Рішення № 72623193, 06.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.03.2018

Справа № 320/6288/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у зв’язку з тим, що відповідачка не виконує обов’язки по поверненню кредиту, згідно з кредитним договором б/н від 07.12.2012 в разі чого станом на 31.07.2017 виникла заборгованість в сумі 48636,39 грн., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, та штрафу.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому посилається на те, що необхідні докази надані до матеріалів справи, клопотання та заяви відсутні. Представник позивача також подав заяву про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає частково: вимоги в частині стягнення штрафу не визнає з тих підстав, що пеня та штраф нараховані за одне і те саме порушення. Також просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення нарахованої пені.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29.09.2017 провадження у справі було відкрито, справу призначено до судового розгляду на підставі ст. 122 ЦПК України, в редакції ЦПК 2004 р., що діяла на час відкриття провадження у справі, а тому суд розглянув справу в судовому засіданні в загальному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

07.12.2012 між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. При отриманні кредитної картки відповідачка надала згоду на те, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачка була ознайомлена в письмовому вигляді та зобов’язалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.ргіуаtbапk.uа., що підтверджується її особистим підписом у заяві /а.с.7/.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.

Строк дії договору, як передбачено п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Судом встановлено, що відповідачка обов’язок по сплаті кредиту належним чином не виконувала, в разі чого виникла заборгованість, яка станом на 31.07.2017 складає по тілу кредиту 4648 грн. 63 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 37995 грн. 55 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с. 6-7/.

Крім того банк, окрім стягнень по основних зобов’язаннях, просить стягнути неустойку: заборгованість по комісії та пені в розмірі 3200 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг де 500 грн. - фіксована частина, 2292 грн. 21 коп. - процентна складова.

Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки штрафів є необґрунтованими з огляду на таке.

При підписанні анкети-заяви сторони погодили, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг.

З наданої довідки про умови кредитування сторонами передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. При цьому графа «щомісячна комісія» відсутня. Також не передбачена комісія і за Умовами та правилами надання банківських послуг.

Тому суд вважає, що у даному випадку в розрахунку заборгованості позивач нарахував відповідачці не комісію, як ним вказано, а пеню в розмірі 3200 грн. 00 коп., яка передбачена Умовами та правилами, і тому підлягає стягненню.

У той самий час, вищевказаними Умовами та Тарифами передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобов’язань більш ніж на 30 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідачки штрафів.

Відповідачка заявила про застосування наслідків пропущення строку позовної давності щодо стягнення пені.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 3 вересня 2014 року у справі за № 6-100 цс 14.

Оскільки останній платіж здійснено відповідачкою 16.10.2014 року, а кредитор звернувся до суду лише 31.08.2017, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред’явлення позову.

Суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення пені за час прострочення до 31.08.2017 та підстав для його поновлення немає.

Сума пені в межах одного року до дня пред’явлення позову відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за період з 31.08.2016 становить 1200 грн. та підлягає стягненню.

На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом та заборгованості за пенею у розмірі 43844 грн. 18 коп.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,553,554,610,611,1050,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстроване місце проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк”, юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.12.2012, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 4648 грн. 63 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 37995 грн. 55 коп. та заборгованості за пенею – 1200 грн. 00 коп., а всього 43844 грн. 18 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстроване місце проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111, МФО 305299) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1600 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: