Ухвала суду № 72627628, 06.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7004/17 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 11-кп/783/55/18 Доповідач: Романюк М. Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Романюка М.Ф.

суддів Галапаца І.І., Березюка О.Г.

при секретарі Кубішин І.В.

розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.09.2013 року за ч.1 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України до 3 років 9 місяців 28 днів позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Свореня І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання:

за ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України – у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяць позбавлення волі.

Зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування під вартою з моменту затримання – 22.08.2017 року по 24.11.2017 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінено на домашній арешт з обмеженням права покидати без дозволу суду місце постійного проживання щоденно з 19.00 год. до 07.00 год.

Покладено на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

-прибувати до суду та органу виконання покарань за першим викликом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та/або інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі наявності таких.

Звільнено ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Вирішено питання з речовими доказами.

За вироком суду 22.08.2017 року приблизно 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом відважування дверей, незаконно проник в приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належні ОСОБА_2 золоті сережки фірми «Tiffany&Co», вартістю 10000 грн., срібну підвіску, вартістю 2000 грн., одну стрібну сережку, вартістю 1000 грн., три срібні каблучки, загальною вартістю 4900 грн. та ланцюжок, вартістю 1000 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 18900 грн

Крім цього, 22.08.2017 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, незаконно проник в приміщення квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належне ОСОБА_3 майно, а саме: мобільний телефон марки «HTC» з ІМЕІ: 352648050189448, вартістю 400 грн., мобільний телефон марки «Nokia» з ІМЕІ: 353308009349004, вартістю 100 грн., електро-тостер марки «Domotek», вартістю 500 грн., праску марки «Philips», вартістю 1000 грн., сушарку марки «Viconte», вартістю 400 грн. та грошові кошти в сумі 680 грн. та 20 польських злотих, що згідно курсу НБУ станом на 22.08.2017 року еквівалентно 140 грн., на загальну суму 3220 грн., однак не зміг вчинити всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, так як його дії було викрито та він був затриманий потерпілим.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити вирок Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року в частині призначення покарання, а саме призначити покарання не пов’язане з позбавлення волі. Просить врахувати його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та те, що являється інвалідом 3-ї групи, має постійне місце проживання, цивільну дружину та двох малолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого, обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 – ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, є доведеною наявними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні першої інстанції доказами, та в апеляційній скарзі обвинуваченим не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, на обліку і лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило та пом’якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі, у межах санкції ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину його особу та пом’якшуючі покарання обставини, колегія суддів вважає, що підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м’якого покарання не пов’язаного з позбавленням волі немає.

Покликання обвинуваченого ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що при призначенні йому покарання необхідно врахувати його стан здоров’я, який є інвалідом 3-ї групи та наявність на утриманні двох малолітніх дітей та цивільної дружини, а відтак застосування до нього більш м’якого покарання не пов’язаного з позбавленням волі не заслуговують уваги та не ґрунтуються на вимогах закону.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом’якшуючі вину обставини, та призначив обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для пом’якшення покарання немає. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

вирок Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги упродовж трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді