобіля, ОСОБА_6 похитнувся, бо його вдарили дверима. Водій, а це був потерпілий, вибіг з автомобіля, схватив за горло ОСОБА_6, почав тягнути його і відтіг метрів за 10-15. Подальших подій він не бачив, поскільки перебував за автомобілем. Потім свідок встав і почав іти до автомобіля і в цей час потерпілий біг в сторону машини, а ОСОБА_6 ішов в його сторону. Охоронники поїхали і вони теж поїхали додому. Вранці йому зателефонували працівники поліції з мобільного телефону ОСОБА_6.

Показами свідка ОСОБА_8, який підтвердив суду, що у вечірній час в липні 2016 року ОСОБА_6 попросив відвезти його з товаришем на рибалку. Він на власному автомобілі відвіз їх до річки Супій і поїхав. Він знав, що в ОСОБА_6 було день народження, він з товаришем були випивші. А десь через годину ОСОБА_6 зателефонував і попросив приїхати їх забрати. Свідок привіз їх додому, висадив біля будинку, по дорозі не говорили. Вони обоє були якісь збуджені і наче стали тверезішими.

Судово-медичний експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердив, що обвинуваченим заподіяно два непроникаючі поранення грудної клітини, по механізму заподіяння це колото-різане поранення, ширина леза предмета, яким спричинено їх, близько 1 см. В місці заподіяння тілесних ушкоджень грудної клітини кісткових тканин немає, це зона міжребер»я, заподіяні вони з достатньою силою для спричинення.

Крім показів потерпілого, свідків, винність обвинуваченого ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованих злочинних дій доводиться зібраними письмовими доказами по справі.

Наказом Приватного акціонерного товариства «Яготинський рибгосп» від 16 липня 2014 року №22, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на роботу ставковим охоронником з 17 липня 2014 року ( т.2 а.с. 40).

Наказом Приватного акціонерного товариства «Яготинський рибгосп» від 11 вересня 2015 року за №32 переведено ставкового охоронника ОСОБА_3 на посаду заступника начальника охорони з 11 вересня 2015 року ( т.2 а.с. 39).

Відповідно до довідки № 62 від 20.09.2016 року Приватного акціонерного товариства «Яготинський рибгосп» стави Малий Супій № 1 та Малий Супій № 2 надані в оренду ПрАТ «Яготинський рибгосп» з 12 червня 2009 року для ведення сільськогосподарського виробництва, а саме вирощування товарної риби та орендуються по даний час, стави зариблені та охороняються охороною підприємства ( т. 2 а.с. 41).

Наказом № 7 від 01 квітня 2016 року Приватного акціонерного товариства «Яготинський рибгосп» дозволено платний аматорський лов риби тільки вудкою на ставу Малий Супій № 2 та заборонено лов риби сітками, пауками та методом богріння, а також знаходження з ними на території ( т.2 а.с. 42).

Довідкою № 61 від 20 вересня 2016 року Приватного акціонерного товариства «Яготинський рибгосп», згідно якої у відповідності до встановленого графіку чергування заступник начальника охорони ОСОБА_3 несе чергування по зміні одна доби на зміні дві доби вихідний та 18 липня 2016 року разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходились на чергуванні (т.2 а.с. 43).

Довідкою № 63 від 20 вересня 2016 року Приватного акціонерного товариства «Яготинський рибгосп», згідно якої автомобіль НОМЕР_1 знаходиться на балансі підприємства. На даному автомобілі потерпілий ОСОБА_3 з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 18.07.2016 року робили об»їзд озер Малий Супій № 1 та Малий Супій № 2 ( т.2 а.с.44).

Табелем обліку виконання робочого часу за липень 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 18.07.2016 року перебували на роботі в Приватному акціонерному товаристві «Яготинський рибгосп» ( т.2 а.с. 45).

Довідками лікаря Яготинської ЦРЛ від 19.07.2016 року та головного лікаря від 20.07.2016 року, виданих поліції про те, що ОСОБА_3 був прооперований у хірургічному відділенні районної лікарні 18.07.2016 року в 23 години 30 хвилин з приводу проникаючого поранення живота з пошкодженнями шлунку, сальника та непроникаючих поранень грудної клітки, стан хворого стабільний, тяжкий, знаходиться в реанімаційному відділенні ( т.2 а.с. 92, 103).

Протоколом огляду місця події від 19.07.2016 року та фототаблицями до нього, згідно яких при огляді території проїзжої частини з берегами дамби між двома озерами Малий Супій № 1 та Малий Супій №2 зі сторони озера Малий Супій № 2 виявлено пластмасову дугу із металевими елементами та п»ять металевих деталей довжиною 17 см, які є деталями від палатки та знаходяться на обочині дороги у траві, також виявлено шматок хліба і ковбаси, що підтверджує попередню тут присутність відпочиваючих та підтверджує покази обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12 про місце відбуття інкримінованих подій ( т. 2 а.с. 93-96).

Протоколом огляду від 19.07.2016 року та фототаблицями до даного протоколу, відповідно до яких проведено огляд одягу: камуфльованих штанів коричнево-зеленого кольору, камуфльованої куртки коричнево-зеленого кольору з наявною нашивкою із внутрішньої сторони з написом ручкою ОСОБА_2 , взуття типу «берці», на яких пошкоджень та слідів червоного бурого кольору не виявлено ( т. 2 а.с. 97-101).

Протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння за № 17 від 19 липня 2016 року, за яким ОСОБА_6 під час освідування 19.07.2016 року о 10 годині перебував у стані алкогольного сп'яніння (т.2 а.с. 104).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 підтвердив, що 18.07.2016 року перебував на чергуванні разом із ОСОБА_14, ОСОБА_10 та (ОСОБА_1) ОСОБА_15. Під час вечірнього об'їзду охоронюваних об'єктів на дамбі праворуч по ходу руху до «червоного заріччя» побачили палатку, де перебувало двоє осіб. ОСОБА_3 разом із напарниками вийшли з авто та вказали відпочиваючим, що риболовля в даному місці платна. ОСОБА_3 вів розмову з чоловіком, який був одягнений у військову форму та перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, намагався погрожувати, вказуючи, що викличе хлопців та вони будуть різать їх. У відповідь на що ОСОБА_3 вказав, щоб чоловіки відпочивали, якщо не ловлять рибу та поїхали. Коли ОСОБА_3 разом з напарниками повертався назад, то на тому ж місці де були відпочиваючі вийшов один із чоловіків на дорогу, а після зупинки автомобіля почав наносити удари по автомобілю та відкривати водійські двері. ОСОБА_3 вийшов із машини та відвів невідомого йому чоловіка до обочини, той продовжував погрожувати, та вдарив ОСОБА_3 в область серця, на що ОСОБА_3 обурився та запитав у незнайомого чоловіка «що ти робиш?», на що у відповідь невідомий чоловік ще раз вдарив ОСОБА_3 таким же чином, але трохи нище. Водночас ОСОБА_3 знову обурився та відштовхнув двома руками в груди, після цього невідомий чоловік зробив крок вперед та вдарив прямим ударом ОСОБА_3 прямо в живіт. ОСОБА_3 побачив кров та сказав хлопцям повернутися назад до машини і викликати швидку допомогу. Після того як всі охоронці сіли в авто чоловік підбіг до дверей водія та намагався відчинити двері коли вони почали рух (т.2 а.с.122-127) .

Диском із записом слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_3, переглянутим в судовому засіданні, на якому зафіксовано відеозапис вказаного слідчого експерименту, який відповідає записам відповідного протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю потерпілого, що знаходиться в матеріалах справи в т.2 а.с.122-127, де потерпілий розповів про події 18.06.2016 року на дамбі біля озер Супою та підтвердив спричинення йому тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 127).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю свідка ОСОБА_9, який підтвердив суду, що того дня разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_10 заступили на чергування. Вечором на службовому автомобілі НОМЕР_2 їхали по гідроспоруді до об'єкту, який перебуває під їхньою охороною близько 22 години, автомобілем керував ОСОБА_3 На дамбі з правої сторони по ходу руху автомобіля стояла палатка та два чоловіки. Охоронці запитали у вказаних осіб, чи не ловили вони рибу, на що ті відповіли, що охоронцям має бути без різниці чи вони відпочивають чи рибалять. Один з чоловіків сказав, що він з АТО. Згодом охоронники поїхали у напрямку «Червоного заріччя» та повертаючись назад один із чоловіків, який перебував біля палатки вискочив на дорогу та почав бити по автомобілю. ОСОБА_3 вийшов з автомобіля до чоловіка та запитав у нього, чому той перекриває дорогу і почав відштовхувати невідомого чоловіка обома руками в груди з дороги на обочину. В той час свідок ОСОБА_9 перебував біля водійських дверей автомобіля та не бачив моменту нанесення удару ОСОБА_3, водночас бачив як ОСОБА_3 зігнувся і крикнув, що його ударили ножем та повернувся до УАЗу (т.2. а.с. 128-133).

Диском із записом слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю свідка ОСОБА_9, переглянутим в судовому засіданні, на якому зафіксовано відеозапис вказаного слідчого експерименту, який відповідає записам відповідного протоколу проведення слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю даного свідка, що знаходиться в матеріалах справи в т.2 а.с.128-133, де свідок ОСОБА_9 розповів про події 18.06.2016 року на дамбі біля озер Супою та підтвердив спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 133).

Протоколом пред'явлення особи для пізнання за фотознімками від 17.08.2016 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 вказав, що впізнає особу за рисами обличчя під № 2 (т. 2 а.с. 134). А відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для пізнання за фотознімками від 17.08.2016 року зі свідком ОСОБА_14 під №2 перебуває ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т. 2 а.с.135).

Протоколом пред'явлення особи для пізнання за фотознімками від 17.08.2016 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 вказав, що впізнає особу за зовнішнім виглядом та рисами обличчя, який наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 на фото під №4 (т. 2 а.с. 136). А відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для пізнання за фотознімками від 17.08.2016 року зі свідком ОСОБА_10 під №4 перебуває ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т. 2 а.с.137).

Протоколом пред'явлення особи для пізнання за фотознімками від 17.08.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 вказав, що впізнає чоловіка за рисами обличчя, який наніс йому тілесні ушкодження за № 2 (т. 2 а.с. 138). Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для пізнання за фотознімками від 17.08.2016 року з потерпілим ОСОБА_3 під № 2 перебуває ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т. 2 а.с.139).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.08.2016 року зі свідком ОСОБА_10, в якому він підтвердив, що під час чергування з ОСОБА_16 та ОСОБА_3 біля озера на дамбі стояла палатка і були присутні два чоловіка, які розпивали спиртне. Один з них повідомив, що повернувся з АТО, вони зробили їм зауваження щодо заборони ловити рибу і поїхали. Повертаючись назад, один з цих чоловіків вибіг на дорогу, вдарив по дзеркалу автомобіля, вони зупинились. ОСОБА_3 вийшов з автомобіля, відвів в сторону цього чоловіка, тримаючи рукою. Потім свідок почув як ОСОБА_3 кричав, що його ударили ножем. Вони сіли в автомобіль і поїхали, а обвинувачений кричав їм в слід щоб залишились,, будуть говорити далі (т.2 а.с. 140-145).

Диском із записом слідчого експерименту від 17.08.2016 року за участю свідка ОСОБА_10, переглянутим в судовому засіданні, на якому зафіксовано відеозапис вказаного слідчого експерименту, який відповідає записам відповідного протоколу проведення слідчого експерименту від 17.08.2016 року за участю даного свідка, що знаходиться в матеріалах справи в т.2 а.с. 140-145, де свідок ОСОБА_10 розповів про події 18.06.2016 року на дамбі біля озер та підтвердив спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 145).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.09.2016 року за участю свідка ОСОБА_12, в якому він підтвердив, що вони з ОСОБА_6 поїхали на риболовлю. Того ж вечора до них під'їхав автомобіль із охоронцями, які вийшли з автомобіля та сказали, що за рибалку треба платити. Після цього ОСОБА_6 говорив із охоронцем та між ними виникла сварка, оскільки охоронець сказав, що їм «набридли ці атовці» і попросив пред'явити посвідчення. Охоронці поїхали та через деякий час повернулися після об'їзду, водночас ОСОБА_17 вказав, що ОСОБА_6 не сподобалося як перед цим охоронник розмовляв з ним. ОСОБА_12 не пам'ятає чи автомобіль зупинився сам чи його зупинив ОСОБА_6, разом з цим даний свідок також не пам'ятає чи наносилися удари ОСОБА_6 та про що говорили чоловіки не чув, оскільки знаходився біля палатки. З приводу тілесних ушкоджень, які були нанесені ОСОБА_6, ОСОБА_12 нічого не знає, оскільки той йому нічого з цього приводу не говорив (т.2 а.с.146-150).

Диском із записом слідчого експерименту від 18.09.2016 року за участю свідка ОСОБА_12, переглянутим в судовому засіданні, на якому зафіксовано відеозапис вказаного слідчого експерименту, який відповідає записам відповідного протоколу проведення слідчого експерименту від 18.09.2016 року за участю даного свідка, що знаходиться в матеріалах справи в т.2 а.с. 146-150, де свідок ОСОБА_12 розповів про події 18.06.2016 року на дамбі біля озер, про конфлікт між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 151).

Висновком судово-медичної експертизи № 89/д від 05.08.2016 року, яким підтверджується, що згідно наданої медичної документації у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: непроникаючі поранення грудної клітини, проникаюче колото різане поранення черева з пошкодженням шлунку, великого сальника, які характерні для дії предмету, який володіє колюче ріжучими властивостями, за давністю можуть відповідати терміну вказаному в постанові, а саме 19.07.2017 року.Непроникаючі поранення грудної клітини відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я . Проникаюче поранення черева з пошкодженням шлунку та великого сальника відносяться до категорії тяжких з ознакою небезпеки для життя. Потерпілому було нанесено два удари плоским предметом, який володіє колюче ріжучими властивостями у ліву частину грудної клітки та один удар у ліву частину черева. Виявлені тілесні ушкодження не могли виникнути при однократному падінні з положення стоячи (т.1 а.с. 158-159).

Висновком судово-медичної експертизи № 98/д від 12.08.2016 року, який підтверджує, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, які вказано в протоколі проведення слідчого експерименту від 06.08.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_3.Ушкодження могли утворитися від трьох ударів плоским предметом, який володіє колюче ріжучими властивостями при розташуванні потерпілого та нападника один до одного. Послідовність нанесення ударів встановити неможливо (т.2 а.с. 160-161).

Висновком судово-медичної експертизи № 104/д від 05.09.2016 року, згідно якого виявлені ушкодження заподіяні з силою достатньою для утворення даних ушкоджень. Рана в 5 міжреберї довжиною 1 см в косому напрямку до 1,5 см 2 см в глибину в грудну клітину не проникає. Рана довжиною 1 см в 8-му міжреберї глибиною до 1 см в грудну клітину не проникає.Рана епігастрія продовжується у раневий канал, який відповідно до медичної документації має горизонтальне розташування, тобто напрямок його зпереду назад. Враховуючи не визначення описання раневих каналів у медичній документації, неможливо визначити точно, які органи вони пошкодили при проникненні у плевральну порожнину (т.2 а.с. 162-163).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №341 від 23.08.2016 року ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічні захворювання не страждав. ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у ОСОБА_6не виявлено. ОСОБА_6 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує. Клінічних ознак алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_6 під час проведеного обстеження не виявлено. ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в будь-якому іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував. (т.2 а.с. 165- 167).

Оцінюючи добуті по справі докази в їх сувокупності, суд вважає їх достовірними, належними, допустимим та достатніми для доведення вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 121 КК України вірна, поскільки обвинувачений скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує виключно позитивні характеристики обвинуваченого за місцем проживання, роботи, за місцем проходження військової служби, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, що він є учасником бойових дій, має ряд нагород та заохочень, відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, наявність на його утриманні малолітньої дитини та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає сприяння розкриттю злочину, каяття в скоєному злочині.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6, наявністьзазначених пом»якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, виключно позитивні характеристики обвинуваченого, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства і суд вважає, що міру покарання необхідно призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

В даному кримінальному провадженні до суду надійшов обвинувальний акт відомості про яке внесено до ЄРДР 19.07.2016 року за № 12016110320000466, за обвинуваченням відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Під час розгляду даного обвинувального акту прокурор змінив обвинувачення щодо ОСОБА_6 із ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, надавши суду новий обвинувальний акт від 02.11.2017 року , який судом досліджено.

Згідно обвинувального акту від 30.09.2016 року ОСОБА_18 обвинувачувався у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. А саме обвинувачувався в тому, що близько 22 години 30 хвилин 18 липня 2016 року, знаходячись на дамбі між озерами Малий Супій № 1 та Малий Супій № 2 у м. Яготині Київської області, маючи прямий умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, наніс ножем два удари ОСОБА_3 в область грудної клітини з лівої сторони та один удар в область черева з лівої сторони, чим завдав останньому тілесні ушкодження згідно висновків експертиз № 89/д від 05 серпня 2016 року, № 98/д від 12 серпня 2016 року, № 104/д від 05 вересня 2016 року, а саме: непроникаючі поранення грудної клітини, проникаюче колото різане поранення черева з пошкодженням шлунку, великого сальника, які характерні для дії предмету, який володіє колюче-ріжучими властивостями, за давністю можуть відповідати терміну 19 липня 2016 року. ОСОБА_6 не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, тим самим вчинив закінчений замах на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Потерпілий ОСОБА_3 після зміни обвинувального акту прокурором в суді засідання не з»являвся, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду потерпілим ОСОБА_3 подано заяву про те, що він і подальшому підтримує обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію потерпілого та підтримує обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Суд вважає, що дане обвинувачення не підтверджується встановленими фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у зв»язку з негативними висловлюваннями потерпілого в його адресу як учасника АТО та в адресу всіх «атовців», застосуванням до нього фізичної сили у вигляді захвата рукою за шию та утримання в такому положенні біля свого тулубу. При цьому, ним було нанесено ушкодження предметом, виготовленим по типу ножа, який мав ширину леза близько 1 см та зберігався при цьому в кишені на коліні штанів, спочатку два удари з незначною силою. Однак, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_3 його не відпускав, третій удар він наніс з силою. Після цього ОСОБА_3 відпустив його та попрямував до автомобіля Спроб наздогнати потерпілого ОСОБА_6 не розбив, а предмет, схожий на ніж, відразу викинув.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив факт застосування потерпілим ОСОБА_3 до ОСОБА_6 фізичної сили у вигляді захвата рукою за шию та утримання в такому положенні біля свого тулуба. Обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень він не бачив, так як після цього захвату обвинуваченого ОСОБА_3 відвів його в сторону.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_19 підтвердили суду, що після того як на вимогу ОСОБА_6 ОСОБА_3 зупинив автомобіль, вийшов з машини та взявши обвинуваченого за руку, прослідував з ним на ділянку перед автомобілем. Детальних обставин спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3 вони не бачили.

Згідно показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_19 відразу після того, як ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, до автомобіля підбіг ОСОБА_6 та намагався відчинити двері з тієї сторони, де знаходився ОСОБА_3. Але згідно показів цих же свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_19 та ОСОБА_12 будь-яких предметів, схожих на ніж в руках ОСОБА_6 вони не бачили, погроз фізичної розправи з боку обвинуваченого на адресу потерпілого не чули.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 підтвердив суду, що виходячи з спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, ширина леза предмета, яким їх спричинено, становить близько 1 см. В місці нанесення двох непроникаючих тілесних ушкоджень грудної клітини кісткових тканин немає.

Ні досудовим слідством, ні в судовому засіданні не було здобуто доказів наявності прямого умислу у обвинуваченого ОСОБА_6 на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3 Не надано таких та нових доказів потерпілим та його представниками в судовому засіданні. Обвинувачений не є фахівцем в області анатомічної будови людини і те, що він заподіяв два непроникаючі поранення грудної клітини та одне проникаюче в область черева не може свідчити про наявність у нього умислу на вбивство потерпілого. В даному випадку обвинувачений ОСОБА_6 діяв з невизначеним умислом, тобто він не бажав настання шкідливих наслідків для потерпілого, однак не мав чіткого уявлення про характер та тяжкість можливих наслідків. В такому випадку відповідальність за вчинене повинна наступати за фактично заподіяне. В даному кримінальному провадженні потерпілому заподіяно проникаюче поранення черева з пошкодженням шлунку та великого сальника, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя. Тому суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 є вірною за ч. 1 ст.121 КК України.

З урахуванням встановлених судом обставин під час судового розгляду докази спрямованості дій обвинуваченого ОСОБА_6 на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3 не отримані. Суд вважає, що дане обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України є недоведеним.

Крім того, відомості про дане кримінальне провадження № 12016110320000466 відразу 19 липня 2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 121 КК України і за даною статтею проводилось досудове розслідування. І лише 20.09.2016 року була винесена постанова про зміну кваліфікації даного кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Прокурором Яготинського відділу Бориспільськї місцевої прокуратури Київської області заявлено цивільний позов в інтересах Яготинської центральної районної лікарні до ОСОБА_6 про стягнення 7628 гривень 74 копійки понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Обвинувачений ОСОБА_6 заявлений позов визнав, добровільно сплатив 5500 гривень, решту згоден виплачувати.

Даний позов підлягає до часткового задоволення в сумі 2128 гривень 74 копійки у відповідності зі ст. 1206 ЦК України, поскільки вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в хірургічному відділенні Яготинської ЦРЛ становить 7628 гривень 74 копійки, обвинуваченим ОСОБА_6 добровільно сплачено в рахунок відшкодування даної шкоди 5 500 гривень ( т. 2 а.с.229).

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено до ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на покупку ліків в сумі 613 гривень 80 копійок, матеріальну шкоду внаслідок неотриманої заробітної плати за час лікування в сумі 8200 гривень, витрати на надання юридичної допомоги сумі 2000 гривень.

Цивільний позивач ОСОБА_3 та його представники підтримали заявлений позов.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 заявлений позов визнав частково, в частині неотриманої заробітної плати за час лікування в сумі 8200 гривень не визнав.

З урахуванням вимог ст.. 1166 ЦК України позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення в сумі 2613 гривень 80 копійок ( 613,80+2 000) за витрати на ліки та надання юридичної допомоги. Позов потерпілого в частині матеріальної шкоди внаслідок неотриманої заробітної плати за час лікування в сумі 8200 гривень не підлягає до задоволення, так як в липні 2016 року потерпілий ОСОБА_3 працював у Приватному акціонерному товаристві «Яготинський рибгосп», є працевлаштованою та застрахованою особою, отримував виплати по листку непрацездатності.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено до ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди сумі 64 000 гривень.

Цивільний позивач ОСОБА_3 та його представники підтримали заявлений позов.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 заявлений позов визнав частково в розмірі 30 000 гривень.

З урахуванням вимог ст. ст.. 23, 1167 ЦК України позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягає до повного задоволення в сумі 64 000 гривень з урахуванням перенесених потерпілим моральних та психологічних страждань, порушенням звичного ритму життя.

Відповідно ч. 6 до ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки цивільного позивача ОСОБА_3 звільнено від сплати судового збору за позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 640 гривні 00 копійок з цивільного відповідача ОСОБА_6.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки цивільним позивачем ОСОБА_3 при подачі цивільного позову сплачений судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок по позовній вимозі про стягнення моральної шкоди, тому суд вважає необхідним стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі - камуфльовані штани, камуфльована куртка, взуття типу «берці», які зберігаються кімнаті речових доказів Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, необхідно повернути потерпілому ОСОБА_3 ( т. 2 а.с. 102).

Речові докази по справі - палатка, металеві деталі, які зберігаються кімнаті речових доказів Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, необхідно повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ( т. 2 а.с. 102).

Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Керуючись ст. 374-376, 395 КПК України , ст. 141 ЦПК України, ст. 23,

1166,167 ЦК України, суд-

Засудив:

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п»ять років.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 вираховувати з дня затримання.

Речові докази по справі - камуфльовані штани, камуфльована куртка, взуття типу «берці», які зберігаються кімнаті речових доказів Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, повернути потерпілому ОСОБА_3.

Речові докази по справі - палатка, металеві деталі, які зберігаються кімнаті речових доказів Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_6.

Задовольнити частково цивільний позов прокурора Яготинського відділу Бориспільськї місцевої прокуратури Київської області в інтересах Яготинської центральної районної лікарні про стягнення витрат за лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Яготинської центральної районної лікарні в розмірі 2128(дві тисячі сто двадцять вісім) гривень 74 копійки.

Задовольнити частково позов ОСОБА_3 про тсягнення матеріальної та моральної школи , заподіяої злочином.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) гривень 80 копійок заподіяної матеріальної шкоди, 64 000 (шістдесят чотири тисячі) гривень заподіяної моральної шкоди, сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок, всього стягнути 67 253 (шістдесят сім тисяч двісті п'ятдесят три) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікацій доходів бюджету: 22030106).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий суддя Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко

Судді К.В. Коваленко

В.М. Єременко