Ухвала суду № 72627426, 06.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5438/17 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 11-кп/783/84/18 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року у м. Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Романюка М.Ф., Галапаца І.І.,

при секретарі судового засідання Кубішин І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду м.Львова від 12 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2

з участю прокурора Величка Т.П.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 680 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено особисте зобов’язання.

Вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.

З вироку суду вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме у тому, що з метою власного незаконного збагачення, 08.05.2017 року в період часу з 22:51 год. по 23:07 год. вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме двох золотих сережок, вагою 5 грам, які належать потерпілому ОСОБА_4, що згідно розпорядження від 05.05.2017 року №565-рф Державної скарбниці України Національного банку України становить 599,77 гривень за один грам, тобто загальною вартістю 2998,85 грн..

Так, ОСОБА_2, 08.05.2017 року біля 22:51 год. зайшов в приміщення ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Князя Романа, 7, де вже перебував ОСОБА_4 та розпочав словесну суперечку із потерпілим. В подальшому, маючи умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_4, з корисливих мотивів, почав наносити потерпілому ОСОБА_4 неодноразові удари відкритою долонею правої руки в ділянку голови та шарпати його за одяг. В подальшому, ОСОБА_2, всупереч волі потерпілого ОСОБА_4, утримуючи його за верхній одяг, вивів його на вулицю, де продовжив спричиняти ОСОБА_4 тілесні ушкодження відкритою долонею та кулаком правої руки в ділянку голови. Згодом, ОСОБА_2 притиснув ОСОБА_4 задньою частиною тулуба до огорожі, яка розділяє тротуар та проїжджу частину та продовжував наносити удари потерпілому ОСОБА_4 в голову.

Одночасно, ОСОБА_2 почав оглядати вміст кишень потерпілого, після чого почав розтискати його пальці, які були стиснуті у кулак, та у якому перебували золоті вироби. Розтиснувши кулак потерпілого ОСОБА_2 забрав пакетик із золотими виробами, а саме дві золоті сережки, вагою 5 г, вартістю 2998,85 грн. Після чого, злочинні дії ОСОБА_2 близько 23:07 год. були припинені ОСОБА_5Г, яка викликала працівників поліції, що дало змогу ОСОБА_4 вирватись та втекти від ОСОБА_2. Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_2 потерпілому встановлено діагноз: забій виличної ділянки зліва, виявлено синець в лівій очній ділянці. Вказана травма лівої половини обличчя утворилась від дії тупого предмета та відноситься до легкого ступеня тяжкості.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

За наслідками судового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що обвинувачений скоїв відкрите викрадення чужого майна потерпілого, прокурор не довів та не спростував доводи обвинуваченого, що він не викрадав майна потерпілого. Відтак місцевий суд перекваліфікував дії обвинуваченого на ч.1 ст.125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

На даний вирок прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор покликається на те, що ОСОБА_2 вчинив по відношенню ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, оскільки ОСОБА_2 відкрито заволодів золотими виробами ОСОБА_4. Суд необґрунтовано поклав в основу вироку переважно лише покази обвинуваченого ОСОБА_2, дослідив покази потерпілого ОСОБА_4 лише в частині нанесення йому тілесних ушкоджень, а не заволодіння його майном ОСОБА_2. Також судом першої інстанції повною мірою не враховано показів свідка ОСОБА_6, того, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння, не проведено одночасного допиту обвинуваченого, потерпілого та свідків з метою усунення суперечностей в їхніх показах.

Захисник подав письмове заперечення на апеляційну скаргу прокурора, у якому виклав свої мотиви

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу з мотивів наведених в апеляційній скарзі, захисник та обвинувачений заперечили подану прокурором апеляційну скаргу, вважають вирок суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення прокурора, пояснення захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів, та є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор оспорює фактичні обставини справи і кваліфікацію дій обвинуваченого, при цьому водночас просить вирок місцевого суду скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо: 1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Жодних істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що передбачені ст.ст.412, 415 КПК України та які б тягли безумовне скасування вироку із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено та судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного вироку не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою та не може бути задоволена, а вирок суду першої інстанції слід залишити в силі, оскільки він є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.396, 405, 407, 412, 415, 419, 426 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Галицького районного суду м.Львова від 12 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_1 залишити без задоволення за безпідставністю.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: