Вирок № 72624107, 05.03.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1/15

№ 1-кп/183/37/18

В И Р О К

іменем України

05 березня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.:

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014040350003434 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, судимого:

-10.09.2012 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки. За ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2012 року засуджений до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 81 КК України, згідно ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.03.2014 року звільнений умовно-достроково на 1 місяць 25 днів;

-05.05.2015 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком 6 років 1 місяць з конфіскацією майна;

-04.08.2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 6 років 1 місяць,

який мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська 54/2,

обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_7, судимого:

-30.06.2006 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ст. 304 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією майна;

-14.03.2007 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією майна. 27.12.2013 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-19.05.2015 року Апеляційним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки;

-21.10.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 5 років, який мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковськ, вул. Сучкова 31/22,

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю прокурора - Дахно М.М.,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

05.09.2014 року близько 13:30 годин ОСОБА_1 проходив біля будівлі дитячого садка «Ромашка» розташованого по вул. Червоноармійській 11Б м. Новомосковська Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось в приміщення дитячого садка.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, 05.09.2014 року близько 13.45 годин ОСОБА_1 через незачинені двері зайшов до приміщення дитячого садка «Ромашка» та проходячи по коридору вищевказаного приміщення, останній побачив привідкриті двері, через які ОСОБА_1 таємно проник до середини кладової кімнати розташованої на першому поверсі дитячого садка «Ромашка» та, переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, таємно заволодів речами, що належать ОСОБА_5, а саме: дерматиновою сумкою, яка для потерпілої не несе матеріальної цінності, в середині якої знаходилося 400 Євро, 5500 гривень, паспорт громадянина України, свідоцтво про народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, мобільним телефон «Sony Ericsson W700i» вартістю 441 гривні, який знаходився на поверхні столу, гаманцем шкіряним, що знаходився в шухляді столу та який для потерпілої не несе матеріальної цінності, в середині якого знаходилося 400 гривень.

Після чого з викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд та спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 13932,20 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 23.09.2014 року близько 14:40 годин ОСОБА_1 проходив біля терапевтичного відділення Новомосковської центральної міської лікарні, розташованого по вул. Українській 12 м. Новомосковська Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось в приміщенні вказаного відділення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, 23.09.2014 року близько 14.24 годин ОСОБА_1 через незачинені двері зайшов до терапевтичного відділення Новомосковської центральної міської лікарні м. Новомосковська Дніпропетровської області, та перебуваючи на першому поверсі вказаного терапевтичного відділення, з розбігу штовхнув своїм тілом зачинені на ключ вхідні двері службового кабінету завідуючої терапевтичним відділенням ОСОБА_6, в результаті чого двері відчинилися, ОСОБА_1 проник до середини кабінету, та переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, заволодів речами, що знаходилися в шафі та належать ОСОБА_6, а саме: дерматиновою сумкою, яка для потерпілої не несе матеріальної цінності, в середині якої знаходилось 4500 гривень, 100 доларів США, шкіряним гаманцем, який для потерпілої не несе матеріальної цінності, в середині якого знаходилося 760 гривень, шкіряною візитницею «NeriKarra» вартістю 280,50 гривень.

Після цього з викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд та спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6893,11 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.10.2014 року близько 11:25 годин ОСОБА_1 знаходився на другому поверсі будинку № 32 по вул. Сучкова м. Новомосковська Дніпропетровської області біля кабінету № 202, який орендує фізична особа підприємець ОСОБА_7 для зайняття підприємницькою діяльністю, двері якого були зачинені на ключ. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось в приміщенні кабінету № 202.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, 08.10.2014 року близько 11.25 годин ОСОБА_1 за допомогою металевого прута, шляхом злому вхідних дверей кабінету № 202 ОСОБА_1 проник до середини кабінету № 202 та, переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, заволодів речами, що належать ОСОБА_7, а саме: ноутбуком «HР Pavilion g6-2286sr» вартістю 3777,60 гривень, золотим кільцем 585 проби вагою 1,32 гр. вартістю 726 гривень, золотим кільцем 585 проби вагою 1,88 гр вартістю 1034 гривень, золотим кільцем 585 проби вагою 2,81 гр. вартістю 1545,50 гривень та ключем від запалювання автомобіля «HyundaiGetz», який для потерпілої не несе матеріальної цінності.

Після цього з викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд та спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 7083,60 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 24.10.2014 року близько 12:20 годин ОСОБА_1 проходив біля будівлі дитячої бібліотеки, розташованої по пл. Леніна 6 м. Новомосковська Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось в приміщенні дитячої бібліотеки.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, 24.10.2014 року близько 12.30 годин ОСОБА_1 через незачинені двері зайшов до приміщення дитячої бібліотеки та, знаходячись у вестибюлі дитячої бібліотеки, переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, таємно заволодів речами, що належать ОСОБА_8, а саме: дерматиновою сумкою, яка для потерпілої не несе матеріальної цінності, всередині якої знаходився мобільний телефон «Мегафон» U8230 вартістю 425 гривень.

Після цього з викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд та спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 425 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 31.10.2014 року близько 12:00 годин ОСОБА_1 проходив біля будівлі «Управління освіти Новомосковського виконавчого комітету», розташованої по вул. Комсомольській 29 м. Новомосковська Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось в приміщенні «Управління освіти Новомосковського виконавчого комітету».

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, 31.10.2014 року близько 12.10 годин ОСОБА_1 через незачинені двері зайшов до приміщення «Управління освіти Новомосковського виконавчого комітету» та проходячи по другому поверсі вищевказаного приміщення, останній побачив закриті на ключ вхідні двері службового приміщення а в замку вказаних дверей знаходився ключ. ОСОБА_1 ключем, який знаходився у замку вхідних дверей, відкрив вказані двері службового приміщення, проник до кабінету архіву та, переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, таємно заволодів речами, що належать ОСОБА_9 а саме: дерматиновою сумкою вартістю 90 гривень, в середині якої знаходився дерматиновий гаманець вартістю 72 гривні, в середині якого знаходилась зарплатна картка «Приватбанк», кредитна картка «Приватбанк», свідоцтво про одруження, особова медична книжка, свідоцтво про народження та гроші у сумі 60 гривень.

Після цього з викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд та спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 222 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.11.2014 року близько 18.30 годин ОСОБА_1 разом зі своїми товаришем ОСОБА_2, знаходилися по вул. 195 Стрілецької дивізії біля автовокзалу м. Новомосковська Дніпропетровської області та побачили поблизу автовокзалу раніше не знайомого їм ОСОБА_10

В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на напад на ОСОБА_10 з метою заволодіння його майном. В усній формі ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2 про напад на ОСОБА_10 із застосуванням насильства.

06.11.2014 року близько 18.40 годин поблизу автовокзалу м. Новомосковська Дніпропетровської області ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, попередньо розподіливши між собою ролі, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_10, підійшли до останнього та запропонували йому пройти за будівлю автовокзалу та пред’явити документи, що посвідчують особу. У свою чергу ОСОБА_10, довіряючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, погодився пройти разом із ними за будівлю автовокзалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, 06.11.2014 року близько 19.00 годин біля будівлі автовокзалу м. Новомосковська Дніпропетровської області, діючи умисно, із корисливих мотивів, обома руками позаду обхватив руки ОСОБА_10, а ОСОБА_2 в цей час наніс один удар кулаком в область правого ока ОСОБА_10, від якого останній впав на землю та випустив з рук свій гаманець, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито викрали куртку ОСОБА_10М вартістю 220 гривень, в середині якої знаходився мобільний телефон «Sony Xperia Aсro S» вартістю 2957,15 грн., ключі від квартири, шкіряний гаманець вартістю 456 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 300 гривень, 20 доларів США, 10 Євро, зарплатна картка «Приватбанк», зарплатна картка «Сбербанк России», посвідчення водія, медична довідка, рюкзак вартістю 68 гривень, в середині якого знаходився термос вартістю 12,80 гривень.

Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відкрито утримуючи викрадене майно, з місця скоєння злочину втекли та в подальшому викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 4516,38 гривень та тілесні ушкодження згідно висновку експерта №1098/Е у виді струсу головного мозку, синців навколо обох очей, крововиливу у склеру правого ока, забиття м’яких тканин голови, у своїй сукупності, відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я, тривалістю більше 6-ть діб, але не більше, як 21-а доба.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорював та повністю їх підтвердив, від надання пояснень відмовився в силу ст. 63 Конституції України. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорював та повністю їх підтвердив, від надання пояснень відмовився в силу ст. 63 Конституції України. У скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд провадження за її відсутності, в якій зазначила, що претензії до обвинуваченого ОСОБА_1 вона має, просила покарати останнього на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд провадження за її відсутності, в якій зазначила, що шкода їй не відшкодована, просила покарати ОСОБА_1 на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд провадження за його відсутності, в якій зазначив, що просить покарати обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд провадження за її відсутності, в якій зазначила, що матеріальна шкода їй відшкодована, претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 вона не має, просила покарати останнього на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд провадження за її відсутності, в якій зазначила, що шкода їй не відшкодована, просила покарати ОСОБА_1 на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд провадження за її відсутності, в якій зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 вона не має, просила покарати останнього на розсуд суду.

В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з’ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним:

- таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за ч. 2 ст. 185 КК України;

-таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення за ч. 3 ст. 185 КК України;

-нападу з метою заволодіння чужим майном, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров’я особи, яка зазнала нападу за ч. 2 ст. 187 КК України.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує те, що він вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також думку потерпілих, які не наполягали на призначенні ОСОБА_1 суворого покарання.

Обставин, які обтяжують та обставин, які пом’якшують покарання, судом не встановлено.

Суд не може визнати обставиною, яка пом’якшує покарання твердження обвинуваченого про щире каяття, оскільки він не вчинив жодних дій, які б свідчили про його каяття.

Разом з тим, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив 6 корисливих злочинів, віднесених законом до категорії середньої тяжкості та тяжких маючи не зняту і не погашену судимість за попереднім вироком, раніше неодноразово судимий, суспільно – корисною працею не займається, немає міцних соціальних зв’язків, шкоду, заподіяну його протиправними діями потерпілим – відшкодував частково, а також суд враховує його поведінку, якою він демонструє відверте нехтування встановленими Законами України суспільними правилами поведінки, його зухвале ставлення до норм моралі та Кримінального процесуального законодавства.

Тому, керуючись ст. 50 КК України, виходячи з поняття покарання та його мети, а також враховуючи відсутність обставин, які пом’якшують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення останнього без відбування покарання неможливе, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків виключно у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, та відсутності підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним нападу з метою заволодіння чужим майном, вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров’я особи, яка зазнала нападу за ч. 2 ст. 187 КК України.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує те, що він вину визнав повністю, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні малолітню дитину 10.08.2013 року, а також думку потерпілих, які не наполягали на призначенні ОСОБА_1 суворого покарання.

Обставин, які обтяжують та обставин, які пом’якшують покарання, судом не встановлено.

Суд не може визнати обставиною, яка пом’якшує покарання твердження обвинуваченого про щире каяття, оскільки він не вчинив жодних дій, які б свідчили про його каяття.

Разом з тим, судом враховується те, що ОСОБА_2 вчинив корисливий злочин, віднесений законом до категорії тяжких маючи не зняту і не погашену судимість за попереднім вироком, раніше неодноразово судимий, суспільно – корисною працею не займається, немає міцних соціальних зв’язків, шкоду, заподіяну його протиправними діями потерпілим – не відшкодував, а також суд враховує його поведінку, якою він демонструє відверте нехтування встановленими Законами України суспільними правилами поведінки, його зухвале ставлення до норм моралі та Кримінального процесуального законодавства.

Тому, керуючись ст. 50 КК України, виходячи з поняття покарання та його мети, а також враховуючи відсутність обставин, які пом’якшують покарання, особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що виправлення останнього без відбування покарання неможливе, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю вироків виключно у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, та відсутності підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки;

-за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 року, більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання – 08.11.2014 року.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув’язнення з 08.11.2014 року по 20.06.2017 року включно, на підставі ст. 72 КК України (в редакції № 838-VIII від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув’язнення з 21.06.2017 року по 05.03.2018 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2016 року, більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання – 08.11.2014 року.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув’язнення з 08.11.2014 року по 20.06.2017 року включно, на підставі ст. 72 КК України (в редакції № 838-VIII від 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув’язнення з 21.06.2017 року по 05.03.2018 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон «Sony Ericsson W 700i», свідоцтво про народження, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 – вважати повернутими;

-сумка та візитниця, які передані на зберігання ОСОБА_6 – вважати повернутими;

-ключ від автомобіля «Hyundai Getz 2006 року» який переданий на зберігання ОСОБА_7 – вважати повернутим;

-копія договору про надання фінансового кредиту 262-14021323 від 08.10.2014 року, та 262-14021320 від 08.10.2014 року, DVD-R диск, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-гаманець, куртка, металевий термос, які передані на зберігання ОСОБА_10 – вважати повернутими;

-мобільний телефон «Мегафон», який переданий на зберігання ОСОБА_11 – вважати повернутим;

-сумка дерматинова чорного кольору, свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження, передані на зберігання ОСОБА_9 – вважати повернутими.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи № 33/01-202 від 10.09.2014 року в сумі 196 гривень 56 копійок, на проведення експертизи № 33/01-281 від 15.12.2014 року в сумі 196 гривень 56 копійок, на проведення експертизи № 4250-14 від 09.12.2014 року в сумі 196 гривень 80 копійок, на проведення експертизи № 4252-14 від 11.12.2014 року в сумі 196 гривень 80 копійок, на проведення експертизи № 33/01-274 від 03.12.2014 року в сумі 196 гривень 56 копійок, на проведення експертизи № 4249-14 від 10.12.2014 року в сумі 295 гривень 20 копійок, на проведення експертизи № 4247-14 від 08.12.2014 року в сумі 196 гривень 80 копійок, на проведення експертизи № 4248-14 від 09.12.2014 року в сумі 196 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той же строк, з моменту врочення копії вироку.

Суддя А.В. Олійник