Рішення № 72628046, 28.02.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/430/2017 Справа № 490/3525/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_________

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Гуденко О.А.

при секретарі – Кваші С.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 34 від 23 січня 1998 року , треті особи – Миколаївська міська рада, ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адмністративним позовом до відповідача з подальшим уточненням позовних вимог , про визнання незаконним рішення виконкому Миколаївської міської ради № 34 від 23.01.1998 року, як таке що було видане в порушення вимог ч. 3 ст. 16, п.5 ст. 31 , п. 9 ст. 33 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” № за № 280\97-ВР від 21 травня 1997 року , та рішення № 405 від 26 серпня 1997 року за № 509 від 29 серпня 1997 року та за № 798 від 24 грудня 19997 року як такі, що не виконані.

В обгрунтування позову посилається на те, що в листопаді 2016 року він звернувся до міського голови з заявою про надання йому у власність вільної земельної ділянки по вул.Дорожня, 99 в м.Миколаєві як учаснику бойових дій, особі, яка брала участі в АТО на сході країни. Проте 01 грудня 2016 року отримав листа про відмову узадволенні заяви з посиланням на оскаржуване рішення міськвикокному, яке винесено поза межами наданих повноважень.

Позивач та його представник свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача – виконкому Миколаївської міської ради просив слухати справу у його відсутність та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа, залучена судом ухвалою від 15 вересня 2017 року, ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся судом за останньою відомоою адресою проживання, до суду не зявивися, пояснень щодо суті позовних вимг не надав.

Вивчивши доводи адміністративного позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_3 до Довідки від 10 серпня 201 року № 171, ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у період з липня 2015 рок в районах проведення АТО на території м.Словянськ Донецької області.

ОСОБА_3 до рішення Миколаївської міської ради народних депутатів № 3\12 від 21.12.1994 року передано повноваження по передачі, наданню та вилученню земельних ділянок на території міста виконкому міськради, затверджено в зв'язку з передачею повноважень виконкому змінений порядок вилучення та надання земельних ділянок на території міста.

Згідно цього Порядку , попередньо погоджене рішення про відведення мешканцям міста земельної ділянки у власність виноситься на розгляд виконкому міськради, який і приймає рішення про відведення земельних ділянок. Право власності на відведену земельну ділянку виникає після встановлення земелевпорядними організаціями меж цьоієї ділянки в натурі на місцевості і отримання документа, що посвідчує право власності на ділянку. Вкионавець робіт щодо встановлення межових знаків складає ОСОБА_4 на правов власності на землю по встановлені ОСОБА_5 України формою.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської № 34 від 23.01.1998 року ( щодо внесення змін до попередньо прийнятих рішень № 405 від 26 серпня 1997 року за № 509 від 29 серпня 1997 року та за № 798 від 24 грудня 19997 року) - п.6 вирішено передати у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків і господарських будівель на території колишнього полігуну, п. 6.4 ОСОБА_2 Олегові Олександровичу ділянку площею 980 кв.м. по вул.Дорожня, 99. Зобов'язано внести грошовий внесок для виконання проектно-вишукувальних робіт , зареєструвати вказану земельну ділянку у міському БТІ, оформити будівельний паспорт земельної ділянки та дозвіл на забудову в головному управлінні архітектури та містобудування, укласти договір на забудову земельної ділянки в Управлінні ЖКГ міськвиконкому.

Згідно Інформації з Державного реєстру прав власності на нерхоме майно, право власності на вказану земельну ділянку ні за ким не зареєстроване, згідно інформації Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради відсутні вдомості щодо укладання договору на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, укладений з ОСОБА_2

Отже, як вбачається із матеріалів справи, третьою особою не було своєчасно вчинено необхідні дії для підтвердження та подальшого оформлення права власності на земельну ділянку, зокрема, не було отримано замовлено проектно-вишукувальні роботи з визначення меж ділянки в натурі, не отримано державний акт на право власності, не укладено договір на право забудови земельної ділянки, а також не було проведено жодних будівельних робіт.

Згідно зі ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

ОСОБА_3 до п. 1 ч. 1 ст. 9 ЗК України від 18.12.1990 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – ЗК України 1990 року) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування ОСОБА_3 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 ЗК України 1990 року.

Статтею 17 ЗК України 1990 року встановлюється порядок надання земельних ділянок у користування. ОСОБА_3 до вказаної статті міські ОСОБА_3 народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель міста , зокрема, для індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_3 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

ОСОБА_3 народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) ОСОБА_3 народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) ОСОБА_3 народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЗК України 1990 року повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ОСОБА_3 народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає, що виконкомом міськради не було порушено було чинне законодавство при прийнятті рішення № 34 від 1998 року про виділення на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки по вул. Дорожня, 99 для будівництва житлового будинку.

ОСОБА_3 до ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Згідно з ч. 1 ст. 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_3 народних депутатів. Форма такого державного акту була затверджена Постановою Верховної ОСОБА_3 України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» від 13.03.1992 року

Проте жодних відомостей про те, що ОСОБА_2 з 1998 року було встановлено межі земельної ділянки в натурі, про що складено відповідний акт, а також видано державний акт на право власності на землю , який був би зареєстрований у встановленому законом порядку в органах БТІ, а також вчинені дії щодо реалізації права на житлову забудову наданої ділянки з відповідним цільовим призначенням — суду не надано.

Згідно зі ст. 22 ЗК України 1990 року приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Крім того, з дати прийняття рішення № 34 не минуло встановленого ЗК України 1990 року дворічного строку на освоєння та використання земельної ділянки.

У зв’язку з цим, суд вважає, що рішення виконкому ММР № 34 від 23.01.1998 року в частині п. 6.4 про надання земельної ділянки по вул. Дорожня, 101 в м. Миколаєві площею 980 кв. м. у власність ОСОБА_2 підлягає скасуванню через його фактичне невиконання та невикористання земельної ділянки , а саме невиконання покладених цим рішенням обов’язків щодо освоєння земельної ділянки у передбаченому на той час законом порядку.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України 1990 року право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_3 народних депутатів, суд робить висновок, що особа, якій земельна ділянка була відведена в період дії зазначеного Кодексу, може вважатися її законним землекористувачем лише з моменту настання зазначеної обставини. За інших умов, дії особи, які спрямовані на набуття прав щодо відведеної земельної ділянки (початок користування нею) з недодержанням в момент вчинення таких дій не можуть створювати юридичних наслідків для такої особи по відношенню до відведеної їй земельної ділянки.

ОСОБА_3 до ст. 125 ЗК України 2001 року (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Згідно зі ст. 126 ЗК України 2001 року право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Однак проведення державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку не відбулося по теперішній час.

Виходячи з вищезазначеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

При цьому вимоги позову про скасування рішення № 405 від 26 серпня 1997 року за № 509 від 29 серпня 1997 року та за № 798 від 24 грудня 19997 року не підлягають задоволенню як зайво заявлені.

ОСОБА_3 до положень ст.. 139 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5,6,9 , 241-245 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради , треті особи – Миколаївська міська рада, ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Скасувати п. 6.4 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 34 від 23.01.1998 року в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 980 кв.м. по вул.Дорожня, 99 в м.Миколаєві для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів після складання повного тексту рішення.

CУДДЯ ГУДЕНКО О.А.