Рішення № 72627105, 29.01.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/6235/17

2-а/465/10/18

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправними дій та рішення щодо відмови в призначенні пенсії, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Залізничного об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправними дій та рішення щодо відмови в призначенні пенсі, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивує тим, що Залізничним об’єднанням управління Пенсійного фонду України м. Львова 09.10.2017 р. прийнято рішення №4703/03-22 про відмову їй у призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», про що повідомлено листом від 09.10.2017 №4703/03-22, який отримано 10.10.2017 року. У вищевказаному листі зазначено про те, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, з 01.06.2015 р., норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначається, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність.

З такою позицією Управління Пенсійного фонду позивач не погоджується, оскільки при призначенні пенсії слід керуватися вимогами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції Закону України від 12.07.2017р. №2663 -ІІІ).

Трудовий стаж ОСОБА_1 на посадах прокурора на момент подачі заяви про призначення пенсії (05.07.2017) становить 20 років 1 місяць 7 днів, куди включається стаж роботи на посадах прокурора (17 років 7 місяців і 24 дні) та половина строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (денна форма) з 01.08.1994 по 26.06.1999, тобто (2 роки 5 місяців 13 днів). Зазначене підтверджується трудовою книжкою серії АС №841819, яка згідно вимог

ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII) є основним документом, що підтверджує стаж роботи; довідкою з прокуратури Львівської області від 19.09.2017 р. №11-1172 вих.-17 про роботу в прокуратурі Львівської області, Наказом №598 від 01.08.1994 р. про зарахування позивача студенткою юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (архівний витяг); диплом про вищу освіту серії ЛВ ВЕ №000642 від 26.06.1999 р., що підтверджує навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Я. Франка.

Станом на момент призначення позивача до органів прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.10.1995 №1789 XII (в редакції Закону України 05.10.1995 №358/95-ВР), передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються працівникам прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше, а також працівникам, які займають прокурорські посади та не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становив не менше 12 років при загальному стажі роботи 20 років і більше.

У подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663 –III), встановлено, що прокурори, слідчі за стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Станом на день звернення в органи Пенсійного фонду 05.10.2017 року, ОСОБА_1 працювала 17 років 7 місяців та 24 дні і працює по даний час.

До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII ( в редакції Закону України від 12.07.20001 №2663 –ІІІ), в тому вислі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, а також половина строку навчання у юридичних навчальних закладах.

На основі вищевикладеного, просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач надала аналогічні пояснення, викладені в позовні заяві. Просить такі задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, надавши аналогічні пояснення, викладені в запереченні, в яких зазначив про те, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема Законом України «Про прокуратуру», не призначаються, перерахунки не здійснюються. На основі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що трудовий стаж ОСОБА_1 на посадах прокурора на момент подачі заяви про призначення пенсії (05.07.2017) становить 20 років 1 місяць 7 днів, куди включається стаж роботи на посадах прокурора (17 років 7 місяців і 24 дні) та половина строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (денна форма) з 01.08.1994 по 26.06.1999, тобто (2 роки 5 місяців 13 днів, що підтверджується трудовою книжкою серії АС №841819, довідкою з прокуратури Львівської області від 19.09.2017 р. №11-1172 вих.-17 та Наказом №598 від 01.08.1994 р. про зарахування позивача студенткою юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (архівний витяг); диплом про вищу освіту серії ЛВ ВЕ №000642 від 26.06.1999 р..

Залізничним об’єднанням управління Пенсійного фонду України м. Львова 09.10.2017 р. прийнято рішення №4703/03-22 про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 46 Конституція України гарантує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачці) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року, перерахунок має бути проведено виходячи з розміру раніше призначеної позивачу пенсії, тобто 90 відсотків від суми місячного заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати та з урахуванням вже проведених виплат.

Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 року у справі №21-348а13 дійшов правового висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

Крім того, положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 06.10.2015 (провадження №127/11720/14-а).

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.1, ч.ч.1,2 ст. 8, ч.2 ст.19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (ч.1ст.46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (п.6 ч.1ст. 92 Конституції України).

За Конституцією України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 ст.116 Конституції України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до п.п.4.7 «Порложення про Управління пенсійного фонду України, в районах, містах, районах у містах,- на такі покладається завдання з призначення і виплати пенсії.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки, дійсно, трудовий стаж ОСОБА_1 на посадах прокурора на момент подачі заяви про призначення пенсії (05.07.2017) становить 20 років 1 місяць 7 днів, куди включається стаж роботи на посадах прокурора (17 років 7 місяців і 24 дні) та половина строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Я. Франка (денна форма) з 01.08.1994 по 26.06.1999, тобто (2 роки 5 місяців 13 днів), що у свою чергу дає можливість Залізничному об’єднанню управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII ( в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663 –ІІІ) з 05.10.2017 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На онові вищевикладеного, керуючись ст. 2, 72,77, 139 КАС України, ст.. 19,46,50, 58 Конституції України, ст. ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Залізничного об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправними дій та рішення щодо відмови в призначенні пенсі, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,- задоволити повністю.

Визнати протиправними дії і рішення Залізничного об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова від 09.10.2017 №4703/03-22 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років та скасувати дане рішення.

Зобов’язати Залізничне об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII ( в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663 –ІІІ) з 05.10.2017 року, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи, без обмеження граничного розміру пенсії.

Стягнути з бюджетних асигнувань Залізничного об’єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Ванівський Ю.М.