Рішення № 72628695, 15.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9656/16-а

Номер провадження 2а/522/833/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючої - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі – Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить зобов’язати відповідача підвищити йому пенсію, шляхом здійснення її перерахунку та виплати пенсії після її перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 квітня 2015 року, з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги для оздоровлення у загальному розмірі 9961,35 гривень, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 6845,10 гривень, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 36139,50 гривень, святкової премії у загальному розмірі 3728,85 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі 7730,49 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що при обчисленні розміру пенсії ГУПФ протиправно не врахувало фактично отримані у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, святкову премію, індексацію грошового забезпечення.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 6 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 7 листопада 2017 року постанову Приморського районного суду міста Одеси від 6 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року та справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засіданні не з’явився, але в матеріалах справи є заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову.

Суд вивчивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні до них правовідносини вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та з червня 2012 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII), отримує пенсію за вислугу років.

30 березня 2016 року позивач, посилаючись на норми ст. 63 Закону № 2262-XII, п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), подавши додаткові документи, звернувся з вимогою до відповідача про перерахунок раніше призначеної пенсії, з включенням до грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія відповідних сум грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, святкової премії, індексації грошового забезпечення, однак йому повідомленням від 13 квітня 2016 року відповідачем у перерахунку пенсії було відмовлено.

З наданої позивачем довідки вбачається, що за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням він фактично отримав у складі грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення у загальному розмірі 9961,35 гривень, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі 6845,10 гривень, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 36139,50 гривень, святкову премію у загальному розмірі 3728,85 грн., індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 7730,49 грн. Такі виплати не були включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідач виходив з того, що види виплат, які позивач просить врахувати для перерахунку його пенсії, не входять до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Питання визначення грошового забезпечення для обчислення пенсії військовослужбовцям врегульоване ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01 жовтня 2011 року частина 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була викладена в новій редакції, відповідно до Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та встановлювала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, та на час призначення позивачу пенсії, зміст частини 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не змінювався.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії за вислугу років (16.06.2012 р.), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає помилковою позицію пенсійного органу щодо зазначення в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вичерпного переліку видів грошового забезпечення з якого має обчислюватись розмір пенсії за цим законом.

Частина 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не визначає поняття «грошове забезпечення», а лише вказує на те, що пенсія за вислугу років обчислюються з розміру грошового забезпечення, при цьому норма цієї статті звертає увагу на те, що, при обчисленні пенсії, мають бути враховані (а не тільки враховуються) відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так само і Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (п. 7), затверджений Постановою КМУ № 393 від 17 липня 1992 року, визначає лише порядок призначення пенсії, а не структуру грошового забезпечення.

Відповідно ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно ч.1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII).

За ст. 1-2 Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. – страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі – постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, й упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів (щомісячних та одноразових) грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (додаток № 25 до постанови № 1294).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань визначені п. 5, 6 постанови № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі – Інструкція).

Так, відповідно до п.п. 30.1, 30.3 п. 30 розділу ХХХ Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно п.п. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХIII Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до преамбули Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частиною першою статті першої Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, індексація грошових доходів населення, стосовно зазначеного спору, фактично є підвищенням доходу оплати праці (грошового забезпечення) пропорційно росту цін.

Відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема як: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджений Постановою КМУ № 697 від 18.05.1998 р., який втратив чинність 01.01.2011 року, не містив видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, таких як грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; святкові премії; індексація оплати праці (грошового забезпечення).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений Постановою КМУ № 1170 від 22.12.2010 року, який є чинним з 01.01.2011 року, також не містить видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, таких як грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; святкові премії; індексація оплати праці (грошового забезпечення). Проте одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби з 01.01.2011 року віднесена до видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п. 2 Переліку).

Правовий аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що отримані позивачем виплати під час проходження ним військової служби (грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, святкова премія, індексація грошового забезпечення) є складовими його грошового забезпечення, але при обчисленні розміру пенсії мають враховуватись тільки види грошового забезпечення, з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Такий висновок відповідає приписам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 41 якого встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пенсія позивачу має бути обчислена з розміру грошового забезпечення до складу якого, окрім іншого, мають бути включені отримані ним - грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, святкова премія, індексація грошового забезпечення. Одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби не підлягає включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії позивача, оскільки на цю виплату страхові внески не нараховувались та не сплачувались.

Вирішуючи питання з якого часу має бути здійснений перерахунок розміру пенсії позивача, суд зазначає, що із відповідною заявою позивач звернувся до пенсійного органу 30 березня 2016 року додавши додатковий документ на підтвердження права на перерахунок розміру пенсії з урахуванням певних видів доходу (грошового забезпечення), а тому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок має бути вчинений за минулий час, але не більше ніж за 12 місяців з дня подання додаткових документів, тобто з 01 квітня 2015 року.

Таким чином, суд вважає дії відповідача щодо не підвищення раніше призначеної пенсії позивачу та не виплату йому зміненого розміру пенсії,в тому числі й за минулий час, але не більш як за 12 місяців,протиправними.

Виходячи з положень п.23Порядку № 3-1 суд не може погодитись з позицію відповідача щодо відсутності у нього компетенції на визначення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії, так як перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії після подачі пенсіонерами органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Обґрунтованість позовних вимог також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 10 березня 2015 року по справі №21-70а15, яка, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є обов’язковою для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, згідно якого, встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним, то вони є безпідставними, оскільки, вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень ст. ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист своїх прав, свобод та інтересів, у тому числі шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи з ч. 1 ст. 6 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 2 ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі всього розгляду справи позивачем сплачено судові збори в загальному розмірі 1818 грн. 96 коп., зокрема:

- 551 грн. 20 коп. - за подачу позовної заяви;

- 606 грн. 32 коп. - за подачу апеляційної скарги;

- 661 грн. 44 коп. - за подачу касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 14, 22, 72, 77, 90, 132, 139, 241, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії– задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо подальшого підвищення пенсії ОСОБА_1, шляхом здійснення її перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 01 квітня 2015 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення з якого призначається (обчислюється) пенсія, грошової допомоги для оздоровлення у загальному розмірі - 9 961,35 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у загальному розмірі - 6 845,10 грн., святкової премії у загальному розмірі - 3 728,85 грн., індексації грошового забезпечення у загальному розмірі - 7 730,49 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (65059, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. та 96 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

15.02.18