Ухвала суду № 72623523, 05.03.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8/17

2/310/133/18

У Х В А Л А

05 березня 2018 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Уставицькій Н.М.,

за участю представників позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідачів – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – Бердянська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадстру у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будресурси», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її законному користувачу, -

В с т а н о в и в :

Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – Бердянська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадстру у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будресурси», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її законному користувачу.

Представником відповідача та третьої особи – ТОВ «Будівельна компанія «Будресурси» ОСОБА_3 – до початку судового засіданні подано клопотання про зупинення провадження у даній справі, яке вона підтримала в судовому засіданні, мотивуючи тим, що ТОВ «Будівельна компанія «Будресурси» відповідно до договору купівлі-продажу від 03.02.2006 року є власником будівель і споруд військового містечка, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 9,00 га (Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Морська, буд. 45) частина якої належить відповідачу, тому просила зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі №820/7573/17 за позовом ТОВ «Будівельна компанія «Будресурси» до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії.

Представники позивачів - Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя вважали, що клопотання не обґрунтоване та заперечували проти його задоволення.

Інші учасники в судове засідання не з’явились, про причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як роз’яснено у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов’язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв’язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначав, що ОСОБА_6 Міністрів УРСР №204-0029 від 19.02.1962 року Мелітопольській КЕЧ було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 20 га, розташовану у с. Луначарське Бердянського району Запорізької області, для будівництва військового містечка №9.

На виконання зазначеного розпорядження Мелітопольській КЕЧ у 1978 році видано державний акт на право користування землею серії «Б» №012141, відповідно до якого за землекористувачем (Мелітопольською КЕЧ) закріплено в безстрокове і безплатне користування 20 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для будівництва військового містечка №9.

У травні 1995 року відповідно до рішення Луначарської сільської ради народних депутатів №84 від 27.10.1994 року із раніше наданої Мелітопольській КЕЧ земельної ділянки площею 20 га Бердянському заводу «Южгідромаш» відведено у постійне користування земельну ділянку площею 7,6 га для організації садового товариства «Гідравлік», в результаті чого у постійному користуванні військової організації залишилось земельна ділянка військового містечка №9 площею 12,4 га.

На виконання вимог Наказу командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування «Про організацію реформування та ліквідації Мелітопольської квартирно-експлуатаційної частини (району) Південного оперативного командування» від 27.01.2003 року, Директиви Міністра оборони України від 30.03.2003 року земельна ділянка військового містечка №9, площею 12,4 га, прийнята на облік КЕВ м. Запоріжжя з 06.05.2003 року.

Поряд з цим, 03.02.2006 року між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс», з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будресурси», з іншого боку, укладено договір купівлі-продажу нерухомого військового майна: будівель і споруд військового містечка №9, а отже до Товариства перейшло право користування не всією земельною ділянкою військового містечка №9, а лише під будівлями і спорудами.

З’ясовано, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа №820/7573/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будресурси» до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, предметом спору по якій є земельна ділянка військового містечка №9, будівлі та споруди якого були придбані ТОВ «Будівельна компанія «Будресурси».

З огляду на викладене суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної цивільної справи до розгляду судом справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будресурси» до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 251 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Зупинити провадження по цивільній справі за позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – Бердянська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадстру у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будресурси», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її законному користувачудо набрання законної сили рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будресурси» до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_7