Рішення № 72626781, 21.02.2018, Франківський районний суд м. Львова

445/2260/16-ц

2/465/1200/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21.02.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Козюренко Р.С.

за участю секретаря - Федика В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 28.08.2013 відповідачу переоформлено кредитну карту на престижну кредитну карту «Універсальна Gold», відповідно до тарифів якої останній отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач погодився, що заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затвердженими наказом від 06.03.2010 №СП-2010-256, та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті http://ргіvatbank.ua/terms/раges/70/, складає між ним і банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість із сплати кредиту, відсотків за користування ним, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом.

Проте позичальник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує кредит, проценти та комісію за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором.

Станом на 31.10.2016 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становила 62 594,95грн., в тому числі заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 7 639,28 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 48 299,90 грн., заборгованість зі сплати комісії та пені у сумі 3 198,87 грн., штраф у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2 956,90 грн. (процентна складова).

З тих підстав ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість, а також відшкодувати судові витрати.

В судове засідання позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» свою явку не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, між тим в матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_2, в якому просить розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та дату судового засідання, причини неявки суду не повідомив, що в силу частини першої статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення як позивача так і відповідача про час та місце розгляду справи, забезпечивши сторонам можливість з'явитися до суду і захистити свої права. За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

За таких обставин, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі «Писатюк проти України»), відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснюється.

Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності в межах доводів та позовних вимог, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», чим відповідач дав свою згоду на те, що така разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 5).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно з якими обслуговується відповідач.

За приписами ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані банком умови.

28.08.2013 відповідачу переоформлено кредитну карту та останнім отримано кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Процентна ставка за користування кредитом становила 27,60 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Поряд із вищезазначеним, свідченням визнання угоди відповідачем є факт користування картковим рахунком та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених вказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку (а.с. 26).

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у визначеному розмірі.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст.530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За приписами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Пунктом 1.1.7.12. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той самий строк. В матеріалах справи відсутні докази того, що одна зі сторін чи обидві сторони зверталися з заявами про припинення дії договору.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості (а.с.27).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України, наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.4), станом на 31.10.2016 відповідач має заборгованість у розмірі 62 594,95грн, в тому числі заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 7 639,28 грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 48 299,90 грн, заборгованість зі сплати комісії та пені у сумі 3 198,87 грн., штраф у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2 956,90 грн. (процентна складова).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати кредиту (основного боргу) у сумі 7 639,28 грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 48 299,90 грн, заборгованість зі сплати комісії та пені у сумі 3 198,87 грн., штраф у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2 956,90 грн. (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений позивачем судовий збір 1 378,00грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 5, 12,13, 81, 89, 240, 280-282ЦПК України, ст.ст.526, 533, 553, 554, 599, 610-612, 623-625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором: за кредитом в сумі 7639 (сім тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень, 28 копійок; за процентами з користування кредитом у сумі 48299 (сорок вісім тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень) 90 копійок, за пенею та комісією в сумі 3198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 87 копійок; штраф в сумі 500 (п'ятсот) грн. (фіксована частина); штраф в сумі 2956 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 90 копійок (процентна складова).

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.

Роз’яснити сторонам, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 05.03.2018.

Суддя Р.С. Козюренко