Ухвала суду № 72628820, 05.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2725/18

Провадження № 2/522/5339/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Ерджан (ОСОБА_3), ОСОБА_4, третя особи: Публічне акціонерне товариство «ФОРУМ БАНК», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, відповідно до якого вимагає :

1. визнати договір купівлі-продажу квартири в м.Одеса, по пров. Педагогічному, б. 3, корп.. 1, кв. 3, серії НАА №809325 від 14.07.2014 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – недійсним;

2. визнати договір купівлі-продажу квартири в м.Одеса, по пров. Педагогічному, б. 3, корп.. 1, кв. 3, серії НАА №268273 від 22.08.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (Ерджан) – недійсним;

3. скасувати державну реєстрацію від 22.08.2014 року житлової квартири в м.Одесі, по пров. Педагогічному, б. 3, корп.. 1, кв. 3, та право власності гр.. Республіки Туреччина ОСОБА_3 (Ерджан), внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_6;

4. стягнути з гр.. Республіки Туреччина ОСОБА_3 (Ерджан) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн..

02.03.2018 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлову квартиру в м.Одесі по провулку Педагогічному, б. 3, корп.. 1, кв. 3.

В обґрунтування вимог заяви позивач вказує, що у липні 2014 року для забезпечення договору позики від 06.05.2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та гр.. Республіки Туреччина ОСОБА_3 (Ерджан) було переоформлено право власності на житлову квратиру в м.Одесі по пров. Педагогічному, б. 3, корп.. 1, кв. 3, з її покійного чоловіка ОСОБА_7 на ОСОБА_4, а у подальшому, у серпні 2014 року вказану квартиру було переоформлено на гр.. Республіки Туреччина ОСОБА_3 (Ерджан).

Продовжуючи фактично володіти і користуватися спірною житловою квартирою з липня 2014 року, позивач проводить за власний рахунок ремонтні роботи у приміщеннях, сплачує комунальні послуги та інші оплати, що пов’язані із життєдіяльністю квартири.

На теперішній час позивачу стало відомо, що гр.. Республіки Туреччина ОСОБА_3 (Ерджан) вирішує питання стосовно пошуку покупців на житлову квартиру в м.Одесі по пров. Педагогічному, 3, корп.. 1, кв. 3.так, у грудні 2017 року до спірної квартири приходила маклер з одного з агентств нерухомості з потенційним покупцем. Також, ОСОБА_3 (Ерджан) шукає покупців серед гр.. Туреччини де він постійно з 2015 року і перебуває. Реалізація відповідачем спірної житлової квартири може унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв’язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходить з того, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду справи, суд може забезпечити позов наприклад, накласти арешт на майно, заборонити вчиняти певні дії, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_2, розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки всі перелічені вище обставини вказують на можливість порушення прав позивача на судовий захист, який гарантований Конституцією України, а забезпечення позову навпаки виступить запорукою виконання можливого рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на житлову квартиру в м.Одесі по провулку Педагогічний, б. 3, корп.. 1, кв. 3.

Копію ухвали направити до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6) та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її винесення.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Н.А. Ільченко